Сергій Петрович Головатий – колишній в.о. голови Конституційного Суду України.
Місце народження, освіта
Народився 29 травня 1954 року в Одесі.
Вищу освіту здобув у 1977 році в Київському державному університеті ім. Шевченка (отримав диплом за спеціальністю “Міжнародне право”).
Має ступінь доктора юридичних наук.
Карʼєра
У 1971-1972 роках працював на хлібокомбінаті в місті Сміла (Черкащина).
Протягом 1977-1980 років був аспірантом у Київському університеті ім. Шевченка.
Потім, у період із 1980 по 1990 роки, будував кар’єру в Інституті соціальних та економічних проблем зарубіжних країн Академії наук УРСР.
Крім того, у 1983-1986 роках обіймав посаду професора кафедри міжнародного права й іноземного законодавства Університету Шевченка. Також був професором кафедри теорії права в цьому ж виші протягом 2011-2013 років.
У 1992 році став президентом-засновником Всеукраїнського благодійного фонду “Українська правнича фундація”.
У 2000-х і на початку 2010-х років займався, зокрема, науковою діяльністю за кордоном.
В різні періоди Головатий серед іншого був членом:
- Комісії з опрацювання проекту нової Конституції України;
- Національної конституційної ради;
- української делегації в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ);
- Венеційської комісії (у 1997-2001 роках обіймав посади віцепрезидента і члена Бюро Комісії, а у 2010-2013 роках представляв там ПАРЄ).
Протягом 1995-1997 і 2005-2006 років мав крісло міністра юстиції України. Бувши міністром, входив до Ради національної безпеки і оборони України.
У період із 2015 по 2017 роки був радником голови Верховної Ради України (з конституційних питань).
За результатами конкурсу у 2018-му був призначений суддею Конституційного Суду України. Згодом отримав пост заступника голови КСУ. А у грудні 2020-го почав виконувати обов’язки голови суду (до нього очільником Конституційного Суду був Олександр Тупицький, якого від цієї посади відсторонив президент України Володимир Зеленський).
У травні 2024 року повноваження Головатого в КСУ були припинені, оскільки він досяг 70-річного віку.
Після цього колишній суддя став професором Київської школи економіки.
Діяльність у політиці
У 1977 році ввійшов до Комуністичної партії Радянського Союзу. У 1990-му був виключений із неї через приналежність до громадсько-політичної організації “Народний Рух України”.
Кілька разів ставав народним депутатом України:
- у 1990, 1994 і 1998 роках;
- у 2002-му (від “Блоку Юлії Тимошенко”);
- у 2006-му (від блоку “Наша Україна”);
- у 2007-му (від “Партії регіонів”).
Балотувався в Верховну Раду й під час кількох інших парламентських виборів, але без успіху.
