У ніч на 4 травня Москва зазнала атаки ударних дронів. Один із безпілотників влучив у житлову багатоповерхівку, що розташована лише за шість кілометрів від Кремля. Вибух стався за п’ять днів до анонсованого параду на Красній площі, який російська влада традиційно щороку готує як головне пропагандистське шоу, пише BBC Україна.
Наслідки влучання БпЛА у Москві
Мер Москви Сергій Собянін підтвердив факт влучання безпілотника у будівлю в районі вулиці Мосфільмівської. За його словами, постраждалих немає, на місці працюють екстрені служби.
Міністерство оборони Росії заявило про нібито знищення 117 безпілотників у ніч атаки. У відомстві повідомили про роботу ППО над територіями Московського регіону та низки областей, зокрема Астраханської, Бєлгородської, Воронезької, Волгоградської, Калузької, Курської, Липецької, Орловської, Ростовської, Рязанської, Саратовської, Смоленської та Ульяновської. Водночас у зведенні не згадали Самарську область, хоча її губернатор В’ячеслав Федорищев, а також пабліки у соцмережах та медіа повідомляли про проліт дронів над регіоном.
Агентство Reuters опублікувало фото пошкодженої багатоповерхівки у Москві. Російські моніторингові канали зазначають, що жителі Підмосков’я бачили та знімали проліт дрона на відео ще до його появи над містом.
Український паблік Exilenova+ припустив, що в Москві міг впасти ударний дрон типу FP-1, однак це припущення наразі не має офіційного підтвердження. Автори каналу також поширили мапу, де позначили траєкторію польоту в бік Державного космічного науково-виробничого центру — одного з ключових об’єктів ракетно-космічної промисловості РФ.
Страх Кремля: Путін боїться дронів та перевороту
На тлі регулярних атак дронів європейська розвідка оприлюднила звіт про внутрішню дестабілізацію в Кремлі. Російське видання “Важные истории” та американський телеканал CNN повідомляють, що Володимир Путін серйозно побоюється змови з боку російських еліт. Журналісти отримали звіт однієї з розвідок ЄС, який описує ситуацію в Кремлі. Зокрема зазначається, що господар Кремля занепокоєний ризиком державного перевороту та можливого замаху з використанням дронів.
У документі зазначено, що з початку березня 2026 року російське керівництво фіксує витоки конфіденційної інформації та посилює заходи безпеки президента. Згідно з документом, під підозру потрапив зокрема секретар Ради безпеки Сергій Шойгу.
Путін пов’язує колишнього міністра оборони, який зберігає вплив у війську, з потенційним державним переворотом. Ситуацію загострив арешт Руслана Цалікова, колишнього заступника Шойгу, на початку березня 2026 року. Цей крок силовики розцінюють як руйнування негласних гарантій безпеки для вищого керівництва, що робить позиції самого Шойгу вкрай хиткими.
Джерела “Важных историй” повідомляють про додаткові непрямі ознаки напруги. Зокрема, співробітник ФСБ розповів про обмеження доступу до технічних засобів прослуховування у неполітичних справах, оскільки ресурси спрямували на контроль за державними структурами.
Ще одним сигналом джерела називають відсутність запрошень для депутатів Держдуми на парад 9 травня. Це рішення може свідчити про підвищений рівень підозр та страху перед можливими загрозами всередині російської політичної системи.
Тиск на Росію
Президент України Володимир Зеленський під час виступу на саміті Європейської політичної спільноти у Єревані заявив, що літо стане визначальним моментом для Володимира Путіна у питанні подальшого розвитку війни — або її розширення, або переходу до дипломатичних рішень. За його словами, міжнародна спільнота має посилювати тиск на Росію, щоб схилити її до переговорів.
За словами українського лідера, Росія вперше за багато років може провести парад 9 травня без військового обладнання через неможливість продемонструвати озброєння.
“Українські дрони можуть пролетіти на цьому параді. Це показує, що вони вже не настільки сильні, як раніше”, — сказав Зеленський
Окремо президент наголосив на необхідності подальшого санкційного тиску та подякував партнерам за запровадження 20-го пакета санкцій проти РФ.
Попередні атаки дронів на Москву
У 2026 році Москва вже неодноразово зазнавала атак безпілотників. Зокрема, невідомі дрони атакували місто у ніч на 3 квітня. За повідомленням Astra, місцева влада заявляла про знищення частини цілей. Сергій Собянін повідомляв про щонайменше два збиті безпілотники, які прямували до столиці. Через повітряну загрозу тоді запроваджували обмеження в роботі аеропортів Внуково, Пулково та Туноша.
Найбільш інтенсивний період припав на січень, коли 21 та 22 числа місто атакували десятки БпЛА. Лише за ці дві доби системи ППО нібито збили щонайменше 58 апаратів, що змусило владу виставити посилені пости з військовою технікою на Великому кам’яному мості та навколо Кремля. Системи радіоелектронної боротьби повністю заблокували мобільний зв’язок у центральних районах, а сотні пасажирів застрягли в аеропортах “Внуково”, “Шереметьєво” та “Домодєдово” через скасування десятків рейсів.
24 січня Москва знову зазнала атаки: російська влада заявляла про збиття щонайменше шести дронів. Через падіння уламків працювали екстрені служби, а роботу аеропортів Домодєдово та Жуковський тимчасово зупиняли.
22 лютого через атаку безпілотників російська влада тимчасово закривала всі аеропорти Москви. 14 березня Собянін заявляв про відбиття атаки 65 дронів, що летіли на місто.
У попередні роки також фіксували атаки безпілотників напередодні 9 травня. У ніч на 3 травня 2023 року, за заявою російської влади, два дрони намагалися атакувати Кремль. На відео з соцмереж видно вибухи над куполом Сенатського палацу.
Російська влада тоді звинуватила в інциденті Україну, однак Київ заперечив свою причетність.
