Президент США Дональд Трамп офіційно оголосив про призупинення бомбардувань іранської території терміном на два тижні. Головною умовою цієї паузи стало негайне розблокування Тегераном судноплавства в Ормузькій протоці. Іранська сторона підтвердила готовність до припинення вогню та висунула власний перелік вимог. Після заяви про перемир’я ціни на нафту різко впали.
Припинення вогню між США та Іраном: деталі
За словами Трампа, Іран передав “пропозицію з 10 пунктів”, яку він вважає робочою основою для переговорів. Президент США пояснив, що двотижневий термін дасть змогу узгодити фінальну угоду.
Раніше Трамп попереджав, що у разі відмови Тегерана розблокувати Ормузьку протоку США завдадуть ударів по інфраструктурі Ірану, включно з мостами та електростанціями, а також знищать “іранську цивілізацію”.
Термін ультиматуму спливав 8 квітня о 01:00 за Гринвічем (03:00 за Києвом). На момент оголошення про припинення вогню залишалося трохи більше як 60 хвилин до години Х.
Переговори між США та Іраном: хто став посередником
Посередником у переговорному процесі виступив Пакистан, який передав сторонам компромісну пропозицію: Вашингтон призупиняє удари, а Тегеран відкриває Ормузьку протоку.
Водночас за даними Associated Press, двотижневе перемир’я між Вашингтоном і Тегераном стало можливим не лише завдяки Пакистану, а й за участі Китаю. Агентство з посиланням на двох чиновників, які говорили на умовах анонімності, пише, що Пекін, який є найбільшим торговельним партнером Ірану, під час переговорів заохочував іранську сторону шукати шлях до припинення вогню.
Як зазначає агентство, Китай діяв через посередників — Пакистан, Туреччину та Єгипет, щоб створити умови для дипломатичного прориву.
Трамп повідомив, що обговорив ситуацію з прем’єр-міністром Пакистану Шехбазом Шарифом і фельдмаршалом Асимом Муніром. За його словами, вони закликали “стримати руйнівну силу, спрямовану на Іран”.
Президент США заявив, що сторони вже узгодили більшість суперечливих питань, а двотижневий період дозволить завершити домовленості. Переговори мають відбутися в Ісламабаді орієнтовно 10 квітня. Іранська сторона зазначає, що процес триватиме не більше 15 днів.
Пропозиція Ірану з 10 пунктів
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі разом із Вищою радою національної безпеки підтвердили згоду на двотижневий “режим тиші”. Офіційний Тегеран пообіцяв відновити рух суден через стратегічний водний шлях. Водночас іранська сторона підкреслила, що прохід танкерів відбуватиметься за координації зі збройними силами країни та з урахуванням технічних обмежень.
Іранська пропозиція, на яку, як стверджується, погодилися США, передбачає:
- Гарантії ненападу з боку США у майбутньому.
- Повне збереження контролю Ірану над Ормузькою протокою.
- Визнання права країни на збагачення урану.
- Повне скасування всіх міжнародних санкцій.
- Виведення американського військового контингенту з регіону Близького Сходу.
- Припинення бойових дій, включно в Лівані та Ємені.
- Виплата компенсації Ірану за відновлення.
- Розблокування іранських активів у США.
- Відмову Ірану від ядерної зброї.
- Припинення дії всіх резолюцій Ради безпеки ООН та Міжнародного агентства з атомної енергії.
Мирна угода: пропозиція Ізраїлю
Ізраїль підтримав рішення США за умови, що Іран відкриє протоку та припинить атаки на регіон. Водночас уряд Ізраїлю заявив, що режим припинення вогню не поширюється на Ліван. Армія країни продовжує наземну операцію на південь від річки Літані для ліквідації загрози з боку “Хезболли”.
Лідер опозиції Яїр Лапід різко розкритикував прем’єра Беньяміна Нетаньягу, назвавши ситуацію “політичною катастрофою”.
“Ізраїлю навіть не було за столом переговорів”, — заявив він.
Ціни на нафту: реакція ринку на угоду між США та Іраном
Ринок миттєво відреагував на новини про деескалацію конфлікту. За даними Axios, ціни на сиру нафту продемонстрували найбільше одноденне падіння з 1991 року. Вартість світового еталона Brent знизилася на 16% і зафіксувалася на позначці близько $93 за барель. Американська нафта WTI впала в ціні на 14%, досягнувши рівня $96 за барель.
Попри різке здешевлення, паливні котирування все ще перевищують показники кінця лютого, коли розпочалися бойові дії. Експерти зазначають, що війна була вкрай непопулярною в США через зростання інфляції та цін на бензин, що власне і тиснуло на адміністрацію Трампа. Деякі з прихильників Дональда Трампа вважають, що президент порушив обіцянку не розпочинати нових воєн.
