У зв’язку з воєнним станом влада України ініціювала процедуру тимчасового обмеження деяких положень Європейської Конвенції з прав людини. Це рішення було офіційно зареєстровано в Раді Європи.
Згідно з документом, введені обмеження стосуються перевірки особистих речей, встановлення обмежень на свободу переміщення, а також можливості конфіскації власності для державних потреб під час воєнного стану.
Зазначається, що відповідна заявка була подана до Ради Європи ще 4 квітня.
Воєнний стан в Україні: обмеження
Під час воєнного стану Міністерство юстиції України оновило список прав і свобод, які можуть бути тимчасово обмежені.
Це включає:
- недоторканність приватного житла;
- конфіденційність телефонних розмов, листування та поштових відправлень;
- захист особистого та сімейного життя;
- свободу переміщення, право перетинати кордони та повертатися до України;
- свободу думки та висловлення поглядів;
- участь у державному управлінні, право голосу та бути обраним у державні органи;
- право на мирні зібрання та демонстрації;
- право на володіння та розпорядження власністю;
- право на здійснення підприємницької діяльності;
- право на освіту.
Такі заходи вважаються необхідними для захисту національної безпеки та громадського порядку під час воєнного стану, як це передбачено статтею 15 Конвенції.
Що дозволено робити військовим?
Згідно з опублікованими даними, українському військовому керівництву дозволяється у рамках воєнного стану та тимчасових обмежень громадян вживати наступні заходи:
- примусово вилучати майно приватної та комунальної власності для державних потреб за законодавчо встановленим порядком із видачею відповідних документів;
- вводити комендантську годину, яка передбачає заборону перебування людей у публічних місцях у певний час без спеціального дозволу;
- регулювати в’їзд та виїзд, обмежувати свободу пересування громадянам, іноземцям, та особам без громадянства;
- контролювати переміщення людей та транспортні засоби;
- перевіряти особисті речі, транспорт, багаж, службові та житлові приміщення з дотриманням конституційних обмежень;
- забороняти масові заходи, такі як збори, мітинги, демонстрації;
- обмежувати вибір місця перебування чи проживання на території, де діє воєнний стан;
- забороняти змінювати місце проживання для осіб, що перебувають на військовому або спеціальному обліку, без спецдозволу;
- встановлювати військово-житловий обов’язок для фізичних та юросіб.
Права людини: які обмеження були раніше?
Наголошується, що Україна не вперше заявляє про введення обмежень на деякі права громадян у відповідь на агресію з боку Росії.
Ще у 2015 році Україна призупинила дотримання певних положень Європейської конвенції з прав людини у зв’язку з антитерористичною операцією на сході країни.
У лютому 2022 року, у зв’язку з початком широкомасштабного вторгнення Росії, Київ інформував Страсбург про значну кількість таких відхилень.
Також варто зазначити, що у повідомленні від 4 квітня 2024 року Україна оголосила й про відновлення зобов’язань щодо дотримання певних прав людини. Це стосується зокрема:
- заборони дискримінації;
- обмежень на політичну активність іноземців;
- права на компенсацію;
- права на свободу совісті;
- деяких аспектів примусової праці.
Водночас є й нові можливі обмеження, про які не йшлося не було в початковому зверненні до Страсбурга від 2022 року. Серед іншого українська влада заявила, що може не дотримуватися захисту:
- приватної власності;
- права на освіту;
- права на вибори.
