Вже минуло понад 30 років відтоді, як Україна відмовилася від свого ядерного арсеналу. Однак після початку російської агресії лунають заяви про необхідність його відновлення.
Детальніше про те, чи здатна Україна знову стати ядерною державою, читайте в матеріалі видання "Політаналіз".
Види ядерної зброї
Ядерну зброю розділяють на два типи залежно від призначення:
- стратегічну, яка призначена для знищення важливих цілей, таких як великі міста або логістичні центри;
- тактичну, яка використовується безпосередньо на полі бою.
Крім того, ядерна зброя класифікується за способом доставки: це можуть бути авіаційні бомби чи ракети. А за способом розміщення поділяється на наземну, морську чи повітряну.
Атомна бомба
Атомна бомба працює шляхом поділу ядер важких елементів: урану або плутонію. Через ланцюгову ядерну реакцію вивільняється велика кількість енергії, яка й спричиняє вибух.
Потужність вибуху може сягати десятків або навіть сотень кілотонн. Для прикладу, вибух плутонієвої бомби, яку було скинуто на японське місто Нагасакі в 1945 році, мав потужність у близько 21 кілотонну.
Термоядерна бомба
Термоядерна бомба працює шляхом злиття ядер легких елементів, зокрема дейтерію, тритію або літію-6. Для початку реакції необхідна надвисока температура, яку досягають шляхом підриву атомної бомби, що розміщена всередині заряду.
Внаслідок вибуху виникає потужне рентгенівське випромінювання, яке спрямовується на термоядерний компонент боєприпасу. Під його дією вивільняється значно більше енергії.
Вибух термоядерної зброї може досягати потужності в кілька мегатонн, що, наприклад, більше ніж ефект від звичайної ядерної бомби.
Чи здатна Україна створити ядерну зброю
Як розповів керівник проєкту "Ядерне озброєння Росії" Павло Подвиг в інтерв’ю "Радіо Свобода", у випадку України можна говорити лише про можливість створення ядерної зброї на базі атомної бомби.
Існують два основні підходи до створення атомної бомби: з використанням урану або плутонію. Для розробки застосовується ізотоп урану U-235. Проте його частка у природному урані складає лише 0,7%, тоді як інша частина припадає на ізотоп U-238. Останній не є придатним для виготовлення бомби, у зв’язку з чим необхідно збільшити вміст U-235 до приблизно 90%. Саме така концентрація дозволить забезпечити стійку ланцюгову реакцію, яка необхідна для ядерного вибуху.
За словами Подвига, сьогодні Україна не має ані виробничих потужностей, ані відповідних технологій, ані кваліфікованих спеціалістів чи необхідного досвіду для здійснення цих процесів. Водночас він допускає, що усе це все ж можна побудувати, хоч й потребуватиме багато часу.
Читайте також: Будапештському меморандуму – 30: як Україна відмовилася від “ядерки”
Інший варіант, який теоретично виглядає для України більш реальним, стосується плутонію, який на відміну від урану, у природних умовах не трапляється. Він утворюється в ядерних реакторах, які працюють на урановому паливі, внаслідок його опромінення.
Плутоній, своєю чергою, поділяється на збройовий і реакторний. Усе залежить від частки ізотопів у його складі. Як зауважує Подвиг, реакторний плутоній також може використовуватися для військових потреб, хоча його застосування значно ускладнить процес будівництва ядерної зброї.
Щоб отримати спеціальний збройовий плутоній, потрібен окремий промисловий ядерний реактор, якого наша країна не має. Водночас звичайного реакторного плутонію в Україні, згідно з даними The Times, є приблизно сім тонн. Теоретично цієї кількості може вистачити для виготовлення кількох сотень ядерних боєприпасів.
Однак усі ці сім тонн знаходяться у відпрацьованому ядерному паливі, де на кожну тонну відходів припадає лише близько кілограма плутонію, а саме паливо є високорадіоактивним.
Для вилучення плутонію із відпрацьованого палива потрібне спеціальне роздільне радіохімічне виробництво. Подвиг пояснив, що побудувати виробництво можливо, адже подібні об’єкти у свій час будували багато країн, зокрема й КНДР. Водночас ці об’єкти є досить помітними, у зв’язку з чим приховати їх майже неможливо, як і спеціалізований реактор, який також буде потрібним.
Що стосується носіїв ядерних боєзарядів, то, на думку Подвига, для України це не стане серйозною проблемою. Місцева промисловість щороку активно нарощує виробництво як крилатих, так і балістичних ракет.
Якщо з технічного боку створення ядерної зброї в Україні не виглядає неможливим, то з юридичного погляду ситуація значно складніша. Україна є членом Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) та бере участь у Договорі про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ).
Для того, щоб отримати плутоній із відпрацьованого палива, спочатку потрібно вивезти його із місць зберігання, а потім провести процес виділення плутонію на спеціальному радіохімічному підприємстві, яке ще потрібно побудувати. Усі ці дії неминуче привернуть увагу МАГАТЕ.
Уран в Україні
The Times писала, що у випадку, якщо Україна вирішить створити власну ядерну зброю, їй, імовірно, не знадобиться збагачувати уран. У листопаді 2024-го видання ознайомилось з аналітичною запискою, підготовленою для Міністерства оборони України. Там йшлося, що в разі припинення військової підтримки з боку Вашингтона, Україна може в короткий термін створити примітивну плутонієву бомбу за типом тієї, яку було скинуто на Нагасакі.
У записці також зазначалось, що країна має у розпорядженні реакторний плутоній у відпрацьованому ядерному паливі. Цей плутоній утворюється в процесі опромінення урану, що входить до складу палива, але у відносно невеликій кількості – приблизно 1 кілограм на кожну тонну відпрацьованого матеріалу.
Саме цей плутоній Україна теоретично могла б використати для створення власної ядерної зброї.
Водночас відпрацьоване паливо є радіоактивним, у зв’язку з чим для вилучення з нього плутонію необхідно побудувати повноцінне радіохімічне виробництво.
Скільки часу займе розробка
Подвиг вважає, що за умови відокремлення технічної сторони питання від політичних аспектів, які, безперечно, матимуть вплив, Україна змогла б за кілька років побудувати радіохімічне виробництво та налагодити процес вилучення плутонію з відпрацьованого палива.
Він додав, що міжнародні обмеження стосуються лише матеріалів, а не механізмів, потрібних для роботи ядерної бомби, таких як детонатори для запуску ланцюгової реакції чи відбивачі, що утримують нейтрони всередині заряду під час поділу. Україна може створювати такі елементи майже без наслідків з боку міжнародної спільноти.
"Якщо немає жодних політичних обмежень, якщо Україну ніхто не буде бомбити, то ударними темпами все можна зробити років за чотири", – відзначив Подвиг.
Зовнішні перепони
Військовий експерт, полковник запасу ЗСУ Петро Черник в інтерв’ю “24 каналу” заявив, що теоретично Україна здатна відновити свій ядерний потенціал і створити власну ядерну зброю. Втім, це надзвичайно витратний процес, який має безліч нюансів. Наприклад, мати збройовий плутоній – це одна справа, тоді як починати його добування – зовсім інша.
Черник додав, що як тільки Україна розпочне розробку, приховати цей процес не вдасться, оскільки він має здійснюватися на базі атомних електростанцій. Інформація обов’язково просочиться і союзники Києва "поставлять питання руба". Навіть за наявності політичної волі, виробничих можливостей і необхідних коштів, як тільки процес створення ядерної зброї стане фактом, усі, хто тільки матиме змогу, почнуть чинити Україні перешкоди.
Загалом експерт не бачить користі у виборі саме такого сценарію, за винятком одного виключення – якщо за ізраїльським сценарієм це буде погоджено зі Штатами. Втім, останнє нині виглядає малоймовірно.