Поки більшість регіонів України потерпає від спеки з температурою повітря до +38 градусів, країна вже готується до наступної зими. До початку нового опалювального сезону залишається близько чотирьох місяців, і саме цей період стане вирішальним для енергетичної безпеки держави, пише РБК-Україна.
Уряд накопичує газ у підземних сховищах, відновлює пошкоджені енергетичні потужності та встановлює резервну генерацію. Водночас ризики залишаються високими через постійні російські атаки на енергетичну інфраструктуру та нерівномірні темпи підготовки в регіонах.
Підготовка енергосистеми до зими
У Міністерстві енергетики заявляють, що підготовка до опалювального сезону триває відповідно до затверджених планів. Україна продовжує накопичувати природний газ, формує резерви вугілля та палива для електростанцій, а також створює запаси обладнання для оперативного відновлення об’єктів після можливих атак.
Паралельно тривають ремонтні роботи на електростанціях. Із 6,2 ГВт пошкоджених потужностей енергетики вже відновили близько 4 ГВт. Частину робіт виконали власними силами компаній, іншу частину – за підтримки міжнародних партнерів.
Іноземна допомога залишається одним із ключових факторів відновлення. Від початку року Україна отримала понад 3,3 тисячі одиниць енергетичного обладнання більш ніж із двадцяти країн світу.
Плани стійкості регіонів
Одним із головних інструментів підготовки стали так звані плани стійкості. Їх затвердили навесні рішенням Ради національної безпеки і оборони та указом президента.
Програми передбачають забезпечення безперебійної роботи критичної інфраструктури навіть за умов масштабних атак. На реалізацію планів держава виділила 62 млрд гривень, із яких вже використовують близько 22 млрд.
Найбільше коштів спрямовують на захист критичної інфраструктури. Крім того, фінансування отримали проєкти зі створення резервної генерації, альтернативного теплопостачання та забезпечення резервних джерел води. Попри значний обсяг виконаних робіт, середній рівень реалізації планів становить лише близько 40%.
Найкращі результати демонструють Запорізька, Київська та Харківська області. Водночас Львівська та Івано-Франківська області поки відстають від запланованих показників. Західні регіони загалом довго перебували у розслабленому стані і почали реагувати на загрози лише після масштабного обстрілу 1 квітня. Після цього вони суттєво активізували роботу.
Зараз пріоритетним напрямком захисту стає протидія ударним дронам. З травня російські війська суттєво підвищили точність ударів і змінили тактику застосування FPV-дронів: тепер дрони влучають безпосередньо в споруди.
Розвиток розподіленої генерації
До початку холодів Україна планує ввести нові генеруючі потужності для забезпечення роботи критичної інфраструктури. Експерти оцінюють реальну потребу у 2-4 ГВт, тоді як Міненерго заявляє лише про 1,5 ГВт. Йдеться насамперед про газопоршневі установки, когенераційні системи та інші об’єкти розподіленої генерації.
Втім, експерти сумніваються, що всі заплановані проєкти вдасться завершити вчасно. Основна проблема полягає у тривалих термінах постачання обладнання, які можуть сягати шести місяців.
Найбільш активно встановлення нової генерації відбувається у Дніпропетровській, Київській, Житомирській, Рівненській та Черкаській областях. Частина регіонів уже майже повністю закрила свої потреби у резервних потужностях.
Підготовка Києва до опалювального сезону
Окреме занепокоєння в уряді викликає ситуація в столиці. Головним завданням для Києва залишається модернізація системи теплопостачання, щоб уникнути повторення минулорічної ситуації, коли окремі райони тривалий час залишалися без тепла.
За даними джерел, столична влада ризикує не встигнути побудувати достатню кількість блочно-модульних котелень.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко вже публічно заявила про відставання столиці у виконанні низки критично важливих заходів і планує винести питання підготовки Києва до зими на розгляд РНБО. Водночас кадрових змін у керівництві столиці наразі не очікують. Натомість влада може переглянути розподіл повноважень у сфері підготовки до опалювального сезону.
Запаси газу в українських сховищах
Ситуація із запасами газу поки виглядає контрольованою. Україна продовжує закачування палива до підземних сховищ, незважаючи на російські удари по газовидобувній інфраструктурі.
У сховищах вже накопичили близько 12 млрд кубометрів газу, з яких 4,5 млрд становить буферний газ. Сховища заповнені приблизно на чверть.
Уряд поставив перед “Нафтогазом” завдання накопичити щонайменше 13,2 млрд кубометрів до початку опалювального сезону. Оптимальним показником влада вважає 14,6 млрд кубометрів.
За оцінками експертів, мінімальний рівень запасів країна може сформувати вже на початку серпня, якщо російські атаки не призведуть до падіння видобутку.
Ризики імпорту природного газу
Найбільшою невизначеністю залишається ситуація на міжнародному ринку газу. Через конфлікти на Близькому Сході ціни на енергоресурси залишаються високими, тому “Нафтогаз” поки утримується від масштабних закупівель.
Експерти застерігають, що очікування подальшого здешевлення може виявитися помилковим. Країни Європи також скоротили закупівлі й можуть почати активно наповнювати сховища вже наприкінці літа, що знову підштовхне ціни вгору.
Якщо російські атаки суттєво скоротять український видобуток газу, країні доведеться терміново збільшувати імпорт, а без додаткових закупівель сформувати необхідні запаси буде практично неможливо.
Головні виклики наступної зими
Загалом підготовка до опалювального сезону триває без критичних зривів. Водночас Україна входить у завершальну фазу підготовки з низкою серйозних ризиків.
Серед ключових загроз залишаються нові удари по енергетичній та газовій інфраструктурі, відставання окремих регіонів у виконанні планів стійкості, проблеми із запуском нової генерації та невизначеність щодо імпорту газу.
Саме найближчі чотири місяці покажуть, чи вдасться країні завершити підготовку до зими та уникнути повторення найскладніших сценаріїв минулого опалювального сезону.
