Війна завдає величезних збитків для України щоденно. Тільки у березні 2023 року Всесвітній банк оцінив відновлення нашої країни приблизно в 411 млрд доларів, і ця цифра збільшується за середніми підрахунками на 10 млрд доларів кожен місяць.
Але раніше, ніж відновлення зможе початися, Україні необхідно профінансувати оборону країни, яка обходиться в приблизно 50 млрд доларів в рік. Крім того, треба підтримувати й економіку. Найважливіше питання зараз просте: хто заплатить за величезні руйнування, спричинені війною Росії, і де брати гроші на протистояння агресії РФ. Вихід є і він полягає в конфіскації активів РФ. Це питання гаряче обговорюється вже не перший рік.
Заморожування активів Центробанку РФ
В лютому 2022 року, за кілька днів після повномасштабного вторгнення Росії, Велика сімка (G7) і Європейський Союз (ЄС) вирішили заморозити активи Центрального банку Росії. Сума в формі бондів, облігацій та інших фінінструментів зберігається в кількох країнах.
А 12 липня 2023 року лідери G7 оприлюднили важливу заяву на підтримку України:
"Ми знову підтверджуємо, що відповідно до правових систем, суверенні активи Росії в нашій юрисдикції залишатимуться замороженими, доки Росія не заплатить за завдану нею шкоду в Україні. Ми визнаємо необхідність створення міжнародного механізму для відшкодування збитків, спричинених російською агресією, і висловлюємо нашу готовність досліджувати варіанти розробки відповідних механізмів".
Скільки грошей Росії заморожено
Згідно з публічною статистикою ЦБ Росії, на 1 січня 2022 року заморожені активи становили 316 млрд доларів. Ця сума розподілена між кількома країнами:
- Німеччина володіла 96 мільярдами доларів;
- Франція – 61 мільярдом;
- Японія – 57 мільярдами;
- Сполучені Штати – 39 мільярдами;
- Велика Британія – 31 мільярдом;
- Канада – 17 мільярдами;
- Австрія – 15 мільярдами доларів.
У 2023 році уряд Швеції, яка головувала в Раді ЄС, призначив робочу групу для з’ясування загальної суми активів у Євросоюзі. Вона ідентифікувала Бельгію головною хранителькою російських суверенних активів у Європі. Зазначалося, що в країні зберігається близько 180 млрд євро або 200 млрд доларів, які були заморожені в системі Euroclear.
Своєю чергою Єврокомісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс наводив суму у 245 млрд євро. В Гаазі після конференції “Відновлення справедливості для України” він констатував, що сума становить 37 млрд євро приватних та 208 млрд євро державних активів РФ.
Російські державні активи, якщо їх перепрофілювати, зможуть покрити витрати на п’ять років оборони України або три п’ятих консервативно оцінених витрат на відновлення нашої країни. Такі дані наводить експерт аналітичного центру Chatham House Джеймс Ніксі. У будь-якому випадку, ці дії незначно компенсують катастрофічні загальні збитки, викликані вторгненням Володимира Путіна в Україну.
Види конфіскації активів РФ
Теоретично існують кілька варіантів того, як можна отримати російські гроші:
- Добровільна згода Російської Федерації.
- Примусова конфіскація.
- Отримання відсотків від активів.
Добровільна згода Російської Федерації
Зобов’язання виплатити репарації за порушення міжнародного права є загальновизнаною нормою. У минулому було чимало прецедентів щодо військових репарацій. Так, спроба окупації України у 2022 році має схожість із неспровокованим вторгненням Іраку та спробою анексії Кувейту в 1990 році. Про це нагадує Міжнародна робоча група щодо санкцій проти Росії в одному зі звітів. Отже, після закінчення війни в Кувейті Ірак змушений виплатити значні репарації. У лютому 2022 року Компенсаційна комісія ООН оголосила, що опрацювала остаточну заяву про виплату 52,4 млрд доларів.
Так само потрібно вимагати й змусити Росію платити воєнні репарації за всю шкоду, завдану нею Україні, впевнені члени робочої групи щодо санкцій проти РФ. Це найбільш ефективний і справедливий спосіб накопичення російських активів для передачі Україні.
Але цей сценарій видається маловірогідним, бо добровільно Кремль на це ніколи не піде. Про виплати репарацій можна говорити, якщо Україна здобуде перемогу на полі бою, а скептики цього варіанту зазначають, що РФ неможливо перемогти у військовому плані через ядерний арсенал. Крім того, Росія є однією з п’яти постійних членів Ради Безпеки ООН і тому завжди може накласти вето на будь-які міжнародні пропозиції про репарації.
Ще важливо зазначити, що Росія ніколи у своїй історії не виплачувала репарацій за жодне зі своїх незаконних завоювань.
Примусова конфіскація заморожених російських активів
З перших днів повномасштабного вторгнення українські високопосадовці наполягали на повній конфіскації російських активів. Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль казав, що країни ЄС і G7 повинні конфіскувати активи самостійно і використовувати їх для захисту і відновлення України.
Але наші партнери чітко дали зрозуміти, що цей процес складний і ризикований, тому швидким він не буде. Європейські чиновники відмовилися від прямої конфіскації через юридичні та фінансові ризики, оскільки Москва може націлитись на західні гроші в Росії або у відповідь відкрити судові позови.
Попри обережність офіційних осіб ЄС, США у квітні зробили важливі кроки у цьому напрямку. Конгрес ухвалив, а президент Джо Байден підписав закон, який дає право конфіскувати російські валютні резерви в США відповідно до положень Закону про відновлення економічного процвітання та можливостей для українців.
Цільова група вже виявила в банківській системі США активи російського Центрального банку на щонайменше 5 млрд доларів.
Зазначимо, що більш песимістичні прогнози дає Associated Press. У виданні вважають малоймовірним, що США конфіскують кошти без згоди інших західних країн.
Отримання відсотків від активів РФ
Наразі цей варіант більш можливий для України. План передбачає виділення Україні 2,7-3,3 млрд доларів (2,5-3 млрд євро) щорічно у вигляді відсотків, отриманих від заморожених активів.
Так, на нещодавньому саміті G7, котрий відбувся в Італії, було вирішено надати Києву кредит у 50 млрд доларів, котрий будуть погашати відсотками від російських активів.
Зазначалося, що 90% коштів підуть через Європейський фонд на закупівлю зброї для України, а 7 % – на реконструкцію та відновлення економіки. Euroclear, центральний депозитарій цінних паперів у Брюсселі, в якому зберігаються активи в ЄС, збереже решту – 3% прибутку – для покриття своїх витрат або для можливого покриття очікуваних судових витрат, якщо Росія висуне судові звинувачення Бельгії.
Коли пропозиція стане законом ЄС, отриманий прибуток виплачуватиметься двічі на рік, починаючи з липня 2024 року. Однак слід додати, що російські компанії вже подали понад 100 позовів до російських судів з вимогою розблокувати заморожені активи.
Реакція Путіна на заморожування активів Москви
Президент РФ Володимир Путін неоднократно казав, що вважає заморожування активів “крадіжкою”. Так, 23 травня 2024 року було підписано указ диктатора, який встановлює рамки, що дозволяють російському уряду конфіскувати будь-які американські активи в Росії. Наразі Кремль працює над розробкою порядку, який буде використовуватися для відшкодування “збитків”, завданих урядом США.
Вже існує низка російських положень про контрсанкції, які дозволяють президенту Росії й судам переводити активи інвесторів з недружніх країн під зовнішнє управління і призупиняти корпоративні права таких іноземних акціонерів.
Власність західних компаній не застрахована від націоналізації в Росії
Фактично, ще рік тому Путін з поплічниками почав програму конфіскації західних активів. Відповідні зусилля зосереджено на корпораціях, які висловили обурення з приводу вторгнення та проявили солідарність з Україною. Так, у квітні 2023 року диктатор підписав укази про арешт російських активів фінської енергетичної компанії Fortum та німецької Uniper. ЗМІ повідомляли, що це була відповідь Росії на кроки Фінляндії та Німеччини щодо конфіскації конкретних російських активів за кордоном.
Потім Кремль конфіскував активи французької компанії Danone, яка керувала другим за величиною молочним заводом в Росії, і “Балтики” – російської дочірньої компанії данської Carlsberg, другою за величиною пивоварної компанії в Росії.
Своєю чергою нідерландська пивоварна компанія Heineken продала свої російські активи за суму в один євро та зобов’язання з обслуговування корпоративного боргу компанії в 100 млн євро.
А у квітні 2024 року Путін передав підприємства, які належать двом великим європейським виробникам побутової техніки, німецькій Bosch та італійській Ariston, під “тимчасове зовнішнє управління” “Газпрому”. Менеджери Ariston кажуть, що цей крок не має економічного сенсу, оскільки компанія, викинута з міжнародного ланцюжка постачання, не зможе виробляти якісну продукцію.
Попри це, за підрахунками Київської школи економіки, в Росії залишилися близько 2200 іноземних компаній, тоді як 1200 скоротили свою присутність і менше ніж 400 пішли повністю.
Можливі наслідки для світової економіки
Джеймс Ніксі стверджує, що аргумент, який часто висувається проти конфіскацій, полягає в тому, що це дестабілізує світову економіку та підірве довіру до єврозони як до місця для інвестицій. Використовуючи таку логіку, президентка Європейського центрального банку (ЄЦБ) Крістін Лаґард виступила проти будь-якого використання валютних резервів Центробанку Росії на воєнні репарації України.
Але ця теза недоведена, кажуть члени Міжнародної робочої групи щодо санкцій проти Росії. У звіті зазначається, що єдиними двома відповідними резервними валютами МВФ є долар і євро. Міжнародний валютний фонд (МВФ) щоквартально публікує статистику складу валютних резервів. Вони надзвичайно стабільні. Згідно з даними на кінець І кварталу 2023 року, серед виявлених резервів частка доларів США становила 59 %, а євро – 20 %. Тобто разом вони становили чотири п’ятих усіх резервів. Наступними резервними валютами були:
- єна (5,5 %);
- фунт стерлінг (4,9 %);
- китайський юань (2,6 %);
- канадський долар (2,4 %);
- австралійський долар (2 %).
У звіті також згадується існування думки, що після конфіскації російських активів китайський юань замінить долар або євро через нібито недовіру інвесторів до єврозони й США. Однак це не реально, адже юань є валютою низької якості, зазначає робоча група щодо санкцій. Китай не має надійного верховенства права, тому будь-хто, хто тримає юань, ризикує стати об’єктом конфіскації за розпорядженням Комуністичної партії КНР.