За колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка у справі “Мідас” повністю внесли заставу у розмірі 150 млн грн, а народний депутат Микола Тищенко отримав підозру за “кришування” кол-центру.
Ці та інші головні політичні новини 29 червня 2026 року – в підбірці видання "Політаналіз".
За Галущенка повністю внесли 150 мільйонів гривень застави
За колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка, якого підозрюють у причетності до справи “Мідас” про корупцію в Енергоатом, повністю внесли заставу у розмірі 150 млн грн. Це підтвердили у Вищому антикорупційному суді, повідомляє “Бабель”.
За даними “Схем” із посиланням на джерела у правоохоронних органах, останні 45 млн грн були внесені двома приватними компаніями — “Пелет Сервіс” (4 млн грн) і “Гірант Констракт” (41 млн грн). Також зазначається, що “Гірант Констракт” 26 червня додатково внесла ще 46 млн грн застави в межах тієї ж справи.
За версією Національного антикорупційного бюро України НАБУ, у межах операції “Мідас” контрагентів “Енергоатому” змушували сплачувати неправомірну вигоду за уникнення блокування платежів або втрати статусу постачальника. У відомстві заявляли, що серед фігурантів справи фігурує і Галущенко, через довірених осіб якого, за даними слідства, могло бути отримано понад $112 млн.
Галущенко очолював Міненерго у 2021–2025 роках, після чого став міністром юстиції. У лютому 2026 року його затримали під час спроби виїзду за кордон. Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із заставою 200 млн грн, яку згодом зменшили до 150 млн грн.
Тищенку вручили підозру за кришування кол-центру
Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру чинному народному депутату України у проханні надати неправомірну вигоду, легалізації коштів і внесенні недостовірних даних до декларації. Про це повідомили в НАБУ.
За даними “Економічної правди”, підозру отримав народний депутат Микола Тищенко. У НАБУ зазначають, що у серпні 2023 року він, прикриваючись боротьбою з так званими “кол-центрами”, нібито попросив у особи, яку вважав причетною до їхньої діяльності, понад $1 млн неправомірної вигоди. В обмін він обіцяв впливати на роботу окремих “кол-центрів” і не перешкоджати діяльності інших, однак коштів, за даними слідства, не отримав.
Крім того, слідство стверджує, що депутат легалізував 12,6 млн грн незаконного походження через фіктивний договір дарування коштів із колишньою дружиною. За версією НАБУ, фактичної передачі коштів не відбувалося, а законних доходів для такого “подарунка” не було. Згодом ці кошти були відображені у щорічній декларації, що, за даними слідства, містить недостовірні відомості.
Микола Тищенко вже є фігурантом іншої справи — щодо незаконного позбавлення волі колишнього бійця спецпідрозділу “Кракен”. У межах цього провадження суд раніше обрав йому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з носінням електронного браслета.
Кузьміних під арештом: ВАКС посилив запобіжний захід
Вищий антикорупційний суд застосував до народного депутата від “Слуги народу” Сергія Кузьміних цілодобовий домашній арешт, а також зобов’язав його носити електронний браслет. Про це свідчить трансляція засідання ВАКС від 29 червня. Окремо суд ухвалив звернути в дохід держави заставу в розмірі 49,6 тис. грн, внесену Кузьміних ще у 2022 році у межах провадження.
За даними судового засідання, САП просила про більш суворий запобіжний захід — тримання під вартою. Суд частково задовольнив клопотання, поклавши на обвинуваченого низку процесуальних обов’язків: з’являтися до суду за викликом, повідомляти про зміну місця проживання чи роботи, здати закордонні паспорти За рішенням суду, Кузьміних може залишати місце проживання в Житомирі лише для перебування в укритті під час повітряної тривоги. Строк дії запобіжного заходу визначено у два місяці.
Сергій Кузьміних фігурує у справі про ймовірне отримання неправомірної вигоди під час закупівель медичного обладнання на Житомирщині. За даними слідства, він отримав 558 тис. грн через посередника, що становило частину від суми контракту, а систематичні неявки до суду протягом кількох років стали підставою для посилення запобіжного заходу.
Єрмак продовжить носити електронний браслет
Вищий антикорупційний суд України залишив без змін запобіжний захід колишньому голові Офісу президента України Андрію Єрмаку. Суд відмовив у задоволенні клопотання сторони захисту про скасування обов’язку носіння електронного засобу контролю, тож ексчиновник продовжить носити електронний браслет.
У ВАКС зазначили, що 29 червня слідчий суддя розглянув відповідне клопотання та не знайшов підстав для зміни раніше визначених обмежень. Наразі Єрмак продовжує виконувати покладені на нього процесуальні обов’язки.
Раніше суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 140 млн грн. Після внесення цих коштів його звільнили з-під варти, однак суд зобов’язав носити електронний браслет та дотримуватися інших обмежень.
Єрмак є підозрюваним у справі за ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом). Він вийшов із СІЗО у травні, а внесення застави, за даними ЗМІ, забезпечили як фізичні, так і юридичні особи.
В Україні почались аварійні відключення через спеку
Через аномальну спеку в Україні почали застосовувати аварійні відключення електроенергії у низці регіонів. Про це повідомляють обленерго та місцева влада.
Зокрема, екстрені графіки вимкнень діють у Хмельницькій та Рівненській областях. В енергокомпаніях пояснюють, що причиною є різке зростання навантаження на систему через екстремальні погодні умови. У “Хмельницькобленерго” зазначили, що в окремих районах уже фіксуються аварійні відключення через спеку. У Рівненській ОВА підтвердили, що аномально високі температури спричинили перевантаження енергосистеми, а енергетики працюють у посиленому режимі для оперативного реагування на інциденти.
Запровадження графіків відключень світла на 30 червня анонсували також у Запорізькій, Івано-Франківській, Черкаській, Миколаївській та Хмельницькій областях.
Водночас у компанії Yasno повідомляють, що кожні додаткові +3°C у Києві додають близько 100 МВт навантаження через зростання використання кондиціонерів та іншого обладнання.
За даними енергетиків, система працює в умовах підвищеного навантаження на тлі триваючих ремонтів і відновлення інфраструктури після пошкоджень. У компаніях не виключають подальших обмежень у разі поєднання спеки та інших факторів, закликаючи споживачів бути готовими до можливих перебоїв з електропостачанням.
