Міністерство оборони України кодифікувало та допустило до експлуатації у підрозділах Збройних сил наземний роботизований комплекс “Спайдер” вітчизняного виробництва.
Про це повідомили в оборонному відомстві.
Комплекс розроблений українськими інженерами з урахуванням практичного бойового досвіду Сил оборони. Він має декілька модифікацій, що дозволяють виконувати широкий спектр завдань. Зокрема, йдеться про логістичне забезпечення, інженерні роботи тощо.
При цьому у Міністерстві оборони зазначили, що враховуючи потреби військових, розробники реалізували технологічне рішення для збільшення дистанції управління платформами.
Ключові характеристики та особливості “Спайдера”
- Компактність: два роботи вміщуються у кузов військового пікапа.
- Невелика вага: вага платформи становить трохи більше ніж 50 кг, при цьому вона здатна транспортувати до 100 кг корисного вантажу.
- Висока мобільність: чотири двигуни забезпечують підвищену прохідність та стійкість в умовах бойових дій.
- Маневровість та простота управління: платформи вирізняються легкістю в керуванні та здатністю діяти в умовах активної протидії ворожих засобів РЕБ, виконуючи складні маневри в обмеженому просторі.
- Прохідність: “спайдери” демонструють здатність долати круті схили та рухатися з креном.
- Тривалий час автономної роботи: заряду акумуляторів вистачає на кілька годин безперервного руху.
Нагадаємо, раніше міністр оборони Рустем Умєров повідомив, що Україна розгорне повноцінні роботизовані підрозділи у складі бойових бригад Збройних Сил на лінії фронту. А також збільшить обсяги виробництва безпілотних наземних комплексів, здатних виконувати функції людини у бою, зокрема вести вогонь по ворогу.
Що відомо про українські роботизовані комплекси
Перші зразки українських бойових наземних роботизованих систем з’явилися ще на початку АТО. За даними Defense Express, у 2014 році українські захисники вперше використали бойовий наземний комплекс “Шабля” — роботизовану кулеметну турель. З того часу модуль зазнав суттєвих технічних удосконалень, і влітку 2023 року був офіційно допущений до експлуатації у ЗСУ.
У листопаді 2024 року Міноборони кодифікувало одразу чотири нові вітчизняні роботизовані комплекси: “Танчик”, “Тарган 2К”, “Тарган 200” і “Буревій”. Перші три системи є багатофункціональними й здатні виконувати широкий спектр завдань — від розвідки та диверсій до евакуації поранених і доставки вантажів. Натомість “Буревій” спеціалізується на логістиці — зокрема перевезенні важких предметів і транспортуванні бійців.
Показовим прикладом бойового застосування українських НРК стала повністю роботизована операція 13-ї бригади оперативного призначення НГУ “Хартія” на Харківському напрямку, проведена у січні 2025 року. Це був перший випадок, коли наземні дії на полі бою виконували виключно роботи.
На думку військових аналітиків, цей бій може стати історичним рубежем у зміні підходів до ведення війни. Як зазначають експерти, значення події можна порівняти з першими випадками застосування танків під час Першої світової війни — адже йдеться про збереження головного ресурсу — життя військовослужбовців — за допомогою автономних або дистанційно керованих систем.
