Переговори між Україною та Росією фактично зайшли у глухий кут, а Кремль дедалі активніше розглядає сценарії подальшої ескалації війни. Одним із головних інструментів для продовження бойових дій Москва вважає нову хвилю мобілізації, яка може повторити сценарій осені 2022 року. Паралельно РФ змінює тактику ударів по Україні та посилює тиск через Білорусь. РБК-Україна з’ясувало, на які кроки може піти Кремль, якщо переговори остаточно зайдуть у глухий кут.
Мобілізація в Росії: плани Кремля
Кремль наразі не ухвалив рішення про нову масштабну мобілізацію, проте всі процедурні механізми для її проведення вже готові. Чинний указ про мобілізацію, яким Путін керувався восени 2022 року, досі зберігає юридичну силу.
“У росіян у планах є проведення — якщо буде така необхідність — більш широкої мобілізації, і вони готові до цього. Ця нова хвиля може передбачати призов 300 тисяч осіб, як це було у 2022-му. Але це матиме серйозний негативний вплив на економічну ситуацію у РФ”, — повідомило джерело РБК-Україна.
Зараз Росія намагається покривати втрати без оголошення офіційної мобілізації. У регіонах губернатори отримали завдання забезпечувати виконання планів набору до армії. Для цього людям пропонують високі виплати, пільги та інші “бонуси”. Російська влада наразі робить ставку на вербуванні ув’язнених, строковиків, іноземних найманців та мешканців окупованих українських територій.
Кремль також активізував приховану мобілізацію. У деяких регіонах підприємства зобов’язали передавати частину працівників до Міноборони РФ. Студентів почали схиляти до підписання контрактів через штучні проблеми з навчанням та обмеження.
Затверджений план набору на 2026 рік — 409 тисяч контрактників, або близько 34 тисяч на місяць. Кремлю поки вдається його виконувати, але цей рівень лише покриває поточні втрати й не дає змоги формувати нові з’єднання.
Президент України Володимир Зеленський наприкінці квітня заявив, що Росія може готуватись до великої мобілізації. На це вказує посилення обмежень у соцмережах та закриття лазівки для призовників через Білорусь — раніше ті, хто отримував повістку, виїжджали через білоруську територію до Грузії чи інших країн. Тепер цей маршрут закритий.
Очільник Центру протидії дезінформації РНБО Андрій Коваленко називає масштабну мобілізацію одним зі сценаріїв, “якщо вирішать продовжувати війну ще на рік-два”.
Рівень безробіття в Росії опустився до історичного мінімуму — близько 2,5%. Це свідчить не про економічний успіх, а про фізичну відсутність людей: вони або на фронті, або на заводах ВПК. Масштабна мобілізація стала б для Кремля не лише військовим, а й політичним сигналом про те, що нинішня модель поповнення армії більше не працює.
Нові цілі російських ударів по Україні
Після зими Росія переглянула пріоритети для ударів. Кампанія проти енергетики виявилась руйнівною для України, але не примусила Київ до поступок. За даними РБК-Україна, у військовій верхівці РФ провели “розбір польотів” і визнали: місяці концентрованих ударів по енергетиці дозволили Україні наростити виробництво дронів та озброєння.
Тепер Москва розосередила фокус. Серед пріоритетних цілей — об’єкти оборонно-промислового комплексу, газовидобувна та нафтовидобувна інфраструктура, АЗС у прифронтових районах.
“Ворог цікавиться нашими стратегічними підприємствами. Але нерідко противник завдає ударів і по цивільних об’єктах без жодного стратегічного значення. Мета — тримати в напрузі населення”, — заявив начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ полковник Юрій Ігнат.
Кілька джерел видання прогнозують, що до осені Росія не планує нової концентрованої кампанії проти енергетики. Водночас один зі співрозмовників попереджає: влітку ворог може перейти до атак на системи водопостачання — саме про таку загрозу президент Зеленський попереджав наприкінці березня.
Росія також змінює тактику ударів. Вона наростила кількість пускових майданчиків та обсяги виробництва безпілотників — як ударних “шахедів”, так і хибних цілей — і почала влаштовувати масовані багатохвильові атаки протягом усієї доби.
"Ворог змінює періодичність ударів. Масовані атаки вдень у кілька хвиль мають на меті виснаження нашої ППО, техніки та людей", — пояснив Ігнат.
Паралельно Росія накопичує балістичні ракети “Іскандер-М” після їх активного застосування взимку. Наростити виробництво далекобійних ракет Москві не вдалось. За даними ГУР, показник залишається на рівні близько 195 одиниць на місяць різних типів, з них до 60 — “Іскандер-М”.
Загроза для України з Білорусі
Білорусь продовжує підтримувати Росію — інфраструктурно та логістично, — проте пряму загрозу вторгнення українські силовики наразі оцінюють як невисоку.
Речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко підтвердив активність на білоруській стороні: розбудову логістичних шляхів у напрямку українського кордону, облаштування полігонів і баз. Зафіксовано також заліт з Білорусі повітряної кулі з ретранслятором — під час атаки російськими дронами.
“Поряд з нашим кордоном прикордонні групи не фіксують переміщення чи накопичення техніки або особового складу. Але загроза залишається”, — зазначив Демченко.
Наразі Росія не тримає на території Білорусі підрозділів, достатніх для повторного вторгнення, підтвердили кілька інформованих джерел видання.
Аналітики вважають, що Олександр Лукашенко свідомо ухиляється від прямої участі у війні. Він розуміє, що це перенесе бойові дії на його територію і стане загрозою для його режиму. Можливо, це розуміє і Путін — пряме залучення Білорусі стало б для Кремля публічним визнанням того, що вести кампанію проти України самотужки дедалі складніше.
