Україна не відкриватиме вільний ринок озброєнь під час війни, однак поступово формує модель експорту — лише для тих видів техніки, яких виробляє більше, ніж використовує на фронті. Водночас ринок і міжнародні замовники вже формують високий попит на українські технології, пише РБК-Україна.
Обмеження експорту під час війни
Україна не відкриває вільний продаж зброї, оскільки країна перебуває у стані війни та сама потребує озброєння. Вільний продаж зброї в умовах гарячої фази війни неможливий. Як пояснив керівник Офісу президента Кирило Буданов, таке рішення не зрозуміли б ані українські військові на передовій, ані західні партнери, у яких Україна сама просить озброєння.
Водночас попри ці обмеження, держава не відмовляється від ідеї експорту як такого. За словами Буданова, Україна вже має окремі види техніки, які виробляє у більших обсягах, ніж використовує.
За словами Буданова, Україна може продавати лише ті види озброєння, які має у достатньому надлишку. Зокрема, йдеться про морські дрони. Крім того, Україна може експортувати зброю, яка майже не застосовується на фронті, але має попит в інших регіонах світу. Йдеться, зокрема, про деякі далекобійні безпілотники та ранні моделі FPV-дронів.
Буданов окремо підкреслив важливість захисту українських розробок від потрапляння до ворога. Він заявив, що Україна не може допустити, щоб унікальні технології через продаж готових виробів або створення сумнівних дочірніх компаній потрапили до рук противника.
Формула експорту зброї: спочатку фронт – потім партнери
Декілька днів тому президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова експортувати зброю за принципом пріоритету потреб фронту. Він пояснив в інтерв’ю телемарафону “Єдині новини”, що підтримує формулу, за якої спочатку вся продукція спрямовується на фронт, а вже після цього — до партнерських країн.
За його словами, пріоритет у постачанні мають держави, які надають Україні найбільшу фінансову, військову та політичну підтримку.
Зеленський окремо відзначив успіхи України у створенні флоту морських дронів. За його словами, цей прорив став можливим завдяки технологічній підтримці Великої Британії, Норвегії та Нідерландів.
Після атаки США та Ізраїль на Іран Україна почала ділитися своїм досвідом із партнерами на Близькому Сході.
Зеленський повідомив, що Україна направила команди у чотири країни, кожна з яких налічує понад 50 фахівців. Він додав, що українські спеціалісти допомагають адаптувати системи захисту до локальних загроз.
Президент також наголосив, що Україна розвиває безпекові партнерства у форматі G2G — на рівні урядів. У межах таких угод держава створює умови для входу приватних компаній і проведення прямих переговорів.
Експорт зброї: чому це важливо
Експорт озброєння може стати одним із ключових інструментів розвитку української оборонної промисловості та економіки загалом. У галузі наголошують, що постачання зброї за кордон дозволить завантажити виробничі потужності новими контрактами, забезпечить валютні надходження до бюджету та знизить собівартість продукції завдяки ефекту масштабу.
У 2024 році об’єднання Технологічні Сили України (ТСУ), яке представляє приватних виробників озброєння, оцінило рівень використання виробничих можливостей. За їхніми даними, підприємства, які виконували державні контракти й виготовляли продукцію для армії, залишалися недозавантаженими на 63%.
Йдеться про компанії, які вже мають державні контракти на зразки зброї для української армії, проте їхній потенціал залишається значною мірою невикористаним.
Відсутність контрактів призводить до недовиробництва озброєння для потреб армії та втрати валютних надходжень від експорту, через що державний бюджет недоотримує кошти. Водночас експорт розглядають як інструмент залучення валюти з європейських країн, держав НАТО та партнерів за безпековими угодами для подальших закупівель зброї для ЗСУ.
Водночас попит на українську продукцію вже формується. У першому кварталі 2026 року 90% українських оборонних компаній отримали запити на співпрацю від іноземних держав. Про це повідомило об’єднання Технологічні Сили України за результатами опитування 42 підприємств.
Найбільший інтерес зафіксували з боку США (36%), Німеччини (29%), Данії (21%), ОАЕ (19%) та Великої Британії (17%).
Це також визначає формати майбутньої співпраці. Основним форматом співпраці компанії називають експорт готової продукції (79%), водночас 64% розглядають створення спільних підприємств, а 43% — експорт технологій. У ТСУ зазначають, що ринок переходить до довгострокової кооперації.
Водночас для реалізації цього потенціалу потрібні зміни на рівні держави. Для розвитку експорту бізнес очікує від держави спрощення процедур (64%), скорочення строків (50%) і прозорих правил (42%), а також загального прискорення регуляторних процесів.
Ринок в очікуванні експорту зброї
Наразі український сектор безпілотників демонструє високий рівень готовності до масштабування, однак компанії очікують на рішення влади щодо експорту, пише Reuters.
Цю ситуацію підтверджують і учасники ринку. Генеральний директор UForce Олег Рогинський заявив, що ринок фактично перебуває у стані очікування, а інтерес до українських розробок зростає. За його словами, морський дрон Magura вже привернув значну увагу з боку країн Близького Сходу.
Представники галузі також зазначають, що війна за участю США та Ізраїлю проти Ірану продемонструвала ефективність ударних дронів і водночас виявила вразливість багатьох країн до таких загроз. На їхню думку, це створює для України можливість зайняти провідні позиції на глобальному ринку.
Компанії Wild Hornets і SkyFall також отримують запити від держав Близького Сходу, однак не розпочинають переговорів без дозволу української влади.
Виконавча директорка Tech Force in UA Анастасія Мішкіна повідомила, що окремі компанії вже звернулися до уряду за дозволами на експорт і очікують на рішення. Вона наголосила, що зволікання створює ризик втрати ринку, оскільки міжнародний попит формується швидко.
Який грошовий потенціал експорту зброї
Паралельно з експортним потенціалом розвиваються і самі технології. Україна протягом останніх років активно вдосконалює технології протидії безпілотникам, реагуючи на масовані атаки з боку Росії. Часто за одну ніч по країні запускають сотні дронів, що стимулює швидкий розвиток інновацій.
У відповідь військові та приватні компанії створюють дрони-перехоплювачі, здатні знищувати цілі до моменту ураження. Вартість таких систем становить кілька тисяч доларів, однак ефективність залежить від умов застосування, а противник постійно адаптує власну тактику.
У результаті формується і серйозний виробничий потенціал. Голова Української ради оборонної промисловості Ігор Федірко оцінив потенціал експорту українського озброєння вже у 2026 році на рівні $2 млрд.
За оптимістичним сценарієм, протягом п’яти років річний обсяг експорту може зрости до $10 млрд.
Ці оцінки підкріплюються реальними показниками виробництва. За один лише січень підприємства виготовили 40 тисяч дронів-перехоплювачів. За достатнього фінансування виробництво може досягти 2000 одиниць на добу, що перевищує поточні потреби армії на рівні 1000 одиниць щодня.
Олег Рогинський зазначив, що морські дрони Magura мають значний потенціал для використання у країнах Перської затоки. Спочатку їх застосовували як асиметричний інструмент проти російського флоту, однак із часом ці системи ускладнили.
Сучасні модифікації дозволяють інтегрувати повітряні перехоплювачі для боротьби з безпілотниками над морем.
Народна депутатка Галина Янченко заявила, що уряд повільно просувається у питанні відкриття експорту, тоді як виробники потребують інвестицій для масштабування. Вона підкреслила, що державна політика у сфері експорту озброєнь все ще перебуває на етапі формування.
