Скандал навколо 425-го окремого штурмового полку “Скеля” набирає обертів. Після серії журналістських розслідувань, заяв родичів загиблих військових та повідомлень про можливі катування, побиття і неналежне надання медичної допомоги до справи долучилося Державне бюро розслідувань. Паралельно моніторингова група Офісу омбудсмена вирушає до підрозділу для перевірки інформації про ймовірні порушення прав військовослужбовців.
ДБР перевірить інформацію щодо полку Скеля
Державне бюро розслідувань розпочало досудове розслідування після появи в медіа інформації про можливі злочини у 425-му окремому штурмовому полку “Скеля”. У бюро повідомили, що журналістські матеріали містять відомості про ймовірне застосування фізичного насильства, перевищення службових повноважень та інші можливі порушення з боку окремих посадових осіб підрозділу.
Слідчі внесли відповідні дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 5 статті 426-1 Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає відповідальність за перевищення військовою службовою особою влади або службових повноважень в умовах воєнного стану, якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки.
Наразі правоохоронці проводять слідчі та процесуальні дії. Вони мають встановити фактичні обставини подій, перевірити інформацію, оприлюднену журналістами, та визначити ступінь відповідальності всіх причетних осіб. У ДБР наголошують, що правову оцінку діям посадовців дадуть лише після завершення розслідування та збору доказів.
Смерті новобранців у полку Скеля: що відомо
Новий виток суспільної уваги до підрозділу спричинило розслідування видання “Бабель”. Журналісти проаналізували випадки смерті військовослужбовців у період із кінця осені 2025 року до весни 2026 року.
За даними видання, за цей час у полку загинули щонайменше 26 новобранців. Журналісти стверджують, що більшість смертей не пов’язана безпосередньо з бойовими діями.
У матеріалі йдеться, що багато мобілізованих померли невдовзі після призову від пневмонії, серцево-судинних захворювань та інших медичних ускладнень. Родичі частини загиблих заявляють про неналежне медичне забезпечення та можливі випадки жорстокого поводження.
У полку “Скеля” відреагували на матеріал “Бабеля” і пообіцяли співпрацю зі слідством. У підрозділі визнали, що матеріал порушує серйозні питання, які потребують перевірки. Водночас командування не погодилося із загальними висновками видання: за даними полку, 18 із 26 згаданих смертей сталися в лікарні або на шляху туди, а причиною стали хворобливий стан і захворювання мобілізованих, а не дії командирів.
Загибель військових після мобілізації
Ще у травні увагу до ситуації привернуло розслідування “Суспільного”. Видання повідомило про смерть п’ятьох військовослужбовців 425-го полку, які загинули майже одразу після мобілізації.
Серед них були жителі Івано-Франківської області Василь Войчук, Василь Цюрко, Ярослав Мокрій, Петро Данильцев та Віталій Карата. Усі вони померли менш ніж за два тижні після призову до війська.
Родичі загиблих заявляли, що військових могли бити під час підготовки. Представники полку тоді повідомляли про співпрацю з правоохоронними органами та готовність сприяти встановленню всіх обставин.
Окремо у березні низка медіа оприлюднила інформацію про ще п’ятьох мобілізованих до “Скелі” військовослужбовців, які померли від пневмонії. Їхні сім’ї також покладали відповідальність на командування та медичних працівників, які, на їхню думку, не надали необхідної допомоги вчасно.
Звинувачення у великих втратах полку Скеля під час штурмів
Скандал довкола полку не обмежився лише повідомленнями про смерті новобранців. У квітні волонтер та радник міністра оборони Сергій Стерненко публічно заявив про надмірні втрати особового складу під час штурмових операцій за участю 425-го полку.
За словами Стерненка, окремі рішення командирів могли призводити до необґрунтовано високих втрат серед українських військових.
У підрозділі категорично відкинули ці твердження. Представники “Скелі” заявили, що автор звинувачень використовував інформацію з російських джерел, а його висновки не відповідають реальній ситуації на фронті.
Ситуацію у полку Скеля перевірять омбудсмен
До вивчення ситуації долучився Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Він заявив, що отримав повідомлення про можливі серйозні порушення прав військовослужбовців у підрозділі. Йдеться про інформацію щодо ймовірних катувань, створення незаконних місць несвободи та навіть доведення військових до самогубства.
Лубінець підкреслив, що будь-які порушення прав людини під час воєнного стану потребують негайної реакції держави. Омбудсмен звернувся до ДБР та Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони з вимогою провести повне та неупереджене розслідування.
Також він провів робочу нараду з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. За результатами зустрічі сторони домовилися про додаткову перевірку підрозділу.
Найближчим часом моніторингова група Офісу омбудсмена працюватиме безпосередньо на місці для збору свідчень та оцінки ситуації.
Військова омбудсменка Ольга Решетилова стверджує, що про проблеми у “Скелі” знали ще у травні-червні 2025 року. За її словами, перші сигнали про побиття військовослужбовців надходили ще навесні минулого року. Спочатку окремі інциденти виглядали як поодинокі конфлікти, однак подальші події вказали на системний характер проблеми.
Решетилова розповіла, що в червні 2025 року представники її офісу та Офісу президента відвідали полігон полку. Після перевірки вони вивезли звідти 22 військовослужбовців, які надали свідчення про побиття. За словами омбудсменки, поліграф підтвердив достовірність частини цих показів.
Ольга Решетилова також заявила, що разом із фахівцями Військової служби правопорядку вдалося встановити групу інструкторів, які могли бути причетними до системних знущань над військовими на полігонах. Втім, керівництво ВСП, за її словами, не вжило необхідних заходів для притягнення винних до відповідальності та не запобігло повторенню подібних випадків.
Крім того, командування Сухопутних військ передало матеріали службового розслідування правоохоронним органам ще у 2025 році. Проте станом на червень 2026 року суспільство так і не побачило результатів цього розслідування.
Попри гостру критику ситуації, Решетилова закликала не переносити відповідальність на весь особовий склад полку. Вона наголосила, що у “Скелі” служить багато професійних військових, сержантів та офіцерів, які не мають стосунку до можливих правопорушень.
Омбудсменка також повідомила про розмову з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським щодо реформування штурмових підрозділів. За її словами, головком вважає, що рівень відповідальності та контролю може зрости після появи окремого командування, яке відповідатиме саме за штурмові частини.
