Президент України Володимир Зеленський півтора місяця не підписує закон про оподаткування доходів, отриманих від цифрових платформ. Документ "завис" через прохання Європейського Союзу, який раніше наполягав на ухваленні закону.
Про це пише "Європейська правда".
Верховна Рада 9 червня ухвалила закон про оподаткування доходів, отриманих від сервісів на кшталт OLX, Uklon, Glovo, Booking. Ухвалення законопроєкту – обов’язкова умова для отримання Україною кредиту від МВФ. Крім цього, оподаткування доходів з цифрових платформ – один з необхідних кроків на шляху до євроінтеграції.
Про що закон
Цей закон запроваджує особливу систему сплати податків для осіб, які отримують доходи за допомогою цифрових сервісів.
Роль податкового агента, який інформуватиме Державну податкову службу про доходи користувачів, виконуватимуть цифрові сервіси. Вони також самі утримуватимуть 10% із виплат та перераховуватимуть їх до бюджету.Тож користувачам не потрібно самостійно подавати декларації чи відкривати спецрахунки.
Продавці чи надавачі послуг, наприклад, таксисти, отримуватимуть дохід за мінусом податків. Не сплачуватимуть податок особи, чий дохід не перевищує 2000 євро на рік. Тож доходи, отримані за продаж вживаних речей на OLX, не оподатковуватимуться.
Що не влаштовує Євросоюз
До вказаного законопроєкту між першим та другим читанням внесли правку, яка послаблює фінансовий моніторинг політично значущих осіб (politically exposed person, PEP). До цієї категорії належать чинні та колишні топпосадовці, в тому числі: народні депутати, президент, міністри, посли, керівники правоохоронних структур, члени правління НБУ.
Статус PEP – довічний, але посилений фінансовий моніторинг має проводитися протягом терміну перебування особи на топпосаді та 12 місяців після звільнення. В подальшому відстежують фінансову діяльність PEPів, яких визнано ризиковими. На практиці банки майже ніколи не припиняють посилений моніторинг операцій PEPів.
За словами джерел видання, невідповідність українського законодавства щодо фінмоніторингу топпосадовців до директив ЄС збентежує представників Євросоюзу. Вони звернулися до президента Зеленського з проханням не підписувати документ у такому вигляді, про ухвалення якого наполягали. Чи висував ЄС інші пропозиції щодо закону, який пропонується ветувати, наразі невідомо.
Варто зазначити, що кілька місяців тому в Єврокомісії визнали наявність проблеми в фінансовому моніторингу українських PEPів.
Що буде з законом
Згідно з Конституцією України президент має ветувати закон впродовж 15 днів. Якщо глава держави не ветує і не підписує законопроєкт протягом цього терміну, документ вважається "схваленим президентом і має бути підписаним та офіційно оприлюдненим".
Втім, як припускає видання, Зеленський може ветувати закон і повернути документ до Ради для переголосування без скандальних правок про PEPів. Також не виключається, що президент підпише документ у неприйнятному для ЄС вигляді. Після цього – внесе новий, аби скасувати зміни щодо фінансового моніторингу PEPів.
