Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц нещодавно заявив, що Захід більше не обмежує далекобійність озброєння, яке постачається в Україну. І хоч пізніше політик уточнив, що це послаблення діє вже кілька місяців, його слова активізували чутки про те, що українським військовим можуть надати крилаті ракети Taurus.
Що відомо про Taurus та чи є насправді шанси на їх отримання – читайте в матеріалі видання "Політаналіз".
Таурус: характеристики
Ракета Taurus розроблена компанією Taurus Systems GmbH – спільним підприємством німецької та шведської компаній.
Ці снаряди належать до класу авіаційних крилатих ракет типу “повітря-земля” і призначені для високоточних ударів по добре укріплених та заглиблених об’єктах. Розробка є аналогом англо-французької ракети Storm Shadow. Фактично розробка повторює її конструкцію, відрізняючись лише незначними деталями. Обидві ракети мають широкий спектр можливостей для застосування, але німецька має дещо більшу дальність польоту. На озброєнні Міноборони Німеччини Taurus перебуває з 2005 року.
Основні технічні характеристики ракети такі:
- загальна вага бойової частини – 480 кг;
- довжина – 5 м;
- повна вага ракети – 1400 кг;
- дальність дії – до 500 км;
- під час польоту розвиває швидкість від 0,6 до 0,95 маха (735-1163 км/год);
- обладнана турбореактивним двигуном Williams International P8300-15.
Базові Taurus мають тандемну бетонобійну бойову частину типу MEPHISTO. Конструкція бойової частини розроблена для пробивання бетонних перешкод та щільних шарів ґрунту. Зокрема ракета обладнана комбінованою системою наведення, до складу якої входять три окремі підсистеми:
- перша з них – IBN, що забезпечує навігацію на основі зображень місцевості;
- друга – TRN, яка забезпечує навігацію за еталоном ландшафту;
- третя ж – MIL-GPS – забезпечує визначення місця розташування у глобальній системі координат за допомогою супутників.
Завдяки цій системі наведення ракета здатна долати великі відстані без необхідності у постійній підтримці сигналу GPS. Високу точність наведення, своєю чергою, забезпечує автономна інерційна система навігації. На фінальному етапі траєкторії Taurus переходить до наведення за допомогою інфрачервоної головки самонаведення, яка активується перед ураженням цілі.
Свої особливості має й система підриву бойової частини ракети – її можна запрограмувати як на повітряний, так і на підземний підрив. У разі повітряного підриву відбувається одночасна детонація обох зарядів.
Чому Україні не дають Таурус
Коли канцлером Німеччини був Олаф Шольц, на нього активно тиснули з вимогою надати Україні далекобійні Taurus. Ці снаряди могли б посилити ефективність ударів українських військових по складах озброєння та інших військових об’єктах російських окупантів. Втім, протягом своєї каденції Шольц відмовлявся від передачі снарядів. За даними Politico, для цього були дві головні причини.
Потреба в німецьких спеціалістах в Україні
Шольц заявляв, що в разі постачання Taurus, в Україну доведеться відправляти і спеціалістів, які навчатимуть українських бійців, що може призвести до опосередкованого залучення Німеччини у війну.
Своєю чергою депутат Бундестагу Антон Гофрайтер зазначав, що Шольц "очевидно каже неправду". Зокрема парламентар нагадав про постачання 260 ракет Taurus до Південної Кореї, яке відбулося без присутності або участі німецьких військових на території країни.
Недовіра до Києва
Інша ж причина могла б полягати у тому, що Шольц разом з однопартійцями був занепокоєним тим, що Україна може використати Taurus для ударів по Москві, з огляду на їхню далекобійність.
Водночас ті, хто підтримує ідею передачі, наголошують, що Київ жодного разу не порушив умов, які висували країни-партнери при наданні озброєння.
Фрідріх Мерц про Taurus
У 2022 році Фрідріх Мерц був одним із перших німецьких політиків, які відвідали Київ після початку повномасштабної війни. Він виступав за всебічну підтримку України, але його позиція щодо ракет Taurus з часом дещо змінювалася.
Під час перебування в опозиції Мерц різко висловлювався на адресу тодішнього уряду, звинувачуючи його в надмірній обережності у питанні підтримки Києва, і наполягав на більшій прозорості у питанні постачання озброєння.
У листопаді 2023-го Мерц подав на розгляд парламенту пропозицію з вимогою задовольнити запит України на постачання крилатих ракет Taurus, але тоді депутати не підтримали ініціативу.
У 2024-му, під час обговорень у парламенті, майбутній канцлер заявив, що німецький уряд має поставити Москві жорстку умову: або країна-терористка припиняє обстріли цивільної інфраструктури України, або ж Німеччина розпочинає постачання Taurus Києву.
Вже наприкінці травня 2025 року, ставши канцлером, Мерц заявив, що Німеччина зробить усе можливе для підтримки України. Він зазначив, що відтепер "не буде жодних обмежень щодо дальності зброї, яку ми постачаємо". Однак не можна з упевненістю стверджувати, що він мав на увазі саме ракети Taurus.
Як пише "Радіо Свобода", нині існують як військові, так і політичні причини для збереження "стратегічної невизначеності" щодо можливого постачання Taurus. З політичного боку ситуацію ускладнює те, що партнери Мерца по коаліції – соціал-демократи – виступали проти передачі ракет. Крім того, результати опитувань серед цивільних свідчать про те, що ініціатива не має широкої підтримки й серед звичайних громадян.
У зв’язку з цим Мерц вже не виявляє такої активності в просуванні ідеї, як раніше. Але він може віддавати перевагу підтримці розвитку власних можливостей України у далекобійності. У будь-якому випадку не виключається й те, що про можливу передачу ракет Taurus стане відомо лише тоді, коли їх буде застосовано на практиці.
Фінансування далекобійності
Під час візиту президента України Володимира Зеленського в Берлін, який відбувся 28 травня, німецький уряд запевнив Україну в наданні широкої підтримки. Тоді міністри оборони Німеччини й України Борис Пісторіус та Рустем Умєров підписали угоду щодо фінансування українських програм зі створення далекобійного озброєння.
Наразі немає точної інформації про те, які саме зразки озброєння України планує профінансувати Берлін. Але заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук в коментарі DW зауважив, що сам факт угоди вже є позитивним сигналом для Києва. За його словами, РФ тривалий час застосовує у війні тактику невизначеності, і нині подібний підхід використовується під час переговорів. Однак у цю гру можуть грати обидві сторони. Хоча Україна наразі не отримала німецькі Taurus, атмосфера невизначеності щодо подальших рішень у питанні далекобійного озброєння зберігається. Як додав експерт, Москва повинна усвідомлювати, що її непередбачувані дії можуть викликати так само непередбачувану реакцію з боку Заходу.
Данська модель підтримки
Головний редактор Defense Express Олег Катков, своєю чергою, зазначив, що в самій Німеччині запаси далекобійних ракет обмежені, і Берлін також має потребу в них. Це особливо важливо, враховуючи заяви Заходу щодо можливої нової загрози з боку Росії. На його думку, члени ЄС зацікавлені в посиленні виробництва далекобійної зброї, зокрема на території України, де вона матиме можливість одразу проходити практичні випробування. Водночас наголосив, що в Європі ці програми наразі розвиваються досить повільно.
Катков також підкреслив, що Україна володіє як технічними можливостями й необхідними фаховими знаннями, так і практичним досвідом використання озброєння в умовах реального бою. Участь Німеччини у спільній з Україною коаліції з розробки далекобійного озброєння дозволить Берліну швидше отримати відповідну зброю. Це буде дешевше, ефективніше і швидше у виробництві.
Експерт додав, що наразі Берлін вирішив застосувати "данську модель" підтримки Києва, яка полягає у фінансуванні закупівель безпосередньо в Україні для потреб українських бійців. Вперше цю модель реалізувала Данія, виділивши кошти на виробництво самохідних артилерійських установок "Богдана" для Сил оборони. Ця схема стає дедалі популярнішою, зважаючи на обмежені виробничі потужності та вузький асортимент озброєнь на Заході.
Прямі інвестиції з боку Німеччини в український оборонно-промисловий комплекс дадуть змогу Києву не лише покращити можливості ураження ворожих цілей на великій відстані, але й укріпити власну виробничу інфраструктуру. Це, своєю чергою, сприятиме поступовому зменшенню залежності від Заходу в довгостроковій перспективі.
Директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський зазначив, що виробництво далекобійного озброєння в Україні за фінансової підтримки Заходу має низку переваг. Серед них: скорочення логістичних ланцюгів, створення нових робочих місць, додаткові податкові надходження до українського бюджету.