Міністр фінансів Сергій Марченко в липні 2024 року заявив про “діру” в бюджеті України в 500 млрд гривень. Тим часом у Кабінеті міністрів оприлюднили низку ініціатив, які передбачають посилення податків для українців вже восени. Частина з них вже здобула свою підтримку у Верховній Раді. Зрештою, всі вони повинні допомогти посилити фінансування оборони України.
Про те, що пропонує уряд та до чого готуватись українцям – в матеріалі видання “Політаналіз”.
Чому в Україні планують підвищити податки
Ще на самому початку повномасштабної війни, з метою запобігання колапсу економіки, а також допомоги бізнесу й населенню уряд підтримав:
- зниження ставки низки податків;
- дозвіл на податкові канікули для дрібного бізнесу;
- скасування податкових перевірок.
Бізнес, своєю чергою, зміг адаптуватись до роботи в умовах повномасштабної війни й авансової сплати податків, а економіка почала поступово відновлюватись.
Протягом другого року повномасштабної агресії в Україні поступово почали повертатись довоєнні податкові ставки, а також податкові перевірки. А цьогоріч, на тлі гальмування підтримки з боку Заходу, офіційні особи почали порушувати питання щодо підвищення податків.
За словами Марченка, кожен день війни коштує для України близько 5,6 млрд гривень. Водночас країні доводиться фінансувати воєнні видатки з власного “гаманця”, оскільки підтримка партнерів та союзників йде на пенсії, зарплати бюджетникам, а також цивільні видатки. Таким чином, все, що продукує країна й те, що надходить у вигляді податків, йде на оборону від російської агресії. А військовий бюджет ворога майже втричі більший, ніж у України.
Також на економіці відзначилась затримка підтримки з боку союзників, особливо блокування пакету допомоги в Конгресі США. Через це на початку року Україна посилила витрати на оборону на 6 млрд доларів.
Як зазнача економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай, Україна потребує 500 мільярдів гривень для фінансування базових потреб армії й збереження паритету.
Пропозиція уряду
18 липня Кабмін оприлюднив законопроєкт "Про внесення змін до Податкового кодексу" № 11416, який пропонує запровадження нових правил військового збору під час воєнного стану в країні. Згідно з пояснювальною запискою, відповідний крок дозволить залучити до цьогорічного бюджету близько 125 мільярдів гривень.
Представник Кабінету міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук додав, що ініціатива також має на меті:
- створити умови для належного фінансування української економіки;
- забезпечити наповнення дохідної частини бюджету;
- забезпечити національну оборону країни.
Відповідно до законопроєкту, пропонується:
- посилити ставку військового збору на доходи фізичних осіб до 5%;
- запровадити військовий збір для юридичних осіб у розмірі 1% доходу;
- військовий збір для ФОПів І, ІІ та ІV групи встановити в розмірі 5% в розрахунку двох мінімальних зарплат на місяць;
- для ФОПів ІІІ групи – 1% військового збору від доходу.
Також передбачені інші податки та збори:
- 5% від вартості операцій із банківськими металами;
- 30% на продаж ювелірних виробів;
- 15% на продаж нових легкових автомобілів;
- 5% від доходу з продажу нерухомого майна фізичними особами за умови, якщо протягом одного податкового року вони вже продавали один об’єкт нерухомості;
- 5% від вартості послуг з мобільного зв’язку;
- авансовий платіж на прибуток підприємств, що торгують пальним у розмірі 0,5 мінімальної заробітної плати, яка була встановлена станом на 1 січня кожного року, з розрахунку на 1 кубічний метр резервуарів для зберігання бензину та дизельного палива та скрапленого газу на конкретній заправці.
Того ж дня, 18 липня, Рада підтримала посилення акцизу на пальне. Зокрема ріст цін на бензин, дизель, а також газ продовжиться до 2028 року, доки вони не досягнуть мінімального рівня, який передбачений Директивою Ради ЄС.
Голова бюджетного комітету Роксолана Підласа заявила, що якщо уряду не вдасться знайти необхідних рішень, вже наприкінці вересня українські військовослужбовці можуть залишитись без заробітних плат. Вона наголосила на важливості, щоб усі зміни були підписані та запрацювали до середини вересня, щоб уникнути цього.
Марченко, своєю чергою, відзначав, що ситуація наразі критична, у зв’язку з чим Мінфін бажав би, щоб дискусія довкола податків була короткою та ефективною, оскільки "часу для затягування немає".
Як реагує Рада, суспільство та бізнес
Наразі думка щодо ініціативи Кабінету міністрів різна.
Як приклад, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Олександр Ковальчук заявив “Радіо Свобода”, що уряд не проводив жодних комунікацій із профільним комітетом, суспільством, бізнесом та іншими, перед тим як виносити складні пропозиції, попри те, що це є обов’язком.
Думка в суспільстві також різниться. Одні стверджують про важливість підвищення податків для наповнення бюджету й підтримки оборонної сфери країни, інші ж проти, оскільки не бажають підвищення цін. Зокрема є й ті, хто вважає, що відповідний крок може призвести до посилення навантаження на “білий” бізнес, тоді як “сірий” залишатиметься при своїх інтересах.
Зокрема Ковальчук розповів, що комітет планує зустріч з бізнесом, а також торгово-промисловими палатами України, США та інших країн, щоб зрештою підтримати саме ту редакцію законопроєкту, яка влаштовуватиме всі сторони та яка буде здатна наповнити оборонний бюджет. Водночас прийняття нинішньої редакції може “катастрофічно вплинути, і катастрофічно закінчитись для “білого” бізнесу”.
Як і згадувалось вище, представники бізнесу критично ставляться до пропозиції уряду. За словами експертів “Торгово-промислової палати”, законопроєкт має загрозливі норми для стабільної роботи підприємців та економіки. На тлі руйнівної повномасштабної війни – додатковий тиск на бізнес лише унеможливлює досягнення економічної стабільності. Водночас раціональним виходом були б:
- пошук резервів шляхом посилення ефективності роботи контролюючих органів;
- боротьба зі схемами ухилення від оподаткування;
- автоматизація бізнес процесів;
- тимчасове посилення ставок у вже існуючих податках;
- скорочення другорядних видатків;
Зокрема проти нинішнього законопроєкту виступила “Спілка українських підприємців”, яка закликає до діалогу з бізнесом. Вона засудила відсутність консультацій та зауважила, що нинішня редакція покладає навантаження на чесний бізнес. Виконавча директорка спілки Катерина Глазкова вважає, що Кабінет міністрів повинен, насамперед, переглянути адміністрування податків, а також зменшити навантаження й провести реформування митниці та податкової служби. Вона зауважила, що найбільшою проблемою законопроєкту є те, що він націлений проти тих, хто й так вже платить.
Які наслідки та чи можна цього уникнути
Підвищення податкові дозволяє впоратись з викликами 2024 року та побудувати базу для стабільності у наступному році, що є важливо враховуючи мінливість з боку партнерів й союзників України.
На думку старшого економіста CASE Україна Володимира Дубровського, розрахунки уряду все ж можуть підвести, втім, виходу іншого особливо й немає. Він додав, що повернення до друку грошей, як було на початку повномасштабної війни, є найгіршим варіантом, оскільки це стане новим сплеском інфляції, яка також є податком, але руйнівним для економіки.
За словами Дубровського, полегшити ситуацію могло б ухвалення закону про економічне бронювання. Він підтримує відповідний крок, втім, розуміє моральні аргументи противників. У зв’язку з цим українцям навряд чи вдасться уникнути підвищення податків. Зрештою уряд міг би піти іншим сценарієм. Як приклад – встановити тимчасову військову надбавку до ПДВ у 5%. Це дозволило б частково вирішити проблему й не створювало б адміністративного навантаження, але призвело б до підвищення цін (менше, ніж на 5%) й “зростання схематозу”.
Дискусія між владою та бізнесом
Як розповідає Forbes Ukraine, нещодавно відбулась дискусія між Радою підприємців та представниками влади, але, зрештою, вона закінчилась нічим. Під час зустрічі сторони обговорювали не законопроєкт, а пропозиції бізнесу щодо альтернативних джерел наповнення бюджету. Серед пропозицій:
- боротьба із зарплатою у “конвертах”, схемами оптимізації податків, контрабандою.
- перевірки серед бізнесу та стимулювання тих, хто платить менше за середній показник у галузі;
- відмова від програми кешбеку “Купуй українське”, який коштує бюджету до близько 3 млрд гривень цьогоріч.
Представники влади, своєю чергою, погодились з тим, що в Україні необхідно боротись із “тіньовими” схемами, втім, це не дозволить досягти якнайшвидшого результату.
Також Forbes Ukraine додає, що в якості альтернативи військовому збору розглядається підвищення ПДВ, але й в цьому питанні наразі остаточних рішень немає.
Що радять у Штатах
Спеціальна представниця США з питань економічного відновлення України Пенні Пріцкер зауважувала, що Києву варто зосередитись не на посиленні податків, а на:
- реформуванні митнці;
- боротьбі із “сірими” ринками;
“У вас є доходи, яких ви не отримуєте і які ви мали б отримати сьогодні. Зосередьмося спочатку на цьому”, – заявила вона.
Як приклад, митницю можна було б реформувати шляхом цифровізації. Це дозволило б запобігати корупційними випадкам.
Зокрема важливою є боротьба із “сірими” ринками, які продають алкоголь, сигарети й електроніку, де також є велике джерело прибутку.