Поляризація польського суспільства щодо України перетнула межу дискусій, трансформувавшись у фізичне протистояння. Поліція Варшави почала розслідування нападу на галерею, працівниця якої висловила незгоду з антиукраїнськими гаслами.
До чого може призвести загострення між Україною та Польщею з’ясовувало видання Політаналіз.
11 липня у Польщі вшановують пам’ять поляків, вбитих на Волині у 1943-1944 роках. У масових стратах звинувачують бійців Української повстанської армії (УПА), називаючи тодішні події "Волинською різаниною".
Після розпаду СРСР Варшава спільно з Києвом шукала та знаходила можливості порозумітися щодо складних сторінок спільної історії. У 2003 році президенти України та Польщі Леонід Кучма та Олександр Кваснєвський офіційно погодили формулу примирення щодо Волинської трагедії: "Просимо пробачення і самі пробачаємо".
Зараз важко уявити, але у 2008 році Варшаву ніяк не зачепила поява на мапі Львова вулиці Героїв УПА замість вулиці Івана Тургенєва. Невдовзі Україна та Польща пережили щось на кшталт спортивного медового місяця – підготували та провели чемпіонат Європи з футболу.
У 2016 році Сейм прирівняв події на Волині до геноциду, оголосивши 11 липня Національним днем пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами. Україна і тоді і зараз виявляє стриманість до поширення правопопулістичних настроїв у Польщі, намагаючись зберегти добросусідські відносини. Однак страсті на захід від Львова дедалі розпалюються.
Почали бити своїх
4 липня цього року, за тиждень до пам’ятної дати, у Варшаві відбувся марш, присвячений подіям на Волині. Під час заходу стався інцидент – працівниця галереї рукоділля Las Rą, повз якої крокувала хода, висловила незгоду з антиукраїнськими гаслами процесії. Дівчина продемонструвала дизлайки – зібрані у кулак долоні з опущеними донизу великими пальцями, повідомляє Gazeta Wyborcza.
Через два дні після маршу галерею розгромили. Напад здійснив чоловік віком приблизно 30–40 років у спортивному костюмі. Він увірвався у заклад і почав трощити створені польськими митцями вироби ручної роботи та перекидати експозицію.
За фактом погрому у галереї польські правоохоронці відкрили кримінальне провадження, в межах якого затримали нападника.
Las Rą наразі відновлює розтрощену експозицію та зіпсовану репутацію, спростовуючи сотні негативних оцінок та коментарів на сторінці закладу в Google. Працівниці галереї оговтуються після погроз телефоном – з цими дзвінками також розбирається поліція.
Відновлюватися після погрому допомагають небайдужі – за кілька днів галереї задонатили понад 200 тисяч злотих. Ці пожертви є свідченням того, що польське суспільство ще не остаточно вражено ксенофобією. Але хвороба прогресує.
Вдень 11 липня в центральному районі міста Лодзь напали на громадянина Польщі. Чоловік розмовляв по телефону, коли невідомий перехожий почав бити його по голові, вигукуючи "твоє місце не в Польщі". Як вважають поліцейські, які розслідують цю справу, нападник переплутав потерпілого з українцем, пише RMF24.
Спроби домовитися
Київ і Варшава погоджуються, що конфлікт між ними вигідний передусім Москві, але не можуть домовитися про умови компромісу.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час візиту до Польщі 3 липня запропонував "антикризовий пакет". Пропозиція передбачає залучення фахівців-істориків до обговорення болючих питань спільного минулого. На іншому треку мають взаємодіяти керівники церков України та Польщі. Їх завдання – знизити суспільний радикалізм та повернути країни до канонічної формули примирення "Просимо пробачення і пробачаємо".
На правопопулістську політичну еліту Польщі українська ініціатива особливого враження не призвела. Втім це і не дивно, бо антиукраїнська риторика набуває все більшої підтримки в польському суспільстві. Про це свідчить зростання популярності лідера правих, президента Польщі Кароля Навроцького.
Фото: Getty Images
За даними опитування IBRiS на замовлення Onet, у червні Навроцький очолив рейтинг довіри до польських політиків з показником у 54,8%. Це на 8,4% більше ніж місяцем раніше – динаміка зростання є рекордною в історії таких опитувань.
Втрачені можливості
Поки глава держави набирає електоральні бали, країна втрачає можливості – і про це відкрито говорять у Польщі.
Довгий час Варшава успішно конвертувала статус "головного адвоката України" в Європі у підвищення своєї ролі на міжнародній арені. Конфлікт та шантаж Києва блокуванням вступу до ЄС руйнують цей імідж, перетворюючи Польщу з глобального лідера на регіонального егоїста.
7 червня у Лондоні відбувся саміт лідерів формату E3 (Велика Британія, Франція, Німеччина), на якому обговорювали майбутнє України. Польщу на захід не запросили, що болюче вразило політичну еліту країни. Прем’єр Польщі Дональд Туск висловив незадоволення, наголосивши, що Варшава відмовляється визнавати ухвалені без її участі домовленості щодо України.
Фото: AP
Польща втрачає можливості для зміцнення своєї обороноздатності. Поки найбільш розвинуті країни світу, включно зі Сполученим Шатами, отримують доступ до українських дронових технологій, Польща менторським тоном повчає українців, яких героїв вони мають вшановувати.
Осучаснення польського війська, яке не має бойового досвіду, гальмується на тлі зростаючих загроз з боку Росії. Польська преса б’є на сполох – за висновками Rzeczpospolita, у перші години ймовірного російського нападу Польща зможе виставити лише дві боєздатні бригади.
Яцек Бартосяк, керівник польського аналітичного центру Strategy&Future вказує, що Україна перехоплює у Польщі роль регіонального лідера. Київ домовляється про винищувачі Gripen зі Швецією, зміцнює стосунки з Туреччиною, ратифікувавши угоду про зону вільної торгівлі. В той же час Польща копирсається у минулому і покладається на НАТО у питаннях власного захисту, що на думку аналітика, є не дуже продуктивною ідеєю.