Попри рішення президента Володимира Зеленського щодо неможливості діалогу з диктатором Володимиром Путіним, дедалі більше українських офіційних осіб, а також західних партнерів України усвідомлюють, що, ймовірно, зрештою війна завершиться за столом переговорів. До того моменту Київ бажає здобути якомога сильнішу позицію, оскільки добросовісність Росії викликає сумніви.
Детальніше про перші спроби переговорів з Росією та чому питання діалогу знову актуалізувалося – в матеріалі “Політаналізу”.
Перемовини між Росією та Україною розпочались незадовго після початку повномасштабного вторгнення ворога, наприкінці лютого 2020-го. Делегації Києва та Москви провели зустріч у Білорусі, а вже у березні діалог було перенесено до Стамбула. Попри те, що обидвом сторонам вдалось досягти проєкту рамкової угоди, зрештою контакти зійшли нанівець. Причина цього й досі залишається невідомою. Серед можливих варіантів:
- серйозні розбіжності у ключових моментах майбутнього мирного договору;
- звірства російських терористів під час окупації Бучі та інших населених пунктів;
- недовіра одне до одного;
- надія кожної зі сторін вийти абсолютним переможцем у війні.
У підсумку прямі контакти між Києвом та Москвою щодо мирного врегулювання війни не мали успіху.
Чим закінчилися мирні переговори – 2022
Затягування часу та "димова завіса"
Перший раунд переговорів відбувся 28 лютого 2022 року на території Білорусі. Зокрема там пройшли й наступні дві зустрічі делегацій – 3 та 7 березня.
Як розповідав голова фракції "Слуга Народу" Давид Арахамія, під час перших раундів переговорів завданням для української делегації було зробити так, щоб ворог визнав, що з Україною можна вести діалог. Відповідна задача була поставлена Зеленським.
Попри заяви Російської Федерації щодо нібито "нелегітимності" Зеленського, зрештою Путін, після перемовин делегацій, публічно стверджував, що Кремль визнає владу України та готовий до діалогу.
Ще одним завданням делегації, яку очолював Арахамія, було виграти час для Збройних сил України. Як відзначив нардеп, українська сторона відігравала роль "димової завіси". Кожна з делегацій мала "власну гру", яка залежала від ситуації на полі бою. Водночас для ворога було найголовніше, щоб Україна відмовилась від бажання вступати до НАТО. Це було ключовою вимогою представників Росії. Зрештою, Київ розумів, що Кремлю немає довіри.
Переговори у Туреччині та неочікуваний візит Джонсона
Наступні переговори Росії та України проходили за допомогою відеозв’язку. А 29 березня делегації зустрілись у Стамбулі. Тоді ж Київ представив свою позицію щодо оновленої системи гарантії безпеки. Згідно з документом, передбачалося, що:
- Україна не розміщуватиме військові бази, або ж військовий контингент інших країн на своїй території. Зокрема не вступатиме до військово-політичних союзів;
- гарантії безпеки тимчасово не працюватимуть на територіях тимчасово окупованих Донецької та Луганської областей, а також у Криму;
- питання Криму, а також Донецької та Луганської областей будуть окремим пунктом договору.
Тоді ж серед країн-гарантів розглядались члени Ради безпеки Організації Об’єднаних Націй (ООН), Британія, Китай, Франція та Росія. Водночас Київ бажав долучити до списку Туреччину, Німеччину, Канаду, Польщу, а також Ізраїль.
"Я вважаю, що за десятибальною шкалою ми на 8 балів точно впоралися. Ми зробили так, що вони (окупанти, – ред.) пішли, трохи розслабилися, а далі все перейшло повністю у військовий напрямок", – прокоментував Арахамія роботу української делегації.
Зрештою, після повернення української делегації додому, до Києва неочікувано прибув тодішній голова британського уряду Борис Джонсон. Останній, своєю чергою, закликав, щоб Україна не підписувала з Росією жодних договорів та порадив "просто воювати".
До речі, диктатор Путін після цього вже не один раз скиглив про те, що Україна нібито не бажає розмовляти з Росією через вказівки з боку своїх партнерів.
"Росія, як відомо, ніколи не відмовлялася і зараз готова до продовження мирних переговорів. Відмовилася від переговорів саме Україна, причому зробила це публічно за прямою вказівкою з Лондона, а значить, у цьому немає жодних сумнівів, і з Вашингтона”, – заявив днями диктатор під час саміту Шанхайської організації співробітництва (ШОС).
Ведмежа послуга
Влітку 2022 року низка країн активізувалась, щоб спробувати налагодити діалог між Росією та Україною. Як приклад, президент Індонезії Джоко Відодо, після візиту до Києва та Москви, заявив, що доставив Путіну нібито "послання" від Зеленського. Відповідна заява, очевидно, обурила Київ.
Кремль, своєю чергою, почав стверджувати про готовність до продовження переговорів. Зокрема його меседжі підчепили колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер та голова угорського уряду Віктор Орбан.
Паралельно Китай, Індонезія, група африканських країн під неформальним керівництвом Південно-Африканської Республіки й навіть Ватикан почали працювати над своїми так званими "мирними планами" щодо врегулювання війни. Так чи інакше, користі від цього в майбутньому не було, оскільки їх пропозиції були несправедливими щодо Києва.
Переговори стали неможливими
У вересні 2022 року Росія та Україна ще більше віддалилися від можливості переговорів.
На початку осені диктатор Путін підтримав проведення "референдумів" на тимчасово окупованих територіях України щодо їх "приєднання" до складу Російської Федерації. Відповідний крок викликав різку критику з боку Заходу, а також України.
"Референдуми" не мали нічого спільного з вільним волевиявленням людей, оскільки проходили в умовах тиску та переслідуванні українців. Незгодних з проведенням так званих "виборів" часто кидали у тюрми чи катівні, або ж відправляли у фільтраційні табори.
Зрештою, голова Кремля підписав "договори" щодо приєднання чотирьох регіонів вже 30 вересня. Конституційний суд Росії схвалив документи, а Державна дума та Рада Федерації "ратифікували" їх.
Вже близько через тиждень, на початку жовтня, Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони (РНБО) щодо неможливості ведення переговорів з російським диктатором.
Формула миру Зеленського
У листопаді 2022 року, на тлі успішного контрнаступу України, під час якого Сили оборони звільнили Херсон, Зеленський вперше презентував "формулу миру". Перед лідерами "Великої двадцяти" (G-20) президент назвав 10 пунктів, реалізація яких дозволить встановити справедливий мир в Україні, а також забезпечить адекватне покарання для країни-терористки Росії. "Формула миру" передбачала:
- радіаційну та ядерну безпеки;
- продовольчу безпеку;
- енергетичну безпеку;
- звільнення всіх полонених і депортованих;
- виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку;
- виведення російських військ і припинення бойових дій;
- повернення справедливості;
- протидію екоциду;
- недопущення ескалації;
- фіксацію закінчення війни.
Пізніше, у жовтні 2023 року, як відзначав голова європейської дипломатії Жозеп Боррель, українська "формула миру" є єдиною ініціативою, яку серйозно обговорює міжнародна спільнота. Інші ж ініціативи "не є актуальними".
Попри все, позиція партнерів та союзників України насамперед полягала в тому, що Київ самостійно вирішує, які умови завершення війни будуть для нього справедливими.
Перший Глобальний саміт миру
Україна та Швейцарія розпочали підготовку до першого Глобального саміту миру вже у січні 2024 року. Метою проведення засідання було утворення платформи для майбутньої зустрічі обидвох сторін війни, а також формування розуміння справедливого миру в нашій країні серед інших учасників засідання.
Перед проведенням першого саміту відбулась низка зустрічей на нижчому рівні з метою залучення до засідання якомога більшої кількості країн та організацій.
За словами українських офіційних осіб, Російська Федерація, своєю чергою, намагалась зірвати майбутній саміт. Як розповідав міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, ворог вдавався до трьох видів протидії:
- робив заяви про те, що захід нібито не має цінності;
- намагався переконати інші країни не відвідувати саміт;
- тих, хто вже погодився відвідати засідання, Росія намагалась переконати у тому, аби країну представляли на найнижчому рівні.
Представників країни-терористки на саміт не запрошували, втім участь ворога припускалась під час наступних засідань.
Тривалий час під питанням перебувала участь Китаю. В підсумку Пекін заявив, що не може відвідати засідання, оскільки Захід проігнорував його заклик щодо рівноправної участі усіх сторін.
Сполучені Штати Америки, своєю чергою, були представлені віцепрезиденткою Камалою Гарріс та радником голови Білого дому з питань національної безпеки Джейком Салліваном.
Саміт миру: результати
Загалом участь у засіданні, яке проходило з 15 по 16 червня на території Швейцарії, взяли 92 країни світу, а також 8 організацій. Ба більше, 57 країн були представлені своїми лідерами або ж головами урядів.
Під час Саміту миру було розглянуто 3 пункти української "формули миру", а сам захід зрештою завершився спільним комюніке, яке підписали десятки учасників
Переважна більшість публічно підтримала Україну. Як приклад, Штати запевнили Київ у продовженні надання допомоги та зауважили, що майбутня мирна угода повинна спиратись на міжнародне право, а також положення Статуту ООН.
Варто додати й те, що перед засіданням Путін виступив з власною "мирною" пропозицією щодо війни, яка полягала у територіальних поступках з боку України й не тільки. Однак слова диктатора були проігноровані, оскільки Захід не сприйняв серйозно його ультиматуми.
Уже колишній прем’єр-міністр Британії Ріші Сунак заявив під час саміту, що голова Кремля не зацікавлений у справжньому мирі, у зв’язку з чим й вдався до кампанії проти засідання.
З підтримкою України виступив також лідер Франції Емманюель Макрон. Він наголосив на неможливості побудувати стійкий мир у разі капітуляції України. Зокрема закликав союзників підтримати Київ у його боротьбі проти ворога, оскільки саме це є умовою для досягнення миру.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц та голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, своєю чергою, заявили, що замороження конфлікту в Україні призведе лише до подальшої ескалації.
Підсумкове комюніке Саміту миру
Загалом комюніке підписали більше ніж 80 учасників саміту. Усі вони підтвердили, що згодні з відповідними твердженнями:
- використання ядерної зброї повинно бути безпечним, захищеним та надійно охоронятись;
- українські атомні електростанції та установки повинні перебувати під контролем Києва;
- світова продовольча безпека залежить від стабільного виробництва й безперервного постачання харчових продуктів;
- безпечне судноплавство, а також відкритий доступ до портів Чорного й Азовського морів мають важливе значення;
- напади на торгові судна, а також атаки на порти та їх інфраструктуру є неприйнятними;
- усі незаконно депортовані цивільні, у тому числі українські діти повинні повернутись до України.
Переговори з Росією: позиції сторін
Україна
Важливо, що під час і після завершення Саміту миру низка офіційних осіб заявила про необхідність залучення Російської Федерації до наступних зустрічей.
На тлі цього Кулеба заявив, що для завершення повномасштабної війни необхідна участь обидвох сторін. Водночас завданням для України є здобути якомога сильнішу позицію напередодні діалогу.
Зокрема міністр висміяв "мирну" пропозицію диктатора, заявивши, що жодного апетиту під час Саміту миру вона не викликала.
"Ми розуміємо прекрасно, що настане момент, коли прийдеться говорити з Росією. Але наша позиція дуже чітка: ми не дозволимо говорити Росії мовою ультиматумів", – додав він.
Зеленський, своєю чергою, припустив, що під час майбутніх переговорів України та Росії може бути застосована модель посередництва країн. Під час такого сценарію країни-посередники обговорюватимуть окремо з Києвом та Кремлем ту чи іншу кризу з метою її подальшого розв’язання.
Росія
Як і згадувалось вище, диктатор Путін напередодні засідання у Швейцарії оголосив власну "мирну" пропозицію, яка полягала у тому, щоб:
- українські Сили оборони покинули Донецьку, Луганську, Херсонську та Запорізькі області;
- статус Криму, Севастополя, "ДНР" та "ЛНР" був зафіксований в міжнародних договорах;
- Захід скасував санкції проти Росії;
- Україна прийняла нейтральний, позаблоковий, а також без’ядерний статус.
Прессекретар диктатора Дмитро Пєсков, коментуючи Саміт миру, заявив, що "результативність зустрічі прагне до нуля". Він додав, що Росія продовжить діалог з усіма країни, які готові до цього.
Україна готує мирний план
Під час нещодавнього візиту Наташі Пірц Мусар, президентки Словенії, Зеленський заявив, що Україна, окрім того, щоб бути сильною на полі бою, повинна також розробити зрозумілий мирний план. Він відзначив, що план повинен бути готовий вже до кінця 2024 року.
"Для нас дуже важливо показати план закінчення війни, який буде підтриманий більшістю світу. Це дипломатичний шлях, над яким ми працюємо. Окрім цього, як я вам сказав, не все залежить від нас… Тобто це дві паралельні речі: бути сильними на полі бою і розробити зрозумілий план, детальний план, і він буде готовий у цьому році”, – додав очільник держави.
Як заявляв керівник Офісу президента Андрій Єрмак, якого цитував Time, Україна розраховує до кінця поточного року також провести другий Саміт миру. Ймовірно, засідання пройде в Саудівській Аравії. Також він сказав, що після завершення першої зустрічі Зеленський заявив про "відчутний крок до миру" та важливості відсутності пауз між засіданнями.
Очільник ОП також припускав, що на друге засідання Саміту миру можуть запросити Російську Федерацію.