Навесні Росія почала застосовувати проти України ракету, яка отримала назву "Бандероль". Вона має компоненти, виготовлені в Азії, та створює нові загрози.
Що відомо про "Бандероль" – читайте в матеріалі видання "Політаналіз".
Перші запуски Бандеролі
У квітні спеціаліст у сфері радіоелектронної боротьби та зв’язку Сергій Бескрестнов (“Флеш”) повідомив, що росіяни атакують Україну новим безпілотником під назвою “Бандероль”, який здатний розвивати швидкість до 500 кілометрів на годину. Пізніше він уточнив, що найімовірніше, це не дрон, а баражувальний боєприпас. Але тоді було ще невідомо, з якого саме носія запускається нова розробка ворога.
Військовий аналітик Олександр Коваленко потім уточнював, що апарати запускались із західної частини окупованого Криму. Більшу частину шляху вони проходили на висоті близько 500 метрів, однак після того, як перетинали берегову лінію, знижувалися до рівня 100 метрів, щоб уникнути виявлення радарами та засобами протиповітряної оборони.
Коваленко розповідав, що розробка окупантів рухалась по прямій траєкторії, але потім стало відомо, що вона здатна змінювати курс під час польоту.
Ракета Бандероль: характеристики
12 травня Головне управління розвідки Міноборони України вперше детально розкрило інформацію про “Бандероль”, яку там назвали крилатою ракетою S8000.
Як зазначили в ГУР, носієм “Бандеролі” є великий безпілотний літальний апарат “Оріон”, хоча також передбачена можливість запуску з гелікоптерів Мі-28Н.
Серед особливостей "Бандеролі":
- розробка обладнана бойовою частиною, маса якої може сягати до 150 кілограмів. Вона здатна пролетіти до 500 кілометрів на швидкості 500 км/год. Як паливо в реактивному двигуні застосовується авіаційний гас;
- здатна здійснювати повороти з меншим радіусом, ніж у більшості російських крилатих ракет, наприклад, Х-101, 3М-14, 9М727 та Х-69. При цьому вона зберігає типову для крилатих ракет траєкторію польоту;
- обладнана CRP-антеною “Комета-М8”, яка вже використовується в дронах “Герань”, а також у деяких інших снарядах.
Щодо характеристик розробки, відомо, що:
- довжина становить приблизно 5 метра;
- розмах крил – 2,2 метра;
- діаметр корпусу – 30 сантиметрів;
- бойова частина – ОФБЧ-150 (її маса дорівнює 114,3 кг, з яких 49,5 кг припадають на вибухову речовину).
Виробник Бандеролі
Виробником ракети є акціонерне товариство “Кронштадт“, що розташоване в Москві.
В ГУР також провели аналіз компонентів “Бандеролі” й встановили, що значна їх частина має іноземне походження, при цьому переважають деталі, виготовлені в Китаї.
Серед імпортних елементів виявлено:
- реактивний двигун Swiwin SW800Pro китайського виробництва, який використовується в авіамоделюванні. Його можна придбати навіть в інтернеті. Наприклад, на AliExpress, де його ціна складає близько 16 тис. доларів;
- телеметричний модуль RFD900x, виготовлений в Австралії, або ж його китайську копію;
- інерціальну навігаційну систему, імовірно, з Китаю;
- акумуляторні батареї виробництва японської компанії Murata;
- сервоприводи Dynamixel MX-64AR від південнокорейської компанії Robotis.
Водночас у “Бандеролі” присутні майже 20 мікрочипів, виготовлених підприємствами з США, Китаю, Швейцарії, Японії та Південної Кореї.
Загалом було встановлено близько 30 компаній, які залучені до виробництва або ж постачання компонентів.
Основну частину компонентів для “Бандеролі” постачають через мережу “Чип и Дип”, яка є одним із провідних дистриб’юторів електроніки в Росії.
Чим небезпечна Бандероль
Як розповідає ВВС, Росія продовжує вдосконалювати розробку, що може становити серйозну загрозу. Олександр Коваленко звертає увагу на те, що висока маневровість і швидкість ракети ускладнюють її перехоплення мобільними вогневими групами, які не мають у розпорядженні переносних зенітно-ракетних комплексів (ЗРК).
Defense Express, своєю чергою, пише, що ворог намагається створити варіант дешевої крилатої ракети, щоб розширити арсенал для терористичних ударів по Україні.
Зокрема, використання БпЛА "Орион" як носія ракет може надати окупантам певної переваги, оскільки збити цей висотний дрон складно, особливо коли він перебуває над акваторією Чорного моря.
У жовтні 2024-го українські бійці змогли знищити “Орион” у повітряному просторі над Курською областю, використавши для цього зенітно-ракетний комплекс “Стріла-10”. Втім, розміщення цього комплексу на водній поверхні є проблематичним. Загалом використання морських платформ для розміщення засобів ППО та РЕБ, які могли б ефективно протидіяти як “Орионам”, так і “Бандеролям”, пов’язане з ризиками.
Як пояснював авіаційний експерт Богдан Долінце, хоча розміщення платформ технічно можливе, потрібно враховувати, що вони можуть стати мішенями для протирадіолокаційних засобів, які наводяться безпосередньо на джерела випромінювання.
Водночас Долінце припускає, що переваги “Бандеролі” у плані швидкості та маневровості теоретично могли б бути зведені нанівець за умови використання систем ППО з автоматичним або напівавтоматичним захопленням цілі. Втім, таких систем наразі на озброєнні Сил оборони дуже мало.
Як збивати Бандероль
Так чи інакше, у Повітряних силах поставилися доволі скептично до тверджень про нібито “невразливість” ракети. Як пояснило джерело BBC, протидія “Бандеролі” можлива тими ж засобами, що й у випадку зі звичайними крилатими ракетами. Передусім мова йде про використання західних комплексів ППО.
Авіаційний експерт Анатолій Храпчинський в інтерв’ю "24 каналу" зазначив, що “Бандероль” не є якоюсь надзвичайною “вундерваффе” ("чудо-зброєю"), що здатна кардинально змінити хід подій. За його словами, йдеться скоріш за загрозливий засіб, з яким необхідно та можливо ефективно боротися.
Храпчинський вважає, що українським мобільним патрулям протиповітряної оборони буде складніше виявляти та знищувати “Бандеролі”, однак Україна не обмежується лише ними, у зв’язку з чим відповідь на нову загрозу обов’язково буде.
Як відзначив Харчинський, нині пріоритет полягає в розробці ефективних заходів протидії. Це, зокрема, розширення можливостей радіолокаційних систем для своєчасного виявлення подібних цілей у повітрі, а також засобів їхнього перехоплення. Храпчинський зазначив, що над цим працюють й українські приватні компанії, проте, за його словами, важливо також налагоджувати активну співпрацю з західними партнерами, оскільки йдеться про нову та технологічно складну загрозу.