Угорщина пообіцяла відмовитися від блокування рішень ЄС через право вето, в Україні та Євросоюзі виступили проти кандидатури Герхарда Шредера як перемовника із Росією, а СБУ тим часом повідомила Євгену Мураєву нову підозру.
Ці та інші головні політичні новини 11 травня 2026 року – в підбірці видання "Політаналіз".
Війна в Ірані: Трамп відкинув пропозицію Тегерана
Президент США Дональд Трамп розкритикував відповідь Ірану на американський проєкт угоди про припинення війни та назвав її "абсолютно неприйнятною". Про це він заявив у коментарі виданню Axios, а згодом підтвердив свою позицію у соцмережі Truth Social. США очікували на відповідь Ірану 10 днів, однак перша реакція американського лідера свідчить про те, що позиція Тегерана не відповідає очікуванням Вашингтона.
Іранські державні медіа повідомили, що у відповіді Тегеран вимагав скасування санкцій США, припинення бойових дій та гарантій непоновлення війни. Також іранська сторона наполягала на відновленні контролю над Ормузькою протокою, знятті морської блокади після підписання угоди та розморожуванні активів одразу після досягнення домовленостей. Окрім цього, Іран запропонував провести 30-денний етап переговорів після підписання початкового меморандуму.
Axios зазначає, що озвучені умови значно відрізняються від очікувань американських перемовників. Іранські медіа при цьому не уточнили, на які поступки у ядерній сфері готовий піти Тегеран. Водночас Трамп не відповів прямо, чи планують США продовжувати переговори, чи можуть повернутися до силового сценарію. Напередодні Корпус вартових ісламської революції пригрозив "масованою атакою" на американські бази у разі ударів по іранських танкерах або торговельних суднах.
Угорщина відмовляється від вето як інструменту шантажу ЄС
Майбутня очільниця МЗС Угорщини Аніта Орбан заявила, що Будапешт відмовиться від практики використання права вето в Європейському Союзі як інструменту політичного тиску. Про це вона сказала 11 травня, повідомляє Bloomberg.
За словами Орбан, Угорщина "занадто часто ставала перешкодою" для ухвалення рішень у ЄС. Вона визнала, що уряд застосовував право вето не як крайній механізм, а для політичного піару. Нова глава угорської дипломатії також пообіцяла працювати над відновленням довіри з боку партнерів у ЄС та НАТО.
Водночас Орбан заявила, що Угорщина підтримуватиме подальшу інтеграцію України до Європейського Союзу лише з урахуванням "суворого національного інтересу". Вона додала, що Будапешт і надалі вимагатиме додаткових прав для угорської меншини в Україні.
9 травня Петер Мадяр офіційно розпочав виконання обов’язків прем’єр-міністра Угорщини. Напередодні парламент країни обрав нову спікерку, яка одним із перших рішень повернула прапор Європейського Союзу на будівлю парламенту.
Перемовини з Росією: Україна відкинула кандидатуру Шредера
Україна не підтримує висунення ексканцлера Німеччини Герхарда Шредера на роль переговірника Євросоюзу з Росією. Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга перед початком засідання Ради ЄС у закордонних справах 11 травня.
Сибіга наголосив, що Київ "однозначно" не підтримує кандидатуру Шредера. За словами міністра, у Європі є "багато інших достойних лідерів", які можуть представляти ЄС у переговорах щодо завершення російсько-української війни.
Позицію Києва поділяють і провідні партнери. Висока представниця ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас заявила, що Шредер, який фактично є лобістом російських державних компаній, не може представляти інтереси Євросоюзу на переговорах. Офіційний Берлін також відкинув пропозицію, розцінивши її як спробу Москви посіяти розкол у Європі та серед німецьких політиків.
82-річний Герхард Шредер обіймав посаду канцлера Німеччини з 1998 по 2005 рік і очолював СДПН з 1999 по 2004 рік. Упродовж багатьох років він зазнає критики за тісні зв’язки з Росією та роботу в інтересах російських енергетичних компаній. Його кандидатуру як потенційного посередника висунула російська сторона.
СБУ повідомила Мураєву нову підозру
Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора повідомили про нову підозру колишньому народному депутату Євгену Мураєву. Підставою стало інтерв’ю, яке він дав у січні 2025 року, де назвав війну в Україні “громадянською”, стверджував, що Росію “втягнули” у конфлікт, перекладав відповідальність за вторгнення на Україну та закликав українців “скласти зброю”. Також він заявив, що його “батьківщина — СРСР”.
Мураєву оголошено підозру за частинами 1 і 3 статті 436-2 Кримінального кодексу України — виправдовування та визнання правомірною збройної агресії Росії, а також глорифікація її учасників. Йому загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Це вже не перше кримінальне провадження щодо нього: улітку 2023 року Мураєву оголосили підозру в державній зраді, а в березні 2024-го справу передали до суду.
Євген Мураєв був народним депутатом VII та VIII скликань і власником проросійських телеканалів "НАШ" та NewsOne. Напередодні повномасштабного вторгнення МЗС Великої Британії заявляло, що Кремль розглядав його як можливого кандидата на роль проросійського керівника України.
Доходи КНДР від війни Росії проти України
За три роки військового співробітництва з Росією Північна Корея отримала близько 13 мільярдів доларів — приблизно половину річного ВВП країни. Такі дані наводить японська газета Nikkei з посиланням на Науково-дослідний інститут при розвідці Південної Кореї. КНДР постачала артилерію, боєприпаси та іншу зброю на мільярди доларів, а також передала близько 250 балістичних ракет малої дальності KN-23.
Окремою статтею доходів стало розгортання військового контингенту. Лише з осені 2024 року Росія виплатила понад 600 мільйонів доларів за участь північнокорейських військових у бойових діях. Нині в зоні конфлікту перебувають близько 10 тисяч солдатів КНДР, стільки ж інженерів та кілька сотень операторів дронів. Кожен військовослужбовець отримує до 2 тисяч доларів щомісяця, а в разі загибелі його родина має право на виплату до 10 тисяч доларів і житло в Пхеньяні. За даними видання, КНДР готується направити ще 30 тисяч своїх військових.
Участь у війні має і стратегічний вимір для північнокорейської армії. За оцінкою Головного управління розвідки України, за весь час участі у бойових діях через Росію пройшли близько 300 тисяч північнокорейських солдатів, які після повернення стають військовими інструкторами і передають набутий досвід сучасної війни решті армії КНДР. Британська розвідка у червні 2025 року повідомляла, що північнокорейський контингент зазнав понад 6 тисяч втрат особового складу в боях на Курщині.
