Український прапор знову з’явився над Кінбурнською косою — стратегічною ділянкою, яка частково відділяє Чорне море від Дніпровсько-Бузького лиману, так яка понад чотири роки залишається під російською окупацією. Опубліковане військовими відео спровокувало нову хвилю дискусій щодо ситуації на півострові та перспектив його звільнення. Водночас українські військові та аналітики закликають не поспішати з висновками про початок наступальної операції.
Що відомо про ситуацію на Кінбурнській косі
Оперативно-тактичне угруповання військ “Одеса” оприлюднило відео, на якому український прапор майорить на будівлі на території Кінбурнської коси. У повідомленні військові заявили, що Сили оборони Півдня завдали потужних ударів по позиціях окупантів і змусили їх відступити.
За даними ОТУ “Одеса”, російські військові проводять евакуацію особового складу та залишають частину оборонних рубежів. Водночас командування не уточнило, яким саме способом встановили прапор і чи українські підрозділи проводять операцію з висадки на косі.
У заяві військових також пролунала лише символічна фраза про те, що українські танки “колись дійдуть до Джанкоя”.
Попри оптимістичні сигнали з боку ОТУ “Одеса”, аналітики не підтверджують інформацію про активний відхід російських військ із Кінбурнської коси.
Речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук наголосив, що зараз на півострові триває зона активних бойових дій. За його словами, українські сили вже тривалий час послідовно знищують логістику противника, однак ситуація залишається складною.
Аналітичний проєкт DeepState також закликав не перебільшувати значення появи українського прапора. За їхніми оцінкамив, жодних ознак масштабного наступу на Кінбурнській косі наразі немає.
За даними аналітиків, російські війська продовжують використовувати територію коси для запусків безпілотників типу “Молнія” по Миколаєву та Херсону. Крім того, окупанти зберігають на півострові засоби радіоелектронної боротьби та радіоелектронної розвідки.
DeepState вважає, що українські військові скинули прапор за допомогою дрона, а сама подія має насамперед символічне значення.
Чому Кінбурнська коса стратегічно важлива
Кінбурнська коса залишається останньою окупованою частиною Миколаївської області. Її географічне положення на лівому березі Дніпра створює особливу військову цінність.
З території коси російські війська могли вести обстріли Очакова, який розташований лише за п’ять кілометрів, а також створювати загрозу для Одеси, що знаходиться приблизно за 60 кілометрів по прямій.
Після звільнення правобережної частини Херсонщини восени 2022 року українські військові неодноразово говорили про можливість проведення операції зі звільнення Кінбурнської коси. Проте після невдачі операції в Кринках такі плани так і не реалізували.
Командир ОТУ “Одеса” полковник Денис Носіков у червні заявив, що питання звільнення коси має для нього особисте значення, адже цей напрямок він розглядає як шлях до повернення Криму.
За його словами, українські сили майже повністю відрізали логістику російського угруповання. Постачання боєприпасів, продовольства та пального суттєво ускладнилося, а українська розвідка фіксує підготовку окупантів до евакуації.
Носіков також зазначив, що українські військові регулярно знищують російські артилерійські системи, які противник намагається перекидати на косу вночі або за поганої погоди.
Історія великих битв на Кінбурні
Кінбурнська коса має багатовікову військову історію. Упродовж століть ця територія неодноразово ставала ареною запеклих боїв між різними імперіями, нагадує BBC Україна. Назва “Кінбурн” походить від тюркських слів “кил” і “бурун”, що означають “волосина” та “мис”. У XV столітті Османська імперія побудувала тут фортецю, яка протягом тривалого часу контролювала вихід із Дніпрово-Бузького лиману.
У XVIII столітті територія кілька разів переходила від Османської до Російської імперії та навпаки. Однією з найвідоміших сторінок історії стала битва 1787 року, коли війська під командуванням Олександра Суворова відбили висадку турецького десанту.
Менш ніж через століття вже сама Російська імперія зазнала тут поразки. Під час Кримської війни англо-французький флот оточив і змусив капітулювати російський гарнізон. Битва під Кінбурном увійшла в історію ще й тому, що саме тут уперше широко застосували броненосні кораблі.
Під час Другої світової війни Кінбурнська коса знову стала плацдармом бойових дій. У грудні 1943 року радянські війська за два дні витіснили звідси німецькі та союзні підрозділи.
Природний парк та екологічні втрати війни
До початку повномасштабного вторгнення Кінбурнська коса асоціювалася передусім із туризмом та дикою природою. У 2009 році територія отримала статус національного природного парку “Білобережжя Святослава”.
На півострові мешкали близько чотирьох тисяч видів тварин, зокрема майже 300 видів птахів. Кінбурн вважався одним із найважливіших місць для міграції та гніздування птахів у Причорномор’ї.
Однак бойові дії завдали унікальній екосистемі колосальних збитків. Постійні обстріли та масштабні пожежі знищили тисячі гектарів природних територій.
За словами представників національного парку, вже у 2022 році вогонь пошкодив близько 42% території заповідника. Вогонь знищив приблизно тисячу гектарів лісу. Попередні оцінки екологічних збитків перевищили 100 млрд грн.
