Днями в Києві стався черговий скандал, пов’язаний із наругою над могилами військових: на той момент невідома особа пошкодила місця, де поховані Дмитро Коцюбайло (“Да Вінчі”), Андрій Пильщиков (“Джус”) та Павло Петриченко.
Спершу в мережі почали з’являтися припущення, що це скоїв хтось із політичних мотивів або навіть на завдання російських спецслужб. Утім, пізніше правоохоронці оголосили підозру 60-річній жінці, яку потім було поміщено до психлікарні. А в медіа з’явилася інформація, що вона вже проходила примусове лікування.
І це може свідчити про те, що державні установи й органи не виконали свої функції, оскільки не проконтролювали людину, яка мала проблеми зі психічним здоров’ям і знову почала жити поза межами лікарні.
Наруга над могилами: як усе було
Про пошкодження могил стало публічно відомо вранці 20-го числа. Тоді волонтерка Аліна Михайлова, яка мала стосунки з Дмитром Коцюбайлом, опублікувала відео, де можна побачити розтрощені портрети похованих бійців, побиті лампадки тощо.
Тоді Михайлова написала, що кадри опубліковано з метою “проінформувати вчергове – якого рівня потвори серед нас, знайти їх і показати наглядно, фізично що… покарання буде”.
На могилах загиблих воїнів – Да Вінчі, Джуса, Петриченка – сьогодні вночі зробили розром
— Alina Mykhailova (@Mykhailova_A) June 20, 2024
Сімʼї та друзі це відновлять
А ось вам абсолютні підараси, хто це зробив – буде дуже погано, бо ми знайдемо кожного pic.twitter.com/lsVvYOeFTi
Пізніше правоохоронці відкрили кримінальну справу за фактом наруги над могилами. При цьому в поліції зазначили, що до вандалізму причетна жінка, опублікувавши кадри з камер спостереження, які зафіксували момент здійснення злочину.
Отець Ігор, настоятель церкви Святого Миколая, розташованої поруч, розповів “Вечірньому Києву”, що жінка вже не раз з’являлася на Аскольдовій могилі, де поховані військові.
“Вона тут вже бувала. Кричала, вигукувала щось. А недавно, десь півтора тижня тому, рвалася у церкву, була боса і з болотом на ногах, бо якраз були дощі. По світлині, що показав поліцейський, – вона”, – сказав священник.
Прямо в день пошкодження могил підозрювану затримали. Нею виявилася 60-річна жінка. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко заявив, що вона не може пояснити мотив свого вчинку, і в рамках кримінального провадження її направили на судово-психіатричну експертизу.
21-го числа стало відомо, що жінці оголосили про підозру за ч. 3 ст. 297 КК України – наруга над могилами військових, вчинена з хуліганських мотивів.
Майже одночасно проросійське видання “Страна.ua” повідомило, що жінку затримали на території Олександрівської лікарні, де вона жила просто неба на сміттєзвалищі, яке сама і влаштувала.
При цьому було названо ім’я жінки – Раїса Тартачна. За даними ЗМІ, уродженка Вінниччини раніше перебувала на примусовому лікуванні у психіатричній лікарні Дніпра. Туди її помістили за те, що, бувши в стані неосудності, вона вбила двох власних дітей та спалила свій будинок у Вінницькій області.
У психлікарні вона провела близько 9 років, після чого була випущена на амбулаторне лікування.
Порядок примусового лікування психічнохворих
Закон України “Про психіатричну допомогу” передбачає, що людину можуть примусово госпіталізувати у психлікарню. Це відбувається, якщо особа вчиняла або планувала зробити щось, що становить небезпеку для неї чи оточуючих, або ж не могла самостійно забезпечити свою життєдіяльність.
При цьому керівництво лікарні має повідомити про примусову госпіталізацію людини членам її сім’ї, іншим родичам або її законному представнику.
До того, як рішення лікування ухвалить суд, це лікування може проводитися за рішенням лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів.
Також можливе примусове амбулаторне лікування.
Як виписують психічнохворих
У випадку, коли госпіталізована людина проходить примусове лікування, комісія лікарів-психіатрів щонайменше раз на місяць має проводити огляд. За його результатом вирішується питання про продовження чи припинення надання допомоги.
Коли людина потребує госпіталізації у примусовому порядку понад 6 місяців, представник лікарні повинен надіслати до суду відповідну заяву з підставами, які пояснюють необхідність такого кроку.
Припинити надання примусової допомоги можуть за умови, якщо:
- таке рішення ухвалила комісія лікарів-психіатрів;
- суд відмовив у продовженні госпіталізації.
У випадках, коли примусове лікування відбувається за рішенням суду стосовно особи, яка вчинила суспільно небезпечні дії, рішення про виписку може ухвалити лише суд.
Скільки в Україні психічнохворих
Актуальні дані щодо того, скільки людей мають хронічні психічні захворювання, знайти складно. Крайнє число називав у 2020 році тодішній міністр охорони здоров’я Максим Степанов: тоді йшлося про 22 тис. людей.
А “Суспільне” з’ясувало, що в психіатричних лікарнях на той момент було 4,2 тис. соціальних пацієнтів – людей, які через довготривале перебування у лікарнях втратили родину, або ж лікарням не вдається знайти їхніх родичів. Однак і наявність таких осіб у лікарнях критикувалася, оскільки на них виділяється “медичний” бюджет, а вони мали б перебувати в соціальних установах.
Згідно з законодавством, держава гарантує людям із психічними розладами зокрема:
- безоплатне надання медичної допомоги;
- надання соціальних послуг (людям із інвалідністю й особам похилого віку, які страждають на психічні розлади);
- безоплатне здобуття відповідної освіти;
- встановлення обов’язкових квот робочих місць для працевлаштування.
При цьому органи виконавчої влади та місцевого самоврядування мають серед іншого:
- організовувати місця проживання для тих людей із розладами, хто втратив соціальний зв’язок;
- поліпшувати житлові умови для них;
- створювати підприємства з полегшеними умовами праці.
Враховуючи це, наразі залишаються відкритими щонайменше два питання:
- на яких підставах Раїсу Тартачну виписали з психлікарні?
- як після дев’яти років перебування в закладі вона опинилася на сміттєзвалищі біля лікарні в центрі Києва?
Проблеми психічнохворих людей
Люди з психічними розладами періодично фігурують у новинах, пов’язаних зі шкідливими чи навіть небезпечними діями. Наприклад, наприкінці травня в Ужгороді психічнохворий чоловік повідомив про “замінування” банку. А у Дніпрі, за даними ЗМІ, чоловік із відповідними розладами побив чотирьох жінок. Однак варто зазначити, що такі злочини вчиняють й особи, яких визнано здоровими.
Самі ж психічнохворі стикаються з низкою проблем, серед яких:
- стигматизація (негативне ставлення суспільства);
- порушення прав при примусовому лікуванні;
- складність, а часто – неможливість самостійно звернутися по безоплатну юридичну допомогу;
- складність ресоціалізації після років перебування в лікарні (проблеми з доступом до освіти, роботи, житла тощо).
Раїса Тартачна: що буде далі
Стаття, за якою підозрюють Тартачну, передбачає до семи років позбавлення волі.
Проте у Кримінальному кодексі України вказано, що людина звільняється від покарання, якщо має психічну хворобу, через яку не може усвідомлювати свої дії або керувати ними.
Якщо ж особа одужує, її повинні направити на відбування покарання (за винятком випадків, коли закінчилися строки давності чи є інші підстави для звільнення від покарання).
Підозрювану в нарузі над могилами вже помістили до психлікарні. Наразі це запобіжний захід терміном на 60 днів.
Відповідно, якщо Тартачну буде знову визнано неосудною, ймовірно, що відповідальність за вандалізм не понесе ніхто.