Андрій Володимирович Юсов – представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України (2020 – теп. час).
Місце народження, освіта
Народився 8 січня 1983 року в Одесі.
Протягом 1989-1998 років навчався в Маріїнській гімназії, а у 1998-2000 роках – в Одеському юридичному ліцеї.
Вищу освіту почав здобувати в Одеському національному університеті імені Мечникова, але потім перевівся на юридичний факультет Київського національного університету культури і мистецтв. У 2005 році отримав диплом за спеціальністю “Правознавство”.
Кар’єра й політична діяльність
У 2001 році був координатором Громадського комітету опору "За Правду!" в Одесі під час кампанії "Україна без Кучми".
Наступного року обіймав посаду голови міжрегіональної організації "Українське братство".
У 2002 та 2006 роках балотувався на посаду депутата Одеської міської ради.
У 2004-му почав працювати експертом із виборчих питань у фонді "Відкрите суспільство" Джорджа Сороса. Також ввійшов до координаційного центру Громадянської кампанії "ПОРА" під час Помаранчевого майдану.
Роком пізніше був одним із співзасновників "Громадянської партії “Пора” й отримав пост заступника голови політичної ради. Крім того, у 2005-му став співголовою ради громадської організації "Інститут національних інтересів" та юрисконсультом у приватному підприємстві "Соломія".
Починаючи з 2006 року, кілька разів балотувався до Верховної Ради, але без успіху:
- у 2006-му – від блоку “Пора-ПРП”;
- у 2007-му – від “Партії вільних демократів”;
- у 2014-му – від “Блоку Петра Порошенка” (мав № 109 у списку політсили);
- у 2019-му – від партії “Громадянська позиція” (за округом № 216, що в Києві).
У 2008 році обійняв посаду співкоординатора громадського комітету "Кавказ без війни", який виступав проти агресії РФ у Грузії, а також був одним із засновників “Ліберального українського клубу”.
У 2009-му ініціював відродження організації “Український клуб Одеси”, став співорганізатором "Вільного університету" в місті й очолив управління молодіжної та сімейної політики Одеської міської ради.
Протягом 2010-2012 років брав участь у "Холодноярській ініціативі" й активно працював у "Антитабачній кампанії", яка вимагала відставки тодішнього міністра освіти Дмитра Табачника.
У 2011-му став співкоординатором акції "Народна Шевченківська премія", а з 2012 по 2014 роки обіймав посаду помічника народного депутата України Едуарда Гурвіца (той пройшов до Верховної Ради від партії “УДАР Віталія Кличка”.
Крім того, 2012 рік відзначився для Юсова тим, що він очолив одеський обласний осередок "УДАРу" (вийшов із партії у серпні 2015-го).
У 2013 році заснував громадську організацію "Школа відповідальної політики", яка об’єднувала політичних експертів та аналітиків. Того ж року ініціював акцію "Одеса – курс Євро", став співкоординатором Євромайдану в місті. Крім того, був обраний головою Народної ради Майдану в Одесі.
У 2015-му працював радником начальника управління Служби безпеки України в Одеській області. Займався питаннями взаємодії з громадськістю.
Наступного року обійняв посаду радника міського голови Вінниці.
У 2017 році був радником заступника керівника Апарату Верховної Ради з питань інформаційної політики. Пізніше, у 2018-му, став експертом із суспільно-політичних питань "Інституту розвитку міст" (комунальне підприємство в Вінниці).
Брав участь у проєкті “Нові лідери”, який транслювався на телеканалі ICTV.
Із 2022 року працює представником Головного управління розвідки Міністерства оборони України. У 2023-му паралельно очолив робочу групу з питань взаємодії зі ЗМІ та родичами захисників у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
Сімейний стан
Одружений із психологинею Іванною Юсовою. Судячи з її профілю в Facebook, мають двох синів.