Війна на виснаження дійшла до алюмінію: дефіцит сировини стає новим викликом для оборонки

Поділитися:

Війна в Україні: дефіцит алюмінію
Війна в Україні: дефіцит алюмінію. Джерело: Unsplash

Черговий виклик війни – дефіцит. В країні спостерігається системне погіршення з постачанням всього: від продуктів харчування до зброї. На думку журналістів The Times, загроза більша і значніше, ніж може здаватися, особливо в контексті озброєння. Адже у війні на виснаження критичним стає вже не лише питання, скільки зброї союзники готові передати Україні, а й те, наскільки швидко промисловість здатна поповнювати витрачені запаси.

Дефіцит високоточних боєприпасів може стати одним із факторів, що визначатимуть перебіг війни в Україні. На цьому тлі дедалі більшого значення набувають не лише поставки готового озброєння, а й доступ оборонної промисловості до стратегічної сировини. Одним із таких ресурсів є алюміній.

Україна потребує більше ракет, артилерійських боєприпасів і бронетехніки, причому нарощувати їхню кількість необхідно швидко. Окремою проблемою є ситуація із запасами американських ракет-перехоплювачів для систем Patriot, які практично вичерпалися. На цьому тлі кожне вузьке місце у виробничому ланцюгу — від доступності металів до потужностей заводів — безпосередньо впливає на темпи, з якими можна поповнювати арсенали.

Можливості вести тривалу війну визначаються і кількістю зброї на складах, і промисловими потужностями та ланцюжками постачання, які дозволяють виробляти зброю. І саме тут одним із критичних ресурсів стає алюміній.

"Алюміній є стратегічним матеріалом для сучасного оборонного виробництва, особливо для бронетехніки та артилерії. Його ключова перевага полягає у придатність для високоточної обробки при виробництві артилерійських снарядів"

пояснює Генадій Хіргій, генеральний директор української оборонної компанії Укр Армо Тех.

І йдеться далеко не лише про артилерію. Алюміній використовується у виробництві бойових літаків, бронетехніки, безпілотників, ракет і супутників. Тобто фактично присутній одразу в кількох сегментах озброєння, від яких сьогодні залежить здатність вести сучасну війну.

Отож алюміній має критичне значення для України сьогодні. При цьому значний обсяг сировини та ж Велико Британія фактично віддає зовнішнім ринкам. За оцінками, близько 50% алюмінієвого брухту, який утворюється у країні, експортується. Лише за перші чотири місяці 2026 року за кордон вивезли понад 200 тис. тонн.

Саме тут виникає парадокс: поки союзники шукають можливості збільшити виробництво зброї та боєприпасів для України, сотні тисяч тонн потенційно стратегічної сировини залишають Британію. Причому, як наголошує The Times, цей брухт не переробляється в країні для оборонних потреб.

При цьому НАТО вже поставило алюміній на перше місце у переліку з 12 видів сировини, критично важливих для оборони.

Тобто питання алюмінію вже вийшло за межі звичайного товарного ринку: доступ до нього розглядається як один з елементів стійкості оборонної промисловості країн Альянсу.

У США також почали стимулювати створення нових потужностей з виплавки алюмінію, необхідного, зокрема, для виробництва танків і ракет.

Журналісти The Times пропонують Британії переглянути ставлення до власного алюмінієвого брухту. Замість масового експорту його можна залишати всередині країни, переробляти та повертати у промисловий цикл, зокрема для оборонних потреб.

І потенційним джерелом стратегічного металу можуть стати навіть звичайні використані алюмінієві банки. Фактично йдеться про спробу перетворити побутові відходи на ресурс для оборонної промисловості.

У якості прикладу наводять освід Туреччини, де працює система повернення тари з використанням автоматів, QR-кодів і цифрового обліку. Зібраний матеріал повертається у переробку, а громадяни отримують за здану тару компенсацію.

Турецька система вже обробляє близько 25 млрд одиниць тари на рік. За оцінкою турецької влади, вона не лише підвищує рівень збору та переробки, а й дозволяє забезпечувати промисловість якісною вторинною сировиною.

Для Великої Британії така модель могла б стати способом збільшити внутрішній ресурс алюмінію без різкого нарощування бюджетних витрат. А для України алюміній вже набув критичного значення і це не про правильну переробку відходів, а про подальний перебіг війни, тому гра варує свічок. У війні на виснаження перевагу зрештою визначає не тільки кількість уже виготовленої зброї, а й здатність економіки безперервно виробляти нову. І в такій системі навіть алюмінієва банка перестає бути просто відходом — вона стає частиною сировинної бази оборонної промисловості.


Укр Армо Тех (UKR ARMO TECH) — українська оборонна компанія, заснована у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Генеральний директор компанії — Геннадій Хіргій.

Укр Армо Тех спеціалізується на розробленні та серійному виробництві броньованих автомобілів, наземних роботизованих комплексів і артилерійських боєприпасів, зокрема 155-мм снарядів стандарту НАТО.

Укр Армо Тех працює за моделлю повного інженерно-виробничого циклу — від проєктування, створення прототипів і випробувань до серійного виробництва, ремонту та модернізації. Компанія виконує державні оборонні контракти та постачає продукцію підрозділам Сил безпеки і оборони України.

Залишити коментар

Введіть коментар
Введіть ім'я

Останні новини

Китай запевнив, що не дозволить РФ застосувати ядерну зброю, – Стубб

Китай не допустить, щоб Російська Федерація (РФ) застосувала ядерну...

Чи зміниться склад команди в Міноборони: відповідь Хмари

Голова Міністерства оборони України Євгеній Хмара планує зберегти стару...

Глава ЦРУ пропонував Москві зустріч Трампа, Зеленського та Путіна, – Axios

Директор Центрального розвідувального управління (ЦРУ) Джон Реткліфф, під час...

ЄС починає готувати нові санкції проти Росії: Politico дізналось деталі

У Європейському союзі (ЄС) обговорять наповнення нового пакета санкцій...

Глава ГУР доповів про втрати Росії у виробництві ракет

Внаслідок українських далекобійних ударів скоротилися спроможності Росії у виробництві...

Суд у Москві оголосив вирок Арестовичу за заклики до тероризму

У Росії заочно засудили до 11 років позбавлення волі...

Помер король Норвегії: хто замінить найстарішого монарха Європи

Король Норвегії Гаральд V помер у віці 89 років....

Публікації

Персони

Рудик Кіра

Нардепка IX скликання, очільниця партії "Голос"

Боррель Жозеп

Колишній очільник європейської дипломатії

Ганапольський Матвій

Журналіст, телеведучий

Експертні

Від бронемашин до 155-мм снарядів: чому алюміній стає питанням національної безпеки

Нещодавно видання ПолітАналіз писало про значення алюмінію для оборонної...

Дрони, гроші і геополітика: навіщо Україні Перська затока?

Війна в Перській затоці стала шансом для України продемонструвати...

Вибори-2026: що криється за інсайдом Financial Times?

Ймовірна підготовка української влади до виборів, про які повідомили...

Чого очікувати в 2026 році?

Україна і світ у 2026 році переживатимуть руйнування старого...