Агенція оборонних закупівель неефективно організувала основні внутрішні процеси й з запізненням закривала потреби фронту. Це встановила перевірка АОЗ, яку у жовтні завершив департамент внутрішнього аудиту Міністерства оборони.
Про це розповів керівник департаменту Олександр Титковський, повідомляє "Бабель".
За словами посадовця, було перевірено діяльність агенції за перше півріччя 2024 року.
Головна претензія до АОЗ — прострочення поставок товарів першого пріоритету, тобто те, що потрібно фронту просто зараз або в цьому році.
Як розповів Титковський, за укладеними в I півріччі контрактами АОЗ на закриття першочергових потреб фронту, 70% товарів мали надійти у 2024 році. Ще 30% планували постачити у 2025—2026 роках. Однак станом на кінець 2024 року і за запланованими 70% були прострочення, розповів посадовець.
Які ще проблеми виявив аудит в АОЗ
У Міноборони стверджують, що агенція не має загальної бази потенційних постачальників і виробників зброї по всьому світу за кожною номенклатурою. Системна оцінка спроможностей потенційних клієнтів не проводиться.
Натомість в АОЗ кажуть, що така база даних у них є і її показували аудиторам. Всі дані систематизовані в таблицях Excel, стверджують в агенції, бо інформація секретна, а спеціального програмного забезпечення немає.
У Міноборони дорікають, що в АОЗ немає єдиного обліку і системи опрацювання, внаслідок цього губляться комерційні пропозиції.
Також немає системної оцінки ризикованих постачальників та ідентифікаторів ризиків, які зменшують відсоток невиконаних і прострочених контрактів. Через це, зокрема, аудитори не побачили оцінки ризиків українського заводу, що зірвав постачання боєприпасів.
Серед проблем агенції — відсутність алгоритмів і єдиних інструкцій для відбору постачальників і підготовки контрактів. А також низький відсоток прямих контрактів.
Як сказав Титковський, Міністерство оборони за результатами аудиту надало агенції свої рекомендації. Найближчим має відбутися перевірка, яка покаже, чи врахувала АОЗ поради.
Поза аудитом ключова претензія міністерства до АОЗ в тому, що контракти підписують довго, а постачання затримуються.
Як стверджують у Міноборони, агенція розподілила виділені їй у 2024 році кошти таким чином:
- 29% від загальної суми було спрямовано на нові контракти, за якими зброю постачили того ж року;
- 21% усіх грошей пішло на те, щоб закрити контракти 2023 року;
- 44% — контракти, за якими постачання будуть вже у 2025-му;
- 5% — це прострочені контракти, за якими постачань немає.
Один відсоток коштів АОЗ не використала та повернула у бюджет.
Більше про скандал в АОЗ
24 січня міністр оборони Рустем Умєров всупереч рішенню наглядової ради Агенції оборонних закупівель заявив, що не продовжуватиме контракт з очільницею АОЗ Мариною Безруковою.
Міноборони також відкликало двох представників держави з наглядової ради АОЗ – директора БФ "Повернись живим" Тараса Чмута та ексзаступника міністра оборони Юрія Джигира.
За словами Умєрова, за останні пів року замість забезпечення армії боєприпасами Міністерство оборони отримало "політичні ігри, зриви контрактів, злив інформації, піар бездіяльності та невиконання КРІ підпорядкованим підприємством МОУ".
27 січня агенцію тимчасово очолив керівник Державного оператора тилу Арсен Жумаділов. Він пояснив, що його призначили з певною метою: просканувати діяльність АОЗ та поліпшити низку процесів, зокрема закупівельних.
Віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України — міністерка юстиції Ольга Стефанішина заявила, що партнери України по ЄС та НАТО стежать за розвитком подій щодо АОЗ. Вони занепокоєні "агресивною публічною комунікацією" навколо конфлікту. На переконання Стефанішиної, ситуацію буде врегульовано до кінця лютого, до початку спеціального засідання комітету НАТО.
