Міністерство культури та стратегічних комунікацій тимчасово очолила Галина Григоренко, яка з листопада 2024 року була першою заступницею міністра.
Про це повідомляє "Суспільне".
Зазначається, що новий склад уряду Верховна Рада затвердила 17 липня, однак посада міністра культури залишилася вільною. Відповідно до процедури тимчасовою виконувачкою обов’язків очільника Мінкульту стала перша заступниця міністра Галина Григоренко.
Що відомо про нову очільницю Мінкульту
Галина Григоренко після отримання економічної освіти у Києво-Могилянській академії працювала у держорганах і в структурах, не залежних від органів влади.
У 2017 році стала співзасновницею Open Opera Ukraine, яка працює з бароковою музикою. Як генеральна продюсерка вона запускала масштабні постанови — наприклад, “Дідону та Енея” Генрі Перселла, що отримала театральну премію GRA, та “Ациса і Галатею” Генделя.
У Міністерстві культури працює шість років. Починала як радниця міністра у 2019-му, пізніше очолила новостворене Агентство з питань мистецтв та мистецької освіти й керувала ним впродовж двох років.
З 20 липня 2022 року до серпня 2023 року Галина Григоренко була заступницею міністра культури, після цього уряд звільнив її за власним бажанням.
Вона повернулася до Міністерства культури у листопаді 2024 року, ставши першою заступницею міністра. На цій посаді опікувалася питаннями мистецької освіти, взаємодії з культурним середовищем. Також в полі її уваги були моделі фінансування та формулювання довгострокових політик.
Міністерство культури: нові ймовірні цілі
На думку Галини Григоренко, культура в Україні виживає без системної підтримки. Адже більшість культурних інституцій отримують фінансування з місцевих бюджетів. Кошти, зазвичай, виділяють лише на виживання: зарплату та комунальні послуги. Водночас центральний бюджет обмежений, особливо в умовах війни.
Серед викликів культури, як вважає Григоренко, застаріла, зарегульована культурна інфраструктура. Україна успадкувала понад 30 тисяч закладів культури, більшість з яких функціонує за радянськими принципами: фіксовані штатні розписи, тарифні сітки, відсутність гнучкості, страх інновацій через контрольні органи.
Посадовиця переконана, що культура в Україні має вийти за рамки адміністративної вертикалі й активніше будувати партнерства “музей музею”, “фестиваль фестивалю”, а не лише “міністерство міністерству”.
Наразі Галина Григоренко бачить чотири стратегічних цілі:
- зміцнення людського капіталу через культурні практики;
- захист, збереження, примноження і використання потенціалу культурної спадщини;
- підвищення стійкості культури як суспільної системи;
- інтеграція української культури як активного учасника і рівноправного партнера світових культурних процесів.
