Україна змінює підхід до ведення війни та дедалі активніше переносить бойові дії вглиб території Росії. Американське видання The Wall Street Journal описує нинішню стратегію Києва як спробу послабити російську армію не лише на лінії фронту, а й через системне руйнування її тилового забезпечення.
Поштовхом до перегляду підходів став контрнаступ 2023 року, який не приніс очікуваного результату. Після цього українське військово-політичне керівництво разом із західними партнерами почало шукати інші способи впливу на хід війни.
Новий підхід передбачає удари по військовій інфраструктурі, яка забезпечує функціонування російських військ. Йдеться про логістичні вузли, склади боєприпасів, штаби, командні пункти, центри управління безпілотниками та інші об’єкти, що підтримують бойові дії.
Концепція руйнування військової логістики
За даними The Wall Street Journal, до формування нової стратегії долучилися українські військові, експерти та західні радники. Серед авторів концепції видання називає колишнього міністра оборони України Андрія Загороднюка.
Професор стратегічних досліджень Університету Сент-Ендрюса Філліпс О’Браєн охарактеризував головну мету цієї кампанії як спробу “обвалити російську армію з тилу”. У західній військовій теорії подібний підхід відомий як air interdiction — ураження об’єктів, які забезпечують боєздатність військ, але розташовані далеко від передової.
На відміну від традиційних військових кампаній, які спираються на потужну бойову авіацію, Україна використовує значно дешевший і доступніший інструмент — ударні безпілотники середньої дальності. Саме вони стали основою нової моделі ведення війни.
Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров раніше повідомляв, що кількість таких операцій за останні місяці збільшилася приблизно в чотири рази.
Масштаби українських ударів
Зростання інтенсивності атак підтверджують і офіційні дані українського командування. Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що лише протягом травня українські сили уразили 414 штабів, командних пунктів та інших важливих військових об’єктів на території Росії та окупованих районів.
Президент України Володимир Зеленський також публічно підтвердив курс на превентивні дії проти військової інфраструктури противника.
За його словами, українські спецслужби та військові отримали завдання завдавати ударів по об’єктах, які Росія використовує для розширення та підтримки бойових операцій.
Паралельно Україна посилює атаки на енергетичну інфраструктуру РФ, намагаючись підвищити економічну ціну війни для Кремля та змусити Москву шукати дипломатичні шляхи врегулювання конфлікту.
Оцінка ефективності нової тактики
Західні аналітичні центри вже фіксують перші ознаки впливу нової стратегії на ситуацію на фронті. В американському Інституті вивчення війни (ISW) вважають, що поєднання ударів по тилових об’єктах та перевага України у використанні безпілотників на передовій починають створювати відчутний оперативний ефект.
Аналітики звертають увагу на те, що вперше за тривалий час українські сили почали повертати більше територій, ніж втрачати. На їхню думку, систематичне руйнування логістики поступово знижує можливості російської армії підтримувати темпи наступальних операцій.
Водночас експерти застерігають, що для досягнення стратегічного результату така кампанія потребує тривалого часу та стабільного нарощування ударних можливостей.
Удари по російській нафтовій галузі
Окремим напрямком українських операцій стали атаки на нафтопереробну інфраструктуру Росії. За інформацією Reuters, Московський нафтопереробний завод отримав настільки серйозні пошкодження після українських ударів, що відновлення його роботи може зайняти близько пів року.
Наслідки атак починають відображатися і в офіційній статистиці РФ. Згідно з російськими даними, у травні виробництво нафтопродуктів і коксу скоротилося на 13,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Для України цей напрямок має подвійне значення. Крім безпосереднього впливу на забезпечення російської армії паливом, удари по енергетичному сектору створюють додатковий тиск на економіку країни-агресора.
Кримський півострів як логістичний вузол
Особливу увагу українські сили приділяють окупованому Криму, який залишається одним із ключових центрів російського військового угруповання на півдні.
The Wall Street Journal зазначає, що російська армія значною мірою залежить від кількох маршрутів постачання на півострів. Саме тому українські військові регулярно атакують залізничну інфраструктуру, автомобільні шляхи, мости, енергетичні об’єкти та системи протиповітряної оборони.
На думку Андрія Загороднюка, подальше продовження цієї кампанії може змінити роль Криму для Росії. Замість військової переваги півострів ризикує перетворитися на додатковий тягар для російського командування через складність його забезпечення.
Переговорний процес і нові сигнали сторін
На тлі активізації ударів по тилових об’єктах риторика сторін щодо можливих переговорів стає жорсткішою.
Президент Росії Володимир Путін заявив про готовність до переговорів на базі так званих Стамбульських домовленостей 2022 року. Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров також висловився за політико-дипломатичне врегулювання, але водночас наголосив, що Москва не планує зупинятися на нинішній лінії фронту.
Україна зі свого боку продовжує декларувати готовність до переговорів, однак наполягає на необхідності реальних кроків для припинення війни.
Постійний представник України при ООН Андрій Мельник заявив під час засідання Ради Безпеки, що Київ уже понад рік закликає міжнародну спільноту підтримати безумовне припинення вогню.
Водночас він застеріг, що українська сторона не має наміру необмежено довго очікувати результатів дипломатичних зусиль. За словами дипломата, навіть припинення бойових дій по нинішній лінії фронту вже є значним компромісом з боку України.
Позиція США та зміна риторики Дональда Трампа
Паралельно із подіями на фронті змінюються й політичні оцінки ситуації у Вашингтоні. Представник США в ООН заявив, що час працює проти Росії. За його словами, російська армія щомісяця втрачає десятки тисяч військових, економіка відчуває дедалі сильніший тиск санкцій та воєнних витрат, а Україна швидко впроваджує нові технологічні рішення на полі бою.
Помітні зміни відбулися й у риториці президента США Дональда Трампа. Під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте він позитивно оцінив дії президента України Володимира Зеленського.
Трамп зазначив, що Зеленський “доволі непогано справляється” в умовах війни та продовжує утримувати позиції попри значні втрати з обох сторін.
Такі заяви контрастують із попередніми оцінками американського лідера, який раніше неодноразово наголошував на перевазі Росії у війні. Це може свідчити про поступову зміну сприйняття ситуації на тлі української кампанії з ураження військової інфраструктури та логістики противника.
