Павло Іванович Лазаренко – народний депутат України І-ІІІ скликань, прем’єр-міністр України в 1996-1997 роках.
Місце народження, освіта
Народився 23 січня 1953 року в селі Карпівка Дніпропетровської області.
У 1978-му закінчив Дніпропетровський сільськогосподарський інститут, де отримав диплом агронома.
Згодом здобув ступінь кандидата сільськогосподарських наук, а пізніше став доктором економічних наук.
Кар’єра й політична діяльність
У 1970-1971 роках працював водієм у колгоспі “Зоря комунізму” в Широківському районі на Дніпропетровщині.
Протягом 1978-1984 років, після завершення служби в армії та навчання, був головним агрономом, а потім згодом – головою колгоспу імені Калініна в Новомосковському районі.
У 1984-1985 роках очолював раду Царичанського районного агропромислового об’єднання. Також у цей період керував районним сільськогосподарським управлінням, був першим заступником голови райвиконкому і другим секретарем Царичанського райкому Комуністичної партії України (КПУ).
Із 1988 по 1992 роки очолював різні відділи в Дніпропетровському обкомі КПУ, а також був головою ради агропромислового комплексу Дніпропетровської області та заступником голови облвиконкому.
У 1990-му став народним депутатом УРСР.
Через два роки, після проголошення незалежності, обійняв посаду представника президента України в Дніпропетровській області.
У 1994 році був обраний народним депутатом України та головою Дніпропетровської облради.
Із липня по вересень 1995 року очолював Дніпропетровську область на посаді губернатора, після чого перейшов на роботу в уряд. Спершу обіймав посаду першого віцепрем’єр-міністра, а в період із травня 1996 по липень 1997 років був прем’єр-міністром України.
Після відставки з посади глави уряду став лідером парламентської фракції “Єдність”, а у вересні 1997 року очолив об’єднання “Громада”.
Протягом 1998-2002 років був народним депутатом України ІІІ скликання і керував фракцією “Громада”.
На виборах 2006-го, перебуваючи під арештом у США, намагався очолити партію “Громада” на парламентських виборах, але Центральна виборча комісія не зареєструвала його кандидатом.
У жовтні 2012 року Лазаренко знову хотів взяти участь у виборах до Ради, але йому відмовили, оскільки протягом останніх 5 років він не жив в Україні.
Кримінальні справи
У лютому 1999 року Верховна Рада позбавила Лазаренка депутатської недоторканності та дозволила притягнути до кримінальної відповідальності. Того ж місяця політика затримали в аеропорту Нью-Йорка з паспортом Панами – через спробу незаконно в’їхати до США. Після цього він попросив там політичного притулку.
У лютому 2002 року Лазаренка позбавили депутатського мандата. Йому закидали фінансові злочини, а також причетність до замовних убивств, зокрема бізнесмена й нардепа Євгена Щербаня та колишнього голови Нацбанку України Вадима Гетьмана.
У США проти експремʼєра України відкрили кримінальну справу за звинуваченнями у здирництві, шахрайстві та відмиванні 280 мільйонів доларів. Американська прокуратура вимагала для нього 18 років тюрми та штраф у 66 млн доларів. Поки тривав розгляд справи, політик провів під вартою понад 4 роки, а в червні 2003 року вийшов під заставу у 65 млн доларів.
У серпні 2006-го суд у Сан-Франциско засудив Лазаренка до понад 8 років ув’язнення та штрафу у 10 млн доларів. Частину терміну покарання він провів під домашнім арештом у своїй квартирі в Сан-Франциско. Пізніше строк увʼязнення скоротили на 7 місяців.
1 листопада 2012 року термін покарання закінчився, після чого Лазаренка передали Міграційній службі США, яка мала вирішити, чи може він залишатися в країні. Згодом його помістили до імміграційної в’язниці в Каліфорнії.
6 липня 2016-го оглядач The New York Times Леслі Вейн писав, що Лазаренко живе поблизу Сан-Франциско разом із другою дружиною та трьома дітьми.
У 2024 році Міністерство юстиції США через суд намагалося конфіскувати 200 млн доларів Лазаренка на користь України. За даними урядовців США, обсяг звинувачень у справі, за якою Лазаренка було визнано винним, був значно вужчим за обвинувачення.
Сімейний стан
Спершу був одружений із економісткою Тамарою Лазаренко. У них народилися син Олександр і дочки Катерина та Леся.
Друга дружина – Оксана Цикова. У цьому шлюбі в Лазаренка народилися ще троє дітей: два сини та дочка.