Садир Жапаров – президент Киргизстану (2021 – теп. час).
Місце народження, освіта
Народився 6 грудня 1968 року в киргизстанському селі Кен-Суу (на той момент – Киргизька РСР).
Вищу освіту здобув у:
- Киргизькому державному інститут фізичної культури;
- Киргизько-російському Слов’янському університеті ім. Єльцина (Бішкек; у 2006 році випустився з юридичного факультету, де навчався на заочній формі).
Кар’єра
У 1986 році почав працювати в колгоспі “Санташ” в Іссик-Кульській області.
Наступного року пішов служити в радянську армію. Був командувачем радіотелеграфного відділу в Новосибірську (РРФСР).
Після завершення служби, у 1989-1994 роках, керував колгоспом “Санташ”.
Протягом 1994-1996 років був директором нафтової компанії “Кергей”.
У 1996-му став інспектором спеціальної роти Управління внутрішніх справ в Іссик-Кульській області.
У період із 1996 по 2000 роки обіймав посаду заступника голови селянського господарства “Солтонкул”.
Після цього очолив компанію “Гузель-МХААД”, яка спеціалізувалася на постачанні пально-мастильних матеріалів.
Протягом 2002-2005 років керував нафтовою компанією “Нурнефтегаз”.
Діяльність у політиці
У 2005 році вперше був обраний до парламенту Киргизстану. Очолював парламентську фракцію “Келечок” (“Майбутнє”).
У період із 2007 по 2009 роки мав пост радника президента країни (на громадських засадах).
Крім того, у 2008-2009 роках працював комісаром у Національному агентстві Киргизстану по боротьбі з корупцією. Коли Нацагентство реорганізували, Жапаров став директором Агентства із запобігання корупції при Державній кадровій службі.
У 2010-му вдруге пройшов до парламенту, але вже від партії "Ата-Журт" (“Вітчизна”). Очолював парламентський Комітет з судово-правових питань до 2012 року.
Восени 2012-го Садиров та кілька інших депутатів від "Ата-Журт" стали організаторами мітингу в Бішкеку, виступивши за націоналізацію золоторудного родовища “Кумтор”. Учасники акції намагалися прорватися в будівлю парламенту, але їм це не вдалося, а правоохоронці арештували організаторів.
У серпні 2013-го Жапаров отримав 1 рік і 5 місяців увʼязнення за спробу насильницької зміни влади, а також був позбавлений депутатського мандату. Однак політика і його колег звільнили в залі суду через закінчення терміну покарання.
Після цього Жапаров жив за кордоном, але у 2017 році повернувся в Киргизстан. Там проти нього відкрили справу за звинуваченнями у захопленні представника уряду в Іссик-Кульській області. Врешті суд призначив Жапарову 11,5 років вʼязниці (згодом термін було скорочено до 10 років).
У жовтні 2020-го в Киргизстані розпочалися протести проти результатів парламентських виборів. Через кілька днів прихильники Жапарова звільнили його з колонії, а Верховний суд країни скасував вирок.
14 жовтня того ж року депутати парламенту Киргизстану затвердили кандидатуру Жапарова на пост прем’єр-міністра.
Наступного дня тодішній президент країни пішов у відставку, і в підсумку його повноваження перейшли до Жапарова. Останній став виконувачем обовʼязки президента. При цьому Верховний суд виправдав політика у справі про спробу захоплення влади у 2012 році.
У середині листопада Жапаров склав повноваження в.о. президента у звʼязку з участю у виборах очільника держави.
У січні 2021 року переміг у виборах і став президентом Киргизстану, набравши 79,2% голосів.
Сімейний стан
Одружений із Айгуль Жапаровою.
Має трьох рідних дітей (двох синів і дочку), а також виховував сина свого рідного брата, який разом із дружиною загинув у ДТП.
Крім того, мав сина Дастана (загинув влітку 2020 року після аварії).