1 червня в Польщі відбудеться другий тур президентських виборів. За посаду змагаються мер Варшави Рафал Тшасковський та очільник Інституту національної пам’яті Кароль Навроцький. Обидва кандидати мають своє бачення щодо України.
Що відомо про лідерів перегонів та які шанси в кожного з них – у матеріалі видання "Політаналіз".
Як пройшов перший тур
За офіційними результатами першого туру, Рафал Тшасковський здобув 31,36% підтримки, а Кароль Навроцький – 29,54%.
Така незначна різниця у відсотках робить другий тур непередбачуваним. Як зазначає BBC, якщо оцінювати ситуацію згідно з результатами екзитполів і фінального підрахунку голосів, вибори пройшли цілком очікувано, але нюанси приховані саме в деталях.
У виборчому штабі Тшасковського визнали, що добрим результатом була б перевага над Навроцьким принаймні на 4-5%, а не лише 1,5%, що може вкладатися у межі статистичної похибки. Водночас результат, якого досяг голова Інституту національної пам’яті, виявився вищим за той, який йому прогнозували крайні опитування перед виборами.
Після публікації результатів першого туру обидва кандидати позиціонують себе як майбутнього президента Польщі. Відмінність полягала лише у тоні промови. У Тшасковського вона була витриманою: він заявив, що тепер його команда рухатиметься до перемоги в другому турі, що відповідає їхньому плану. Водночас Навроцький критикував чинну владу, а також закликав інші політсили підтримати його у другому турі, а Тшасковського – взяти участь у дебатах.
Хто такий Рафал Тшасковський
Тшасковському 53 роки. Його батько, Анджей, був музикантом та співпрацював із відомими польськими кінорежисерами. Завдяки цьому Тшасковський у 1980-му зіграв невелику роль у дитячому телесеріалі “Наш двір”.
Ще в юності майбутній кандидат у президенти підтримував демократичний рух “Солідарність”.
Кілька місяців навчався у США, після цього – у Варшавському університеті. Крім того, проходив стажування в Оксфордському університеті та в Інституті досліджень безпеки Європейського союзу (ЄС).
На початку 2000-х Тшасковський працював радником секретаря Комітету з питань євроінтеграції польського парламенту. Потім долучався до діяльності проєвропейської політсили “Громадянська платформа”, яку очолював Дональд Туск.
У період із 2004 по 2009 роки був радником делегації “Громадянської платформи” в Європарламенті.
Після цього і сам був обраний до ЄП. Там приєднався до фракції "Народної партії".
Восени 2013 року Тшасковський повернувся до Польщі, очолював Міністерство адміністрації та цифровізації, а згодом став державним секретарем у Міністерстві закордонних справ.
За результатами виборів 2015 року “Громадянська платформа” перейшла в опозицію, а Тшасковський пройшов до Сейму та обійняв посаду тіньового голови МЗС.
У 2017-му, за підтримки Туска, його обрали віцепрезидентом "Європейської народної партії".
А у 2018 та 2024 роках був обраний мером Варшави. У президенти він балотується від "Громадянської коаліції", яка нині є керівною партією в Польщі.
Тшасковський та Україна
Тшасковський демонструє проєвропейську та проукраїнську позицію. Він неодноразово приїжджав до України після початку повномасштабної війни та підтримував міста, які постраждали від російських окупантів.
За його ініціативи Київ отримав вагони метро, якими користувалася Варшава. Також Тшасковський брав участь у передачі генераторів та організації зборів гуманітарної допомоги для українських міст.
У січні 2025-го президент України Володимир Зеленський зустрівся з Рафалом Тшасковським у Польщі й передав Варшаві відзнаку “Місто-рятівник”.
Під час виборчої кампанії 2025 року Тшасковський неодноразово порушував питання України, але не акцентував на труднощах минулого, як це робили деякі з інших кандидатів. Зокрема, виступав за прискорення євроінтеграції України.
Втім, не обійшлось й без скандалів. Під час дебатів політик несподівано назвав Україну "буферною зоною між Польщею та Росією", що викликало обговорення серед українців.
Щодо Росії Тшасковський жорстку позицію. Він виступає за посилення обороноздатності Польщі та зміцнення державного кордону. Крім того, коли президент США Дональд Трамп говорив про необхідність повернення Україною боргів за отриману допомогу, Тшасковський заявив, що фінансову відповідальність має нести саме РФ.
Кароль Навроцький: що відомо
Навроцький молодший за свого опонента, йому 42 роки. Він народився в родині токаря і працівниці друкарні.
Політик має менеджерську та історичну освіти, які здобував у різних закладах у Гданську.
Кар’єрний шлях Навроцького був пов’язаний з історією Польщі та освітньою сферою. Зокрема, з 2011 по 2017 рік він працював в Інституті національної пам’яті, після чого став директором Музею Другої світової війни в Гданську, а у 2021-му повернувся в Інститут нацпам’яті й очолив його.
Серед іншого Навроцький відзначився тим, що:
- у лютому 2024-го Росія оголосила його в розшук, звинувативши у причетності до демонтажу пам’ятників Червоній армії на території Польщі;
- під час виборчої кампанії 2025 року в ЗМІ були публікації про можливі зв’язки політика з криміналітетом, хуліганськими або неонацистськими угрупованнями. Коментуючи це, Навроцький заявив, що як історик нібито займався питаннями ресоціалізації злочинців, зокрема проводив заняття у тюрмах.
Восени 2024-го партія “Право і справедливість” (PiS) оголосила про підтримку Навроцького як кандидата у президенти. Політика також підтримали Незалежна профспілка “Солідарність" й чинний президент Анджей Дуда, який більше не може балотуватися.
Що Навроцький говорив про Україну
На посаді голови Інституту нацпам’яті Навроцький продовжив антиукраїнську риторику попередників. Ідеться про приховування воєнних злочинів польських військових щодо українців у Галичині та на Волині в період Другої світової війни, а також ігнорування участі поляків у масових депортаціях українців після завершення війни.
Деякий час агресивну риторику політика проти України струмувало повномасштабне вторгнення Росії, після початку якого він тимчасово змістив увагу на Москву й Берлін.
Загалом у передвиборчій кампанії Навроцького використовуються історичні претензії до України. Також він піарився на темі ексгумацій жертв "Волинської трагедії".
Крім того, політик заявляв, що Україні не місце в Європейському Союзі та НАТО.
Чого очікувати від другого туру виборів
Наразі перед Тшасковським стоїть складне завдання. За словами заступника головного редактора газети Rzeczpospolita Міхала Плоцінського, команді міського голови Варшави не варто сприймати перемогу у першому турі як гарантію успіху, оскільки після оприлюднення результатів екзитполів мер Варшави втратив статус головного фаворита перегонів.
У першому турі кандидати від правих та ультраправих сил загалом отримали понад 50% голосів виборців. Водночас серед решти учасників перегонів не всі готові підтримати Тшасковського у другому турі.
Крім того, соціологічні дані свідчать про низьку для Польщі явку виборців старше 60 років у першому турі. Це створює додатковий резерв голосів для Навроцького, який має підтримку саме серед цієї вікової категорії.
Як пояснює ВВС, у другому турі не всі виборці, які віддавали раніше свій голос за Менцена й Брауна, автоматично віддадуть голоси за Навроцького. Обидва політики можуть бути не зацікавленими в тому, щоб посилювати позиції “Права і справедливості”, і для них було б вигідніше послабити її вплив, щоб пізніше залучити до себе частину її електорату.
До того ж протягом восьмирічного перебування при владі “Право і справедливість” не демонструвала особливої симпатії до інших правих сил.
Якщо Навроцький отримає підтримку старших виборців у другому турі, то Тшасковський може докласти зусилля для мобілізації молодшого електорату.
Також цікаво, що за результатами екзитполу, якби вибори президента залежали лише від виборців віком до 29 років, до другого туру не потрапили б ані Тшасковський, ані Навроцький. У цій категорії найбільшу підтримку отримали б ультраправий кандидат Славомір Менцен та несистемний лівий політик Андріан Зандберг.
У другому турі, коли результат може залежати від мінімальної різниці, вирішальну роль здатні відіграти окремі події, які принесуть одному з кандидатів додаткові відсотки.
За даними опитування, яке центр Opinia24 проводив 25-27 травня, Тшасковський набирає 47,5% голосів виборців, а Навроцький – 45,9%. Однак ще 6,6% респондентів відповіли, що не визначилися, а це більше за різницю між кандидатами в цьому дослідженні.