Розмір економіки є одним із головних показників впливу країни, але сам по собі валовий внутрішній продукт (ВВП) не визначає її “кінцевої” ролі у світі. Важливе значення також мають контроль над фінансовими потоками, технологіями, торгівлею та виробничими ланцюгами, що дозволяє впливати на ринки далеко за кордоном.
Про те, які країни сьогодні найбільше впливають на світову економіку та завдяки чому вони зберігають свої позиції – у матеріалі видання Політаналіз.
Від чого залежить економічний вплив країни
Сполучені Штати Америки (США) наразі залишаються найбільшою економікою світу. Згідно з прогнозами Visual Capitalist, цьогоріч американський ВВП складатиме близько 31,8 трлн доларів. Це майже стільки ж, скільки складає сумарний ВВП Китаю, Німеччини та Індії, які посідають наступні три місця.
Водночас сам розмір ВВП не є вирішальним в питанні економічного впливу країни. Важливу роль також відіграють міжнародна торгівля, фінансові ринки, технології та місце країни у глобальних виробничих ланцюгах.
Головною ж проблемою для економічних зв’язків між найбільшими гравцями залишається саме геополітична ситуація й використання торгівлі в якості інструменту політичного тиску. Як приклад, достатньо згадати митну політику чинного президента США Дональда Трампа.
Обмеження ж, своєю чергою, змушують підприємства перебудовувати ланцюги постачання. Це означає, що вони створюють паралельні мережі – окремо для західних ринків, а інші для Азії та Глобального Півдня.
США – фінансовий й технологічний центр
Штати й надалі зберігають відносно стабільні темпи зростання. Згідно з минулорічними оцінками Організації економічного співробітництва та розвитку (OECD), американська економіка зросла приблизно на 2% у 2025 році, а у 2026-му темпи мали б скласти близько 1,7%.
Одним із головних рушіїв залишається саме технологічний сектор. Великі американські компанії продовжують активно інвестувати у штучний інтелект, мікрочипи та інші високотехнологічні напрями. Це ж дозволяє Штатам зберігати роль одного з головних інноваційних центрів світу.
Водночас економічна модель США дедалі більше зосереджується на протекціонізмі – Вашингтон використовує високі тарифи для захисту внутрішнього ринку.
Не менш важливим джерелом американського впливу залишається долар. Хоча його частка у валютних резервах поступово скорочується, попит на американську валюту залишається високим, а сам долар продовжує відігравати центральну роль у світовій фінансовій системі.
Через це рішення Федеральної резервної системи США щодо процентних ставок й ліквідності впливають далеко за межами країни – зокрема на ринки акцій, облігацій та сировини.
Китай – головний виробничий й торговельний центр
Китай є одним із головних центрів світової торгівлі та промислового виробництва. Попри американські мита, китайський експорт продовжує зростати, оскільки скорочення поставок до США Пекін може частково компенсувати активнішою торгівлею з країнами Європи, Азії та іншими ринками.
Водночас економіка Китаю має й низку внутрішніх проблем. Серед них – високі борги місцевої влади, проблеми у секторі нерухомості, тіньове кредитування та старіння населення, які можуть стримувати подальше зростання.
Важливу ж роль у економіці Китайської Народної Республіки (КНР) відіграє саме держава, яка підтримує стратегічні галузі та спрямовує ресурси на їхній розвиток. Серед пріоритетів Пекіна, наприклад, виробництво електромобілів, акумуляторів, сонячних панелей та іншої високотехнологічної продукції.
Державна підтримка допомагає китайським виробникам зміцнювати свої позиції на зовнішніх ринках, що водночас викликає критику з боку США та ЄС через побоювання щодо нерівних умов конкуренції. Паралельно Китай розширює економічні зв’язки з країнами Азії, Африки та Латинської Америки через торгівлю, кредитування та інфраструктурні проєкти.
Німеччина та Японія – великі індустріальні центри
Тим часом Німеччина залишається одним із головних промислових центрів Європи. Неабияку роль у її економіці традиційно відіграють машинобудування, автомобільна промисловість та виробництво обладнання. Сама ж економічна модель значною мірою орієнтована на експорт.
Водночас останніми роками німецькі виробники дедалі сильніше відчувають конкуренцію з боку Китаю, зокрема у високотехнологічних галузях та виробництві електромобілів.
Японія ж за останні десятиліття втратила частину своїх позицій у світовому рейтингу економік: у 2010-му її обійшов Китай, а згодом – Німеччина.
Натомість, згідно з прогнозами МВФ, до 2030 року Японія залишатиметься однією з найбільших економік світу. Її ВВП може сягнути близько 5 трлн доларів, що зробить країну третьою найбільшою економікою Азії після Китаю та Індії.
Для порівняння, ВВП Південної Кореї прогнозують на рівні близько 2,26 трлн доларів, а Індонезії – 2,08 трлн доларів.
Саудівська Аравія – вплив через нафту та енергетичні ринки
Окремо вартувало б згадати й про Саудівську Аравію, чий вплив на світову економіку насамперед пов’язаний не з розміром ВВП, а саме з її роллю на нафтовому ринку.
Більше 70% саудівського експорту припадає на країни Азійсько-Тихоокеанського регіону. Найбільшими покупцями є Китай, Індія, Японія та Південна Корея. Решта ж постачань йде переважно до Західної Європи та США, хоча частка американського ринку скоротилася через збільшення власного видобутку нафти.
Як пише Forbes, Саудівська Аравія також володіє одними з найбільших запасів нафти у світі, які оцінюються у приблизно у 266-267 млрд барелів. Країна поступається лише Венесуелі.
На світовому нафтовому ринку Саудівська Аравія залишається одним із головних гравців поряд зі Штатами та Російською Федерацією (РФ). Попри квоти ОПЕК+ і коливання експорту, країна здатна швидко впливати на обсяги пропозиції, а відтак – й на світові ціни на нафту.