Черговий виклик війни – дефіцит. В країні спостерігається системне погіршення з постачанням всього: від продуктів харчування до зброї. На думку журналістів The Times, загроза більша і значніше, ніж може здаватися, особливо в контексті озброєння. Адже у війні на виснаження критичним стає вже не лише питання, скільки зброї союзники готові передати Україні, а й те, наскільки швидко промисловість здатна поповнювати витрачені запаси.
Дефіцит високоточних боєприпасів може стати одним із факторів, що визначатимуть перебіг війни в Україні. На цьому тлі дедалі більшого значення набувають не лише поставки готового озброєння, а й доступ оборонної промисловості до стратегічної сировини. Одним із таких ресурсів є алюміній.
Україна потребує більше ракет, артилерійських боєприпасів і бронетехніки, причому нарощувати їхню кількість необхідно швидко. Окремою проблемою є ситуація із запасами американських ракет-перехоплювачів для систем Patriot, які практично вичерпалися. На цьому тлі кожне вузьке місце у виробничому ланцюгу — від доступності металів до потужностей заводів — безпосередньо впливає на темпи, з якими можна поповнювати арсенали.
Можливості вести тривалу війну визначаються і кількістю зброї на складах, і промисловими потужностями та ланцюжками постачання, які дозволяють виробляти зброю. І саме тут одним із критичних ресурсів стає алюміній.
"Алюміній є стратегічним матеріалом для сучасного оборонного виробництва, особливо для бронетехніки та артилерії. Його ключова перевага полягає у придатність для високоточної обробки при виробництві артилерійських снарядів"
пояснює Генадій Хіргій, генеральний директор української оборонної компанії Укр Армо Тех.
І йдеться далеко не лише про артилерію. Алюміній використовується у виробництві бойових літаків, бронетехніки, безпілотників, ракет і супутників. Тобто фактично присутній одразу в кількох сегментах озброєння, від яких сьогодні залежить здатність вести сучасну війну.
Отож алюміній має критичне значення для України сьогодні. При цьому значний обсяг сировини та ж Велико Британія фактично віддає зовнішнім ринкам. За оцінками, близько 50% алюмінієвого брухту, який утворюється у країні, експортується. Лише за перші чотири місяці 2026 року за кордон вивезли понад 200 тис. тонн.
Саме тут виникає парадокс: поки союзники шукають можливості збільшити виробництво зброї та боєприпасів для України, сотні тисяч тонн потенційно стратегічної сировини залишають Британію. Причому, як наголошує The Times, цей брухт не переробляється в країні для оборонних потреб.
При цьому НАТО вже поставило алюміній на перше місце у переліку з 12 видів сировини, критично важливих для оборони.
Тобто питання алюмінію вже вийшло за межі звичайного товарного ринку: доступ до нього розглядається як один з елементів стійкості оборонної промисловості країн Альянсу.
У США також почали стимулювати створення нових потужностей з виплавки алюмінію, необхідного, зокрема, для виробництва танків і ракет.
Журналісти The Times пропонують Британії переглянути ставлення до власного алюмінієвого брухту. Замість масового експорту його можна залишати всередині країни, переробляти та повертати у промисловий цикл, зокрема для оборонних потреб.
І потенційним джерелом стратегічного металу можуть стати навіть звичайні використані алюмінієві банки. Фактично йдеться про спробу перетворити побутові відходи на ресурс для оборонної промисловості.
У якості прикладу наводять освід Туреччини, де працює система повернення тари з використанням автоматів, QR-кодів і цифрового обліку. Зібраний матеріал повертається у переробку, а громадяни отримують за здану тару компенсацію.
Турецька система вже обробляє близько 25 млрд одиниць тари на рік. За оцінкою турецької влади, вона не лише підвищує рівень збору та переробки, а й дозволяє забезпечувати промисловість якісною вторинною сировиною.
Для Великої Британії така модель могла б стати способом збільшити внутрішній ресурс алюмінію без різкого нарощування бюджетних витрат. А для України алюміній вже набув критичного значення і це не про правильну переробку відходів, а про подальний перебіг війни, тому гра варує свічок. У війні на виснаження перевагу зрештою визначає не тільки кількість уже виготовленої зброї, а й здатність економіки безперервно виробляти нову. І в такій системі навіть алюмінієва банка перестає бути просто відходом — вона стає частиною сировинної бази оборонної промисловості.
Укр Армо Тех (UKR ARMO TECH) — українська оборонна компанія, заснована у 2022 році після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Генеральний директор компанії — Геннадій Хіргій.
Укр Армо Тех спеціалізується на розробленні та серійному виробництві броньованих автомобілів, наземних роботизованих комплексів і артилерійських боєприпасів, зокрема 155-мм снарядів стандарту НАТО.
Укр Армо Тех працює за моделлю повного інженерно-виробничого циклу — від проєктування, створення прототипів і випробувань до серійного виробництва, ремонту та модернізації. Компанія виконує державні оборонні контракти та постачає продукцію підрозділам Сил безпеки і оборони України.
