Уранці 2 квітня українські безпілотники завдали удару по нафтопереробному заводу “Башнефть-Новойл” у місті Уфа (Республіка Башкортостан, РФ). Цей удар став продовженням масштабної операції Сил оборони України з виснаження економічних ресурсів агресора.
Уфа: атака 2 квітня 2026
Осінтери встановили, що удар припав на район установки АВТ-5. Вона забезпечує первинну переробку нафти та запускає весь виробничий цикл заводу. Без її роботи підприємство не може продовжувати переробку сировини.
Російський Telegram-канал Astra з посиланням на місцевих жителів повідомив, що вогонь на заводі видно з різних районів Уфи. Один зі знімків очевидці зробили з відстані близько 11 км.
Сам завод входить до структури ПАТ АНК “Башнефть”, яку контролює “Роснефть”. Підприємство виготовляє авіаційне паливо, дизель, бензин, мастила та інші нафтопродукти. Його річна потужність сягає приблизно 7,3 млн тонн нафти на рік.
“Башнефть-Новойл” розташований на відстані понад 1300 км від державного кордону України. Поруч із цим НПЗ працюють ще два великі підприємства — “Башнефть-Уфанефтехим” та “Башнефть-УНПЗ”.
Навіщо Україна атакує НПЗ в Росії
Атака на завод в Уфі продовжує серію ударів по об’єктах нафтової інфраструктури Росії. Наприкінці березня Сили оборони України уразили низку ключових вузлів у Ленінградській та Ярославській областях.
Зокрема:
- Кірішський НПЗ (“КІНЕФ”) — дрони уразили установки первинної переробки та резервуари. Це один із трьох найбільших НПЗ РФ із потужністю близько 21 млн тонн на рік. Пошкодження ключових установок зупинило технологічний цикл і вдарило по постачанню пального для армії РФ.
- Завод “НОВАТЕК-Усть-Луга” — Сили оборони пошкодили резервуарний парк і стендери для відвантаження палива. Усть-Луга виступає ключовим хабом експорту нафти й нафтопродуктів через Балтику.
- Термінал “Транснефть – порт Приморськ” — удари зачепили інфраструктуру перевалки сирої нафти. Через цей порт проходить до 60 млн тонн нафти на рік.
- Виборзький суднобудівний завод — уражено криголам “Пурга”, який Росія планувала використовувати як озброєний патрульний корабель.
- Також наприкінці березня Сили оборони завдали ударів по Ярославському НПЗ, що виробляє пальне для військової логістики РФ.
Ці підприємства та порти забезпечують значну частину російського нафтового експорту й наповнюють бюджет країни-агресора, з якого Кремль фінансує війну проти України.
Експорт нафти РФ скорочується
Системні атаки українських дронів призвели до фактичної зупинки найбільших експортних хабів Росії на Балтійському морі. Прикордонна служба Фінляндії, яка моніторить морський трафік у регіоні, зафіксувала припинення відвантажень нафти та зрідженого природного газу (ЗПГ) з портів Приморськ та Усть-Луга.
Станом на середу, 1 квітня, з цих терміналів виходять лише поодинокі судна, хоча раніше щотижня через Балтику проходило від 40 до 50 танкерів з російськими енергоресурсами.
Керівник відділу морської безпеки Прикордонної служби Фінляндії Мікко Хірві зазначає, що дим від пожеж на російських об’єктах було видно навіть із фінського берега. Лише порт Усть-Луга за останні десять днів зазнав ударів уже вп’яте. Як зазначає Reuters, ця ситуація стала найсерйознішим збоєм у постачанні нафти в сучасній історії Росії — одного з найбільших експортерів нафти у світі.
За оцінками агентства, станом на середину минулого тижня близько 40% загальних потужностей РФ з експорту нафти було виведено з ладу. Окрім морських терміналів, на цей показник вплинуло пошкодження нафтопроводу “Дружба”, по якому Росія завдала удару наприкінці січня.
Це суттєво обмежує здатність Москви заробляти на зростанні світових цін на нафту, спричинених війною в Ірані. Старший радник Банку Фінляндії Лаура Соланко оцінює прямі збитки РФ лише від зупинки експорту сирої нафти через Балтійське море у понад $70–$75 млн щодня. Ця сума не враховує втрачену виручку від продажу нафтопродуктів (керосину, дизеля), які зазвичай коштують дорожче за сировину. До початку українських атак РФ щодня експортувала через Балтику понад два мільйони барелів нафти та палива.
Чому Україна б’є по нафтових доходах Росії
У Міністерстві оборони України підкреслюють, що ці атаки стали частиною стратегії, яка полягає у позбавленні РФ економічного ресурсу для продовження бойових дій. Доходи від продажу нафти й газу дають Росії гроші на виробництво ракет і дронів, оплату контрактів військовим та утримання пропагандистської машини.
У Міноборони пояснили, що такі удари мають одразу три ефекти. Перший — економічний, адже блокування експорту позбавляє російський бюджет мільярдів доларів. Другий — логістичний, бо армія РФ стикається з ризиком дефіциту пального. Третій — технологічний, оскільки атаки на відстані понад 900 кілометрів демонструють слабкість російської ППО навіть у глибокому тилу.
Сили оборони України лише у січні та лютому уразили 13 об’єктів нафтогазового комплексу на території РФ. До цього переліку увійшли НПЗ, нафтобази та інші елементи паливної інфраструктури.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що такими сильними ударами у відповідь Україна відповідає на російські атаки по енергетичній інфраструктурі. Він також наголосив, що для таких операцій Україна застосувала далекобійні дрони.
