Вночі та зранку 3 червня Сили оборони України атакували Петербурзький нафтовий термінал — один із найбільших на Балтиці, а тим часом до Києва з візитом прибув генсек НАТО Марк Рютте.
Ці та інші головні політичні новини 3 червня 2026 року – в підбірці видання "Політаналіз".
Сили оборони уразили стратегічні об’єкти в Петербурзі
Українські Сили оборони в ніч на 3 червня завдали серії ударів по військових і промислових об’єктах на території Росії. Серед уражених цілей — Петербурзький нафтовий термінал, Кронштадтська військово-морська база Балтійського флоту РФ та підприємство з виробництва компонентів для високоточного озброєння в Тамбовській області.
Як повідомили в Силах спеціальних операцій ЗСУ, удар по Петербурзькому нафтовому терміналу здійснили підрозділи Deep Strike спільно із СБУ, Силами безпілотних систем, ГУР та Держприкордонслужбою. Після атаки безпілотників на об’єкті виникла масштабна пожежа. За даними військових, термінал є одним із найбільших на Балтійському морі та використовується для перевалки нафти, нафтопродуктів і скрапленого газу.
Президент України Володимир Зеленський підтвердив ураження важливих об’єктів на території РФ, назвавши результати операції “далекобійними санкціями”. За його словами, також було досягнуто військових цілей на Кронштадтській базі та уражено завод “Прогрес” у Тамбовській області, який виробляє обладнання для систем управління авіаційною та ракетною технікою.
У Генеральному штабі ЗСУ повідомили про попереднє ураження кораблів та інфраструктури в порту Кронштадт. Крім того, Сили оборони завдали ударів по радіотехнічній системі навігації на аеродромі “Саки” в окупованому Криму, складу боєприпасів і безпілотників у Донецькій області, паливній базі на Луганщині та командно-спостережному пункту російських військ. Масштаби пошкоджень уточнюються.
Генсек НАТО Рютте прибув із неанонсованим візитом до Києва
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте вранці 3 червня прибув до Києва з візитом. Про його приїзд повідомила “Укрзалізниця”, опублікувавши фотографії з Центрального залізничного вокзалу столиці.
У компанії зазначили, що візит очільника Альянсу є важливим сигналом підтримки та солідарності з Україною. На оприлюднених світлинах видно, що Рютте на вокзалі зустрічав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Згодом повідомлення про прибуття генерального секретаря НАТО було видалене із соціальних мереж “Укрзалізниці”. Причини такого рішення офіційно не пояснювалися. Пізніше спільні фото з Рютте виклав Сибіга.
У травні Марк Рютте заявляв, що під час зустрічі міністрів країн НАТО почув від союзників чимало обнадійливих сигналів щодо подальшої підтримки України. Також 21 травня він провів переговори з главою МЗС Андрієм Сибігою, під час яких сторони обговорили безпекові загрози з боку Росії та Білорусі.
Орбан особисто наказав провести рейд на конвой Ощадбанку
Угорське видання Telex встановило, що рейд на конвой українського Ощадбанку біля Будапешта 5 березня був проведений за особистим наказом тодішнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. За даними кількох незалежних джерел, знайомих із деталями операції, жодних правових підстав для затримання конвою не існувало — рішення мало виключно політичний характер.
Про конкретну дату проведення операції стало відомо з офіційного коментаря урядового Управління з захисту Конституції. Відомство підтвердило, що на початку березня від Державного секретаріату при Кабінеті прем’єр-міністра надійшла вказівка провести рейд саме 5 березня. У день операції Орбана постійно інформували про її перебіг.
За даними Telex, угорський прем’єр вдався до цього кроку у відповідь на припинення транзиту російської нафти трубопроводом “Дружба” — Орбан був переконаний, що Київ блокує постачання з політичних міркувань. Того ж дня він публічно заявив, що “змусить українців відновити постачання нафти силою”. Паралельно уряд намагався використати інцидент у внутрішньополітичних цілях, просуваючи через медіаімперію партії “Фідес” наратив про сумнівне походження вилучених коштів і їхній зв’язок з опозицією.
Нагадаємо, 5 березня угорські силовики затримали конвой, що перевозив з австрійського Raiffeisen Bank до Ощадбанку готівку та золото на суму близько $80 млн. Інкасатори утримувалися в кайданках, одному з них між допитами двічі робили ін’єкції. 6 травня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Угорщина повернула вилучені кошти та цінності.
Контракти на Patriot: Зеленський дав чиновникам тиждень
Президент України Володимир Зеленський розкритикував затягування з укладенням контракту на придбання систем протиповітряної оборони Patriot і встановив тижневий дедлайн для відповідальних посадовців. Про це він повідомив у соцмережах за підсумками наради за участю представників Міноборони, МЗС, РНБО та дипломатичної команди Офісу президента.
За словами Зеленського, домовленість про придбання Patriot досягнута на найвищому політичному рівні, однак досі не реалізована у фінансовому, юридичному та технічному вимірах. Президент зазначив, що станом на сьогодні не опрацьовані навіть юридичні кроки щодо контракту, і назвав це неприйнятним.
Зеленський зажадав або чіткого прогресу у виконанні домовленостей щодо Patriot, або пообіцяв серйозні кадрові наслідки для відповідальних посадовців. Кошти з європейського пакета підтримки обсягом 90 млрд євро, на думку президента, мають працювати максимально оперативно саме на захист українців.
Заява пролунала на тлі гострого дефіциту ракет для систем Patriot та після масованого російського удару в ніч на 2 червня, коли Росія випустила 729 цілей, з яких українська ППО знешкодила 642.
Кількість трудових мігрантів в Україні різко зменшилась
У 2025 році в Україні видали 9582 дозволи на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, однак після скасувань у країні фактично залишилося 6272 трудових мігранти. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на джерело в уряді. Для порівняння: до повномасштабного вторгнення роботодавці щороку отримували близько 21 тис. таких дозволів.
Наявна кількість трудових мігрантів покриває лише 0,14% від 4,5 млн працівників, яких необхідно залучити на ринок праці України. Дефіцит робочої сили досяг історичного максимуму: у квітні ця проблема турбувала 68% бізнесів, про що свідчать дані щомісячних опитувань Інституту економічних досліджень.
Водночас за даними Державної міграційної служби, станом на 31 грудня 2025 року на обліку в Україні перебувало 47 684 іноземці та особи без громадянства на тимчасовому статусі, з яких 8440 вперше оформили посвідку на тимчасове проживання у 2025 році.
