Питання проведення виборів під час війни в Україні є дискусійним з огляду на дещо суперечні моменти в законодавстві. Але ще більше дров до вогнища цієї теми підкладає інформаційно-пропагандистська діяльність ворога, якому вигідно поширювати тезу про нелегітимність президента Володимира Зеленського після 20 травня 2024 року.
Воєнний стан та стан війни: різниця
Попри те, що повномасштабна війна України з РФ триває вже понад два роки, деякі українці дорікають владі за те, що вона й досі не оголосила Росії війну. Але водночас ми знаємо, що президент України Володимир Зеленський вже неодноразово продовжував термін воєнного стану. Справа в тому, що Конституція України воєнний стан і стан війни чітко розрізняє, але при цьому перше поняття пояснює досить детально, а про друге лише згадує.
Воєнний стан
Воєнний стан в Україні запровадили в день повномасштабного вторгнення РФ – 24 лютого 2022 року і відтоді продовжували вісім разів. Останній термін діє до 14 травня 2024 року, після чого буде знову продовжений (якщо до того часу не завершиться війна). При цьому в законодавстві не встановлений ліміт на кількість продовжень воєнного стану, тому Україна може це робити доти, доки триватиме війна з РФ.
Жодних обмежень на кількість продовжень воєнного стану в українському законодавстві немає.
Саме поняття “воєнний стан” розглядається не лише в Конституції України, а й у законах “Про оборону України” та “Правовий режим воєнного стану”.
Конституція України воєнний стан згадує в статті 106, де зазначається, що президент може вводити воєнний стан у всій країні або в її окремих регіонах, якщо державі загрожує напад та посягання на її незалежність. Крім цього, Конституція говорить, що під час воєнного стану влада може тимчасово обмежувати права і свободи громадян, за певними винятками.
У квітні 2024 року саме у зв’язку з воєнним станом влада України ініціювала процедуру тимчасового обмеження деяких положень Європейської Конвенції з прав людини.
Закон України “Про правовий режим воєнного стану” дає чітке визначення поняття “воєнний стан”, пояснює правову основу та порядок його введення, регламентує військове командування, військові адміністрації, припинення та скасування воєнного стану, а також визначає інші важливі моменти, що стосуються функціонування держави в умовах війни.
Стан війни
Стан війни Конституція України згадує всього двічі, зокрема зазначає, що до повноважень Верховної Ради належить оголошення стану війни та укладення миру (за поданням президента). У розділі про президента вказується, що він вносить до Верховної Ради подання про оголошення стану війни. У законі “Про оборону України” описана аналогічна процедура.
Зазвичай люди, які є противниками мобілізації та глибоко не цікавляться юридичними нюансами, вимагають оголошення в Україні стану війни. Але проведення загальної мобілізації не заборонене й під час воєнного стану. Деякі фахівці зазначають, що воєнний стан стосується винятково внутрішньополітичної ситуації в країні, а стан війни пов’язаний із зовнішньополітичними процесами. Аби краще зрозуміти, що саме мається на увазі, слід трохи заглибитися в історію.
Стан війни: історичний екскурс
Якщо говорити простими словами, то стан війни – це те, що автоматично наступає після оголошення війни. Із III Гаазької конвенції (1907 р.) випливає те, що обов’язок оголошення війни покладається на державу-агресора. Хоча згодом у міжнародному законодавстві оголошення війни стало ототожнюватися з самими діями агресора (тобто фактичний напад уже автоматично означає оголошення війни), все-таки певне відлуння Гаазької конвенції дає про себе знати. Зокрема, в юридичних колах побутує думка, що РФ спеціально назвала війну “спеціальною воєнною операцією”, щоб змусити Україну оголосити стан війни і таким чином виставити нашу державу в ролі агресора.
Хай там як, але стан війни Конституція України чітко не регламентує. Правознавці схиляються до того, що в нинішніх умовах нагальної потреби в оголошенні війни РФ немає, оскільки за міжнародним законодавством фактична війна автоматично визнається війною і де-юре, незалежно від того, оголошена вона чи ні. До того ж існує ймовірність, що оголосивши війну, Україна спровокує деякі міжнародні організації на зайві бюрократичні процедури, які Росія може використати у власних інтересах. Цілком передбачувано, що це може спричинити деякий розкол серед західних союзників в питанні допомоги Україні, а цього в жодному випадку не можна допускати.
Вибори в Україні 2024: бути чи не бути
Тема проведення президентських виборів в Україні 2024 року в українському суспільстві час від часу стає вибухонебезпечною (звісно, не без зусиль РФ). Позиція Володимира Зеленського з цього приводу чітка та зрозуміла – президент вважає, що вибори в Україні в умовах повномасштабної війни з РФ не на часі, тому що зараз потрібно максимально зосередитися на обороні та битві з агресором, від яких залежить доля держави та людей. Така ж сама ситуація і з виборами до Верховної Ради – якби не повномасштабна війна, то вони б відбулися в жовтні ще минулого року.
Українське законодавство і вибори
Конституція України президентські вибори під час війни не забороняє, але така заборона є в Законі України “Про правовий режим воєнного стану”. Ще влітку 2023 року спікер українського парламенту Руслан Стефанчук вказав на ці розбіжності в законодавстві, наголосивши на тому, що Україні потрібно буде обрати баланс.
У квітні цьогоріч стало очевидно, що влада обрала позицію не проводити президентські вибори в Україні 2024 року, оскільки на початку квітня українське політичне керівництво звернулося до Ради Європи з проханням частково призупинити в країні деякі права та свободи людини, визначені Європейською Конвенцією.
Обмеження демократичних свобод, особливо в контексті виборів президента України 2024 року, хвилює багатьох українців. Але, якщо трохи заглибитися в цю тему, стає зрозуміло, що саме проведення виборів – це абсолютно нелегальна та недемократична процедура в умовах війни, а не навпаки. Зокрема, політолог Володимир Фесенко зазначає, що в державному бюджеті на 2024 рік не передбачено фінансування будь-яких виборів, а без цього провести їх законним чином просто неможливо.
Окрім того, що вибори під час війни були б нелегальними, їх також неможливо провести на засадах демократії через неможливість:
- забезпечити безпеку для виборців, що перебувають в Україні;
- надати право голосу тим, хто виїхав із України;
- використовувати Державний реєстр виборців, який відповідає дійсності (через масштабну міграцію);
- реалізувати виборчі права українських військових.
Останній пункт є найвагомішим, говорить кандидат політичних наук Роман Кисленко.
Отже, навіть якщо вибори в Україні і проходили б цьогоріч, вони б усе одно не були демократичними. Тож правознавці роблять висновок, що більш демократично їх не проводити, а зосередитися на боротьбі із зовнішнім ворогом. До того ж про недоцільність президентських виборів в Україні говорив не лише Володимир Зеленський, а й влада США. Тож, попри те, що вибори президента не проводитимуть цього року, українська влада буде все одно буде сприйматися на міжнародній арені як легітимна, а всі протилежні тези – це, як правило, елементи інформаційно-психологічної операції РФ.
Нещодавно Центр протидії дезінформації (ЦПД) повідомив про те, що російська дезінформаційна кампанія “Майдан-3” активізувалася. Зокрема, в соцмережах деякі “блогери” почали активно просувати ворожу тезу про нібито “нелегітимність” влади України та закликати громадян України виходити на протестувальні акції. ЦПД попереджає, що головні зусилля щодо дестабілізації внутрішньополітичної обстановки в Україні ворог докладе у 20-х числах травня.
Цілком логічно, що запитання, коли відбудуться вибори президента України, краще відсунути на задній план у нинішніх умовах, а на передній поставити ефективну боротьбу з російською армією, яка має дуже амбітні цілі у своїй окупаційній стратегії. Конституція України не забороняє президентські вибори під час війни, але сьогодні влада України обрала курс у бік призупинення прав і свобод у нашій державі задля збереження їх як таких узагалі. Воєнний час вимагає жорстких та непростих рішень, по-іншому здолати ворога, на жаль, неможливо.