Українське законодавство дозволяє громадянам вільно переказувати кошти між банківськими рахунками. Однак регулярні надходження на картку можуть привернути увагу органів контролю, якщо вони мають ознаки доходу. У такому разі податкова служба може вимагати пояснення щодо походження коштів, а за відсутності підтверджувальних документів — нарахувати податки та штрафи, пише РБК-Україна.
При цьому юристи наголошують, що найбільші ризики виникають у випадках систематичного отримання грошей за продаж товарів або надання послуг без належного декларування доходів.
Контроль переказів на банківські картки
Сам по собі переказ коштів між фізичними особами не порушує законодавство. Водночас податкові органи можуть зацікавитися рахунком, якщо на нього регулярно надходять кошти від різних осіб або якщо характер операцій свідчить про отримання доходу.
Йдеться насамперед про випадки, коли людина фактично веде комерційну діяльність, але не декларує прибуток і не сплачує податки. У такій ситуації податкова служба може розцінити надходження як дохід, що підлягає оподаткуванню.
Якщо орган контролю визнає перекази доходом, власник рахунку повинен сплатити податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18% та військовий збір у розмірі 5%.
Штрафи за несплату податків із доходів
У разі несплати податків держава застосовує фінансові санкції. Розмір штрафу залежить від тривалості прострочення та обставин порушення.
За затримку сплати до 30 днів штраф становить 5% від суми податкового боргу. Якщо прострочення перевищує 30 днів, санкція зростає до 10%. Коли податкова доводить умисне ухилення від сплати податків, розмір штрафу може сягати 25% від суми заборгованості.
Окрім штрафів, боржнику нараховують пеню. Її розмір розраховують на основі 120% облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.
Експерти радять зберігати документи, які підтверджують походження коштів. Це можуть бути договори, позики, розписки про повернення боргу, документи про надання матеріальної допомоги чи інші підтвердження, що надходження не є оподатковуваним доходом.
Незареєстрована підприємницька діяльність
Окрему увагу органи контролю приділяють громадянам, які фактично ведуть бізнес без державної реєстрації. Якщо людина регулярно продає товари або надає послуги й отримує оплату на особисту картку без статусу фізичної особи-підприємця, такі дії можуть кваліфікувати як незаконну господарську діяльність.
У цьому випадку відповідальність значно суворіша. Законодавство передбачає штраф від 17 тисяч до 85 тисяч гривень. Крім того, суд може ухвалити рішення про конфіскацію коштів або майна, отриманого внаслідок такої діяльності.
Юристи зазначають, що саме регулярність надходжень та наявність ознак комерційної діяльності найчастіше стають підставою для перевірок.
Банківський фінансовий моніторинг
Окрім податкових органів, за рухом коштів стежать і банки. Фінустанови зобов’язані виконувати вимоги фінансового моніторингу та перевіряти операції клієнтів на наявність ризиків.
Банк може тимчасово обмежити доступ до рахунку або запросити додаткові документи, якщо транзакції виглядають нетиповими чи підозрілими.
Підставою для додаткової перевірки часто стає перевищення встановлених лімітів, різке зростання оборотів на рахунку, регулярні операції з контрагентами, які потрапили до групи ризику, або часте зняття значних сум готівки.
Для більшості клієнтів діє орієнтовний ліміт переказів на рівні 100 тисяч гривень на місяць. Для клієнтів із підвищеним ризиком банки можуть застосовувати нижчий поріг — близько 50 тисяч гривень.
Водночас кожен випадок банк розглядає індивідуально, враховуючи історію операцій, джерела надходжень та фінансовий профіль клієнта.
Нові ліміти на перекази для ФОП та компаній у 2026 році
У 2026 році в Україні також почнуть діяти нові правила для новостворених і неактивних ФОПів та юридичних осіб. Водночас зміни не зачеплять звичайних громадян, які використовують картки для особистих потреб. Перший етап обмежень стартує у серпні 2026 року, другий — у листопаді.
Для нових і так званих “сплячих” ФОП першої групи з серпня встановлять ліміт переказів до 600 тисяч гривень на місяць без надання додаткових документів. Для підприємців другої та третьої груп цей показник становитиме до 3 млн гривень.
З листопада вимоги стануть жорсткішими. Для ФОП першої групи ліміт скоротять до 400 тисяч гривень на місяць, а для другої та третьої груп — до 1 млн гривень.
Для новостворених і неактивних юридичних осіб також запровадять граничні обсяги переказів. Із серпня 2026 року компанії зможуть здійснювати операції на суму до 5 млн гривень на місяць без додаткових перевірок. З листопада цей показник зменшиться до 2 млн гривень.
Статус нового клієнта визначається відповідно до власних внутрішніх правил. Зазвичай до цієї категорії належать підприємці та компанії, які працюють від шести до дванадцяти місяців із моменту реєстрації.
Головну мету нововведень банкіри пояснюють боротьбою зі схемами мінімізації оподаткування. Станом на середину травня 2026 року документ про нові правила вже підписали 25 постачальників платіжних послуг. Банки домовилися обмінюватися інформацією про клієнтів, операції яких виглядають підозріло.
Якщо встановлений ліміт виявляється замалим для реальних потреб бізнесу, клієнт банку має право звернутися із запитом на його збільшення.
