У Курській області Росії тривають бойові дії "за кілька десятків кілометрів" від Курчатова, де розташована Курська атомна електростанція (АЕС). Росія, яка у 2022-му захопила Запорізьку АЕС, тепер звинувачує Україну в "підриві постулатів МАГАТЕ" та закликає міжнародні організації засудити Київ за “провокаційні акції”, а також не допустити порушення безпеки станції.
Про те, що відомо про Курську АЕС та чого очікувати, якщо вона перейде під контроль Сил оборони – в матеріалі видання "Політаналіз".
Наступ на Курську область
Бойові дії на території Курської області розпочались зранку 6 серпня. Сили оборони перетнули кордон ворога й почали просування в Суджанський, а також Кореневський райони регіону. Непідготовленість російських військ і нестача їхніх сил та засобів дещо полегшили операцію для українських бійців. Зокрема в полон було взято чимало російських військовослужбовців.
У Росії стверджували, що на її територію ввійшли нібито 300 українських бійців, 11 танків та понад 20 бойових броньованих машин. Сили оборони тим часом просувались через Олешню, Суджу й Миколаєво-Дар’їно.
Уже 7 серпня з’явилась інформація щодо близькості Сил оборони до Суджі. Тоді українська сторона майже не коментувала події, у зв’язку з чим подробиці здебільшого можна було дізнатись зі скиглення російських "воєнкорів". Останні ж заявляли про оперативне оточення вищезгаданого міста Збройними силами України.
Того ж дня диктатор Володимир Путін зібрав Раду безпеки РФ, після якої заявив про "масштабну провокацію", а мережею все більше почали ширитись фотографії та відео із полоненими росіянами.
Згодом були опубліковані повідомлення про просування Сил оборони до селища Коренево, яке розташоване за 20 кілометрів від російсько-українського кордону.
9 серпня зона бойових дій стала ще ширшою. Зранку до інтернету потрапили кадри зі знищеною колоною російської армії, яка рухалась трасою Глухів – Курськ у районі селища Октябрське. Також стало відомо, що ворог спрямував свої підкріплення до зони бойових дій, а міський голова Курчатов Ігор Корпунков сказав, що бої відбуваються за десятки кілометрів від Курської АЕС.
Вже 12 серпня президент України Володимир Зеленський офіційно визнав причетність Сил оборони до бойових дій на території ворожого регіону. Він заявив, що 24 роки тому катастрофа Курська (загибель підводного човна “Курськ”) стала символічним початком правління Путіна, а операція Сил оборони – стане фіналом для нього.
Наступного дня, 13 серпня, президент США Джо Байден вперше прокоментував події на території Курщини. Він заявив, що операція України "створює справжню дилему" для Путіна й додав, що Білий дім перебуває у постійному контакті з Україною.
Сили оборони просувалися все далі й щодня брали у полон все більше російських військових. 15 серпня на території Курської області була утворена військова комендатура, а її головою призначили генерал-майора Едуарда Москальова.
Також примітно й те, що того ж дня, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко почав закликати Україну та Росію до переговорів, щоб "закінчити цю бійку", яка "ні українському народу, ні росіянам, ні білорусам не потрібна".
Станом на вечір 20 серпня, як розповів Сирський, українські військовослужбовці контролювали понад 1260 квадратних кілометрів території ворога та 93 населені пункти.
Курська АЕС: історія
Попри припущення росіян про те, що Сили оборони бажають захопити станцію у Курчатові, як писав раніше The Economist, відповідний сценарій є малоймовірним, оскільки для цього українським бійцям доведеться подолати чималий марш від кордону та зібрати набагато більші сили.
АЕС розташована за 50 кілометрів від Курська, 85 кілометрів від Суджі й 60 кілометрів від Сумської області. Її потужність становить 4 тисячі МВт й загалом станція має чотири енергоблоки, які були побудовані у різні періоди: перший запустили ще у 1976 році, а останній – у 1985-му. Планувалось будівництво й п’ятого, втім, проєкт заморозили через аварію на Чорнобильській АЕС. Енергоблоки № 3 та № 4, потужність яких становить 2 тисячі МВт, можуть бути виведені з експлуатації вже у 2033 та 2035 роках відповідно.
Станція підтримує енергопостачання для більшості підприємств регіону й надає електроенергію 19 областям Росії.
На заміну енергоблокам, які вийдуть з експлуатації, поруч зі станцією будується Курська АЕС-2, котра також буде обладнана чотирма енергоблоками з реакторними установками. Потужність кожної установки – близько 1200 МВт. Планувалось, що АЕС-2 розпочнуть експлуатувати вже у 2025 році, а її термін роботи становитиме 60 років.
Також росіяни з 1978 року планують реалізувати проєкт з будівництва другої черги Курського водосховища, втім, для цього потрібно переселити 12 населених пунктів.
Завідувач відділення атомної енергетики Інституту проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук (НАН) Володимир Борисенко розповів "24 каналу", що ворожа станція є таким собі "аналогом" Чорнобильської АЕС. Курська АЕС, окрім вищезгаданих чотирьох енергоблоків, також має й п’ятий, який майже повністю побудований, але його досі не запускали.
Також ще однією особливістю станції є те, що на її майданчику будують нові блоки. На один з них з червня 2024-го почали завозити паливо й вже невдовзі ворог планував його фізичний запуск.
Коментуючи інформацію BBC про те, що російські військові будують лінії оборони за 8 кілометрів від АЕС, Борисенко відзначив, що це є доволі ризиковано, але не лише для самого ворога. Якщо ж зі станцією щось трапиться – викид радіоактивних речовин буде максимально шкідливим, а шкоду можна буде порівнювати з Чорнобильською АЕС. Ба більше, окремі енергоблоки ворожої станції не мають захисної оболонки, у зв’язку з чим пошкодити їх конструкцію доволі легко.
Чи вдасться захопити Курську АЕС
За словами джерела The Economist в Генеральному штабі ЗСУ, без належної організації Україна ризикує повторити помилку росіян, які йшли на Київ у 2022 році й стали тоді легкою здобиччю для Сил оборони.
Зокрема залучення механізованих сил й танків ускладнює матеріально-технічне питання, оскільки бронетехніка потребує чимало палива та обслуговування.
Тим часом Дмитро Гуменюк, начальник відділення аналізу безпеки Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки України, в інтерв’ю Radio NV припустив, що захоплення Курської АЕС не є пріоритетним завданням Сил оборони в рамках операції на території ворожого регіону. Водночас він не виключає, що у разі успіху ЗСУ можуть вийти до станції, або ж "взяти її під охорону". Втім, говорити про підключення АЕС до енергосистеми України не доводиться. Останнє ж потребуватиме вирішення й інших питань, серед яких, наприклад, проведення додаткових ліній електропередач.
Також він повторив слова Борисенка про те, що Курська АЕС, на відміну від Запорізької, має менш захищену конструкцію, що робить її вразливішою до інцидентів, які можуть виникнути під час бойових дій.
Що буде в разі захоплення станції
Якщо ж Силам оборони все ж вдасться взяти під контроль АЕС, енергетична система ворога матиме певні труднощі, оскільки ця станція є однією з найбільших на території Російської Федерації.
Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що зупинка енергоблоків змусить росіян налагоджувати альтернативні схеми подачі електроенергії. Наразі ж блоки АЕС живлять:
- два гірничорудні басейни;
- металургійний комбінат.
Втім, загалом Росія "не відчує" втрату однієї станції, оскільки наразі ворог не має такого ж дефіциту генерації як Україна. Сьогодні ж загальна потужність генерації у РФ становить близько 250 ГВт, у зв’язки з чим втрата пари одиниць не здатна призвести до критичних наслідків.
Тим часом доктор фізико-математичних наук та колишній працівник Інституту ядерних досліджень НАНУ Людвиг Литвинський зазначив у коментарі NV, що якщо росіяни втратять контроль над станцією, Києву ліпше просто відімкнути енергоблоки від загальної мережі.
"Атомна станція або атомний енергоблок – це ж не чайник, який вимкнув і він перестає кипіти. Атомні станції дещо інакше влаштовані. Навіть при вимкненні вона продовжує "кипіти". Тобто для примусового охолодження досить довгий час потрібен. На Запорізькій станції й зараз примусове охолодження здійснюється. Те саме ще більшою мірою може стосуватись і Курської атомної", – пояснив він.
Литвинський вважає, що Сили оборони навряд чи вдадуться до захоплення АЕС. Водночас якщо станцію від’єднати від мережі, що може трапитись у разі пошкодження підстанції, росіяни ймовірно зупинять АЕС, оскільки "немає сенсу ганяти в пусту атомні енергоблоки".
Військовий експерт Михайло Жирохов, своєю чергою, припустив, що одним зі сценаріїв розвитку подій у Курській області може бути й те, що Україна все ж спробує захопити ворожу АЕС, але з ціллю обміняти її на окуповану російськими терористами Запорізьку станцію. Ба більше, в реалізації обміну Києву могли б допомогти МАГАТЕ чи інші міжнародні організації.
Він зауважив, що наразі до АЕС росіян необхідно дістатись, а також невідомо, якої реакції можна очікувати від партнерів Києва. Проте залучення МАГАТЕ дозволить створити адекватний вигляд для процесу обміну станціями, який зможе відбутись лише тоді, коли країна-терористка виступить проти безконтрольного поводження з атомною енергетикою.