Лідери країн НАТО 24-25 червня проведуть черговий саміт, який вперше відбудеться в Нідерландах, а саме – в місті Гаага. Підготовка до цьогорічної зустрічі сповнена на невизначеності, які пов’язані з політикою Дональда Трампа.
Що відомо про майбутнє засідання Альянсу – читайте в матеріалі видання "Політаналіз".
Як готували саміт у Нідерландах
Протягом останніх місяців точилося чимало дискусій довкола підготовки до літнього саміту НАТО. Серед ключових тем були участь президентів США й України – Дональда Трампа та Володимира Зеленського.
Запрошення Зеленського
У травні італійське агентство Ansa, посилаючись на джерела, заявило, що Вашингтон нібито виступає проти присутності Зеленського на саміті. Ця інформація мала сенс на тлі офіційних заяв Трампа, який вважає вступ України до НАТО недоцільним. До того ж голова Білого дому неодноразово стверджував, що прагнення Києва стати членом Альянсу нібито стало причиною повномасштабної війни.
Пізніше міністр закордонних справ Нідерландів Каспар Вельдкамп наголошував, що рішення щодо присутності Зеленського на саміті в Гаазі ухвалюватиме генеральний секретар Альянсу Марк Рютте, а не американська сторона.
Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс, своєю чергою, стверджував, що участь Зеленського є малоймовірною, але в Альянсі планують забезпечити йому “гідне представлення” під час заходу.
Утім, на початку червня президент України офіційно заявив, що Київ буде представлений на саміті в Гаазі. Це підтвердив Рютте.
Згідно з даними Reuters, організатори саміту планують зробити засідання максимально коротким, обмежити обговорення українського питання та спланувати програму так, щоб уникнути реакції Трампа на можливу присутність Зеленського. За словами дипломатів, президенту України можуть запропонувати відвідати лише вечерю напередодні саміту, але участь у головному засіданні для нього, ймовірно, буде закрита.
Європейські країни-члени НАТО, які вважають Росію прямою загрозою, прагнуть підтвердити свою підтримку Києву. Водночас намагатимуться уникнути невдоволення з боку Трампа, який раніше вже шокував союзників заявами про можливість повного виходу з Альянсу.
Участь Трампа
Протягом тривалого часу залишалося невідомим, чи долучиться до саміту і Трамп. На початку травня Der Spiegel повідомляло, що американський лідер може проігнорувати захід, якщо європейські члени НАТО не збільшать витрати на оборону.
Однак 23 травня прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схоф заявив, що отримав від голови Білого дому підтвердження щодо візиту. Також цю інформацію потім підтвердила речниця Білого дому Керолайн Лівітт.
Чого очікувати від саміту
Як пише "Європейська правда" коли Нідерланди отримали можливість провести саміт, планувалося організувати великий триденний захід. Але навесні, на тлі складнощів у відносинах із американською адміністрацією, Амстердам спільно з керівництвом НАТО вирішили суттєво зменшити формат. Наразі погоджено, що 24 червня відбудеться офіційна вечеря, а наступного дня – засідання лідерів.
Для України ключовими залишаються дві теми:
- питання перспективи вступу до Альянсу;
- забезпечення подальшої військової підтримки з боку союзників та фінансування для продовження цієї допомоги.
Щодо обидвох питань саміт у Гаазі, ймовірно, не принесе для Києва негативних сигналів, зауважує "ЄП".
Інвестиції НАТО в оборону
Ще до інавгурації Трамп заявляв, що вимагатиме від союзників по НАТО посилення оборонних витрат. Пізніше державний секретар США Марко Рубіо, прибувши до Брюсселя на зустріч міністрів НАТО, повторив вимогу щодо витрат у розмірі 5% від ВВП.
Однак на практиці цей пункт є гнучкішим, оскільки Вашингтон погодився на компроміс – зростання витрат на оборону в межах 3 – 3,5% ВВП для європейських країн. Ще близько 1,5 – 2% планується компенсувати через безпекові проєкти, які не мають прямого стосунку до армії.
Попри те, що ЗМІ оцінюють оборонні витрати у мільярдах чи у відсотках ВВП, у НАТО акцент насправді ж робиться на зовсім іншому параметрі. В Альянсі підготували документ про “цілі спроможності”: він описує кількість бойових бригад і видів озброєння, які повинен мати член Альянсу для забезпечення дієвої оборони.
На засіданні 5 червня міністри оборони затвердили ці цілі. Передбачалося, що це стане основою для рішення саміту про збільшення оборонних витрат.
Ще до ухвалення документа Reuters повідомляло, що в тексті передбачене суттєве збільшення чисельності армій до 130 бойових бригад. Враховуючи нинішній "некомплект" у близько 20%, це означатиме, що чисельність армії у Європі має зрости майже вдвічі.
Хоча конкретні терміни не озвучуються, представники НАТО в розмовах із журналістами говорили, що йдеться про перспективу до 10 років. Збільшення відбуватиметься паралельно з поступовим підвищенням оборонних бюджетів до рівня 3 – 3,5% ВВП.
Підтримка України
Таке збільшення оборонних витрат матиме позитивні наслідки і для України. Попри те, що в Альянсі уникають конкретних заяв із цього приводу, генеральний секретар запевняв, що Україна точно не постраждає від нових підходів.
Наразі країни НАТО частково включають у свої оборонні витрати допомогу, яку надають українським військовим. Це стосується й тих випадків, коли члени Альянсу замовляють для української армії військову техніку безпосередньо у виробників.
Очікується, що під час саміту країнам-членам НАТО офіційно дозволять зараховувати підтримку, надану Україні, як витрати, пов’язані з безпекою (тобто, в межах частки у розмірі 1,5% від ВВП).
Після розсилки листа серед країн-членів НАТО виникли суперечливі тлумачення щодо принципів розрахунку допомоги Києву. Зокрема, деякі партнери припустили, що вся підтримка для ЗСУ має бути перенесена з "жорсткого" блоку (3,5% ВВП) у "м’який" (1,5% ВВП). Як зазначає одне з джерел “ЄП”, через це українській стороні довелось переконувати як партнерів, так і самого генсека в необхідності переглянути цей підхід.
Чи дійсно Рютте мав на увазі повне перенесення обліку допомоги – достеменно невідомо. Однак наразі в НАТО переважає думка, що підтримка України буде зараховуватися одночасно в обидва бюджетні блоки.
У будь-якому разі, заплановане збільшення оборонних бюджетів може стати додатковим ресурсом для ЗСУ. Можливо й те, що союзники по НАТО матимуть труднощі в питанні посилення оборонних витрат. Тоді цілком ймовірно, що частину бюджетних зобов’язань вони намагатимуться компенсувати саме через український напрямок.
Питання вступу України
Існує ймовірність, що підсумкове комюніке за підсумками саміту буде дуже коротким. За словами джерел NOS, документ може обмежитись лише трьома абзацами. Для порівняння: у 2023-му комюніке складався з 44 пунктів, з яких шість стосувалися України, а у 2022 році країни-члени погодили 90 пунктів.
Як пояснює "ЄП", за президентства Трампа наразі неможливо ухвалити формулювань, як ті, що були включені у вашингтонську декларацію (тоді було зафіксовано, що шлях України до членства в НАТО є незворотним).
Трамп неодноразово заявляв, що готовий заблокувати просування України до членства в НАТО через "вимогу" Кремля. У цій ситуації будь-яка спроба погодити компромісне формулювання, яке б влаштувало Білий дім, призвела б до зниження рівня амбіцій у відносинах між Україною та НАТО. А нинішній підхід дозволить зберегти вже досягнутий статус.
Чи згадають Росію
Окремо з’являлася інформація, що до фінального тексту комюніке не ввійде згадка про Росію. Усе через побоювання Вашингтона через те, що подібні формулювання можуть нібито ускладнити переговори між Україною та РФ щодо припинення бойових дій.
Однак повністю оминути Росію у фінальному документі навряд чи вдасться, оскільки саме розв’язана нею війна стала причиною різкого збільшення оборонних витрат.
В цьому ж полягає, ймовірно, головна інтрига рішення, яке ухвалять у Гаазі: чи зможуть європейські союзники переконати Вашингтон погодитися на жорсткі формулювання щодо РФ?