Із червня 2022 року торгівля між Україною та ЄС була повністю лібералізовано, що сприяло підтримці економіки, на яку вплинула війна. В межах цих заходів Євросоюз призупинив імпортні мита та квоти, відомі як автономні торговельні заходи. Це було позитивне рішення для України, але вже протягом найближчих двох місяців правила можуть змінитись.
Які ризики несе скасування "торговельного безвізу" – в матеріалі видання "Політаналіз".
Чому ЄС скасовує торговельний безвіз
Фермери з прикордонних країн ЄС, зокрема Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та Болгарії, тривалий час тиснуть на свої уряди з вимогою припинити дію автономних торговельних заходів (АТЗ). За їхніми словами, великий обсяг української аграрної продукції заповнює місцеві склади. Це, своєю чергою, провокує падіння цін на внутрішніх ринках та завдає збитків місцевим виробникам.
Із 2023 року європейські фермери в різні періоди перекривали кордони з Україною та намагались зупинити ввезення українських товарів до ЄС. Єврокомісія, яка відповідає за контроль у сфері торговельної політики Євросоюзу, намагалася впровадити низку заходів. Зокрема, спробувала опечатування українських аграрних вантажів для подальшого експорту за межі Євросоюзу.
У 2024-му лібералізацію торгівлі для України продовжили, але також було запроваджено нові обмеження. З’явився механізм екстреного обмеження щодо окремих сільськогосподарських товарів, зокрема яєць, м’яса птиці, кукурудзи, меду, круп, цукру та вівса.
Втім, дія АТЗ усе одно передбачалася як тимчасовий захід, який міг бути продовжений лише двічі. Тож тепер переговори стосуються повернення до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Точніше, обговорюється 29 стаття, яка окреслює рамки для лібералізації тарифів.
Позиція України
9 квітня голова українського уряду Денис Шмигаль взяв участь у засіданні Ради асоціації Україна – ЄС. Тоді ж у заході брали участь очільниця європейської дипломатії Кая Каллас і єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, а однією з порушених тем був "торговельний безвіз".
За словами Шмигаля, українська сторона обговорювала з представниками ЄС на всіх рівнях важливість продовження дії АТЗ щонайменше до кінця поточного року. Це необхідно для того, щоб внести зміни до Угоди про асоціацію та закріпити автономні торговельні заходи, які забезпечують фактичну безмитну торгівлю між Україною та ЄС.
В Кабінеті міністрів та серед представників аграрного сектору стверджують, що для Києва важливе збереження нинішньої співпраці з Брюсселем у торговельній сфері. Водночас Денис Шмигаль підкреслював, що партнери уважно ставляться до позиції України та усвідомлюють потреби країни.
Тим часом Кос говорила, що рішення щодо подальшого формату економічних відносин між Україною та ЄС буде ухвалене до завершення чинного терміну дії "торговельного безвізу".
У листі до Єврокомісії, з яким ознайомилось "Радіо Свобода", Шмигаль зазначив, що без постійної та багатосекторальної лібералізації торгівлі Україна не зможе відновити свою промисловість, створити нові робочі місця та забезпечити засоби для життя своїм громадянам. За його словами, країні сьогодні критично потрібна торгівля з ЄС для того, щоб вижити і розвиватися.
Крім того, прем’єр-міністр зазначив, що у разі, якщо не вдасться укласти преференційну торговельну угоду з ЄС, Україна може щороку втрачати до 3 млрд євро.
Водночас українська сторона звертає увагу на те, що частка української продукції на ринку ЄС залишається невеликою. За словами прем’єра, для багатьох категорій товарів ця частка не перевищує 1% від загального обсягу споживання в Євросоюзі.
Що кажуть у Європі
Офіційна позиція Єврокомісії полягає у тому, щоб забезпечити плавний перехід до нового торговельного режиму з Україною після закінчення терміну дії АТЗ. У Брюсселі зазначають, що ініціативу невдовзі буде представлено українській стороні, але коли саме – невідомо.
Як стало відомо "Радіо Свобода", до Європейської комісії надійшов спільний лист від голів міністерств сільського господарства Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини. Він також підвищив напругу в обговоренні майбутнього торговельного режиму. У документі міністри наголошують на тому, що завершення дії АТЗ повинно стати можливістю для переоцінки торговельних відносин з Києвом. Крім того, вони підкреслили важливість досягнення збалансованої угоди. Вона має враховувати інтереси всіх сторін і водночас не створюватиме тиску на економіки сусідніх країн ЄС.
У звіті висвітлено низку ініціатив, кожна з яких є невигідною для України. Серед них:
- повернення до тарифних квот, які діяли до початку війни;
- запровадження двосторонніх захисних положень, які б охоплювали усі види сільськогосподарської продукції;
- можливість для розвинених країн-членів вводити додаткові заходи захисту.
Крім того, є положення щодо перегляду угоди через 2 роки з моменту набуття чинності.
Міністри заявляють, що разом з інтеграцією України до ЄС мають бути впроваджені відповідні санітарні та фітосанітарні норми, а також правила у сферах захисту тварин, охорони здоров’я та довкілля, які відповідали б стандартам ЄС.
Окрім цього висловили ідею щодо встановлення мінімального порогу імпортних цін на окремі категорії продукції. За їхніми словами, це допомогло б обмежити ввезення товарів до ЄС за цінами, що нижче за собівартість європейських аналогів.
Які ризики для України
За даними джерела "Європейської правди", АТЗ завершаться вже з 6 червня. Після цього умови торгівлі повернуться до тих, що діяли до початку повномасштабної війни. Зникнуть не лише преференції, але й обмеження, що були запроваджені проти окремих видів продукції, таких як курятина, яйця, мед та інші. Водночас в ЄС наразі розглядають можливість збереження преференцій для деяких товарів, зокрема для продукції металургійної галузі, наприклад, сталі.
Водночас в асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" в коментарі RFI заявили, що цей сценарій може мати серйозні наслідки для української економіки. Йдеться, зокрема, про потенційну втрату валютних надходжень в розмірі до 3,3 млрд євро до кінця року. Також згідно з оцінками, ВВП може знизитися на 2,5%, а зменшення податкових надходжень – до 4,15%.
Оновлені правила роботи з ринком ЄС створять нові труднощі для вітчизняних виробників. У випадку обмеження доступу до європейського ринку, експорт мав би переорієнтовуватися на інші міжнародні напрями. Але реалізувати диверсифікацію буде непросто, оскільки повномасштабна війна триває, у зв’язку з чим ризики залишаються високими. Через це порти України здатні обслуговувати переважно лише насипні вантажі. Упаковані товари та готова до вживання продукція транспортується "Шляхами солідарності", що суттєво підвищує вартість логістики.
Аграрії не готові
Голова комітету з євроінтеграції Українського клубу аграрного бізнесу Олександра Авраменко зазначила, що у разі неможливості компенсувати втрату ринку ЄС, існує ймовірність, що частина продукції взагалі не буде вироблятися. Це негативно вплине на ВВП України. Також можливе зменшення податкових надходжень. А оскільки Збройні сили України повністю утримуються коштом держбюджету, скорочення доходів може позначитися і на оборонному потенціалі країни.
За словами експертки, не всі представники аграрного сектору будуть готові до цієї ситуації. Після припинення дії АТЗ аграрії ухвалюватимуть рішення, враховуючи потенційні обсяги експорту, а також оцінюватимуть рівень внутрішнього виробництва у країні.
Якщо українські виробники будуть неготовими до нових реалій і продовжать виготовляти продукцію, яка не зможе потрапити на ринок ЄС, то вона залишиться всередині країни. Відсутність оперативного переорієнтування експорту на треті країни спричинить серйозні наслідки. Попри те, що ця ситуація є вигідною для споживачів, для економіки загалом і для виробників це створюватиме проблеми.
Авраменко наголошує, що нині для української економіки важливо, щоб внаслідок перегляду умови доступу до ринку ЄС для України не стали гіршими, ніж чинні. Експертка зазначає, що майже три роки торговельної лібералізації мали позитивні наслідки не лише для України. За її словами, упродовж цього періоду українська агрохарчова продукція сприяла зміцненню продовольчої безпеки в ЄС та частково компенсувала дефіцит окремих товарів, зокрема кукурудзи, цукру та яєць. Також вона допомогла стримати зростання цін, наприклад, на м’ясо птиці.