На війні потрібні різні спеціальності – не лише штурмовики, відсоток яких насправді не такий високий. Наразі 4,6 млн українців оновили свої військово-облікові дані. Кого саме з них призвуть до війська, залежить від декількох чинників, розповів речник Міноборони України Дмитро Лазуткін в інтерв’ю NV.
За його словами, в першу чергу це залежить від військово-облікових спеціальностей, що мають військовозобов’язані. А також від запитів, поданих військовим керівництвом на певну кількість тих фахівців.
Зміст запитів, своєю чергою, залежить від ситуації на лінії бойового зіткнення та від того, яка зброя надходить в Україну. З огляду на це, як пояснив Лазуткін, неможливо раз і назавжди встановити чіткі критерії, кого в першу чергу заберуть до війська. Ситуацію формують багато чинників, що змінюються.
Наразі, як відзначив речник, фронт потребує операторів БПЛА. Такі фахівці потрібні, бо війна стає все більш високотехнологічною, дуже багато застосовується роботизованих систем, безпілотних літальних апаратів.
Тому саме з цих причин багато запитів на представників ІТ-сфери.
"Останнім часом збільшилася кількість запитів на тилові спеціальності, як кухар чи діловод. Традиційно багато запитів на водіїв, також потрібні механіки, стрільці та розвідники", – розповів Дмитро Лазуткін.
За його словами, твердження про те, що усіх відправляють у штурмовики, невірне.
"Відсоток тих, хто бере участь в штурмових діях, від загальної кількості військовослужбовців, насправді не такий високий. Тому що забезпечувати роботу на лінії бойового з’єднання має величезна кількість людей", – сказав представник Міноборони.
Він пояснив, що бійців "на нулі" необхідно забезпечити боєприпасами та зброєю, привезти їм їжі та води, задовольнити інші побутові потреби. І хтось має це зробити. Як підкреслив Лазуткін, армія – це величезний організм, ефективна робота якого залежить від того, наскільки чітко та якісно кожна ланка виконує свої завдання.
Мобілізація в Україні
18 травня набрав чинності закон про мобілізацію, який зобов’язував усіх чоловіків віком 18-60 років протягом 60 днів оновити свої військо-облікові дані. Це необхідно для розуміння, який оборонний людський резерв має Україна. Оновити дані можна було у ТЦК і СП, ЦНАП або через застосунок "Резерв+".
17 липня сплив 60-денний термін, наданий для оновлення даних. На тих, хто проігнорував вимоги закону, чекають покарання. Зокрема, штрафи розміром від 17 тис. до 25,5 тис. гривень. Також порушникам можуть заблокувати банківські рахунки та запровадити інші обмеження.
Генштаб та Міністерство оборони ухиляються від відповідей, скільки саме чоловіків мають мобілізувати. Проте президент Володимир Зеленський під час підсумкової пресконференції наприкінці грудня 2023 року сказав, що військові пропонували додатково призвати 450 – 500 тисяч людей.
