Де в Україні найбільше згодних на територіальні поступки, – опитування

Поділитися:

Прапор України. Фото: VisitUkraine
Прапор України. Фото: VisitUkraine

Вже понад рік збільшується кількість українців, які погоджуються на територіальні поступки заради якнайшвидшого досягнення миру. При цьому більшість громадян все ж не згодні йти на жодні поступки територій. Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

За твердженням соціологів, вивчення громадської думки з приводу можливих територіальних поступок КМІС проводить з травня 2022 року.

Відзначається, що до літа 2023 року настрої українців суттєво не змінювалися. Переважна більшість, 82-87% респондентів, стабільно виступала проти територіальних поступок.

Близько 8-10% опитаних виявляли готовність до цього. Їхня частка почала поступово збільшуватися після квітня 2023 року, досягнувши 19% наприкінці року.

У лютому 2024 року кількість тих, хто підтримує територіальні поступки заради встановлення миру, становила вже 26%, а у травні збільшившись до 32%.

Водночас станом на травень 2024 року більшість українців, або 55% – виступали проти жодних територіальних поступок.

Кількість українців, які проти територіальних поступок, зменшується. Фото: kiis.com.ua

 

Як змінювалися настрої у регіонах

Дослідження показало відносну рівність настроїв українців в регіональному розрізі у травні 2022 року. На той момент найбільше тих, хто погоджувався з територіальними поступками, виявили на сході країни – майже кожен п’ятий опитуваний (22%).

На заході, в центрі та на півдні тих, хто поділяв цю думку, було вдвічі менше (9-10%).

Через рік, як показало опитування, кількість мешканців сходу, згодних на поступки територій, зменшилася до 10% і суттєво не змінилася в інших регіонах.

У травні 2024 року частка українців, які готові до зменшення території своєї країни, збільшилася у всіх регіонах до 30-36%, найбільше – на півдні.

Найбільш відчутно змінювалися настрої мешканців сходу України. Фото: kiis.com.ua

Як відзначив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький, останній замір настроїв відбувся на тлі повторної спроби росіян захопити Харківську область. До того ж за словами фахівця, слід враховувати, що на той час широкомасштабне вторгнення тривало вже понад два роки й водночас були затримки з наданням ЗСУ зброї. Окрім цього набув чинності закон про мобілізацію.

"Тому те, що попри всі складнощі сучасних реалій більшість українців продовжують відкидати територіальні поступки, говорить, що склянка "наполовину повна". Безумовно, тривожні тренди є і на них необхідно виважено та конструктивно реагувати, але не варто і занадто драматизувати ситуацію", – зазначив фахівець.

Також варто враховувати, що за результатами цього опитування КМІС, серед тих, хто готові до поступок, 73% хочуть відгородження від Росії – щоб між Україною і Росією були закриті кордони, візи та митні пункти. Аналогічний показник серед тих, хто проти жодних поступок – 79%.

Щодо мети Росії, то респонденти, як свідчить опитування, трохи менше відчувають екзистенційність загрози. Але і серед них 46% вважають, що Росія прагне знищити українську націю або здійснити фізичний геноцид (серед тих, хто проти жодних поступок – 68%).

При цьому лише 5% опитаних поділяють дійсно проросійський наратив, що Росія "прагне здійснити денацифікацію і демілітаризацію без посягання на незалежність України".

Залишити коментар

Введіть коментар
Введіть ім'я

Останні новини

Новий голова митниці та візит Дмитрієва до США: головне за 10 квітня 2026 року

Уряд призначив нового керівника митниці, Україна відреагувала на заяви...

Нові випробування КНДР: що таке “блекаут бомба” та електромагнітна зброя

Північна Корея цього тижня провела серію випробувань нових видів...

Частину соцвиплат в Україні можуть скасувати: як визначатимуть допомогу

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15094, який передбачає зміну...

Великоднє перемир’я та супровід танкерів РФ: головне за 9 квітня 2026 року

Володимир Зеленський попереджає про загрозу для Дніпра та Харкова,...

Вхід заборонено: чому ЄС закликають до обмеження соцмереж для дітей

Обмеження доступу дітей до соціальних мереж поступово перетворюється на...

Як Рада подолала кризу і чи надовго вистачить потенціалу

Верховна Рада 7-8 квітня проголосувала за законопроєкти, важливі для...

Подорожчання проїзду в Україні: де і наскільки зростають ціни

В Україні підвищують ціни на громадський транспорт як у...

Публікації

Персони

Токаєв Касим-Жомарт

Президент Казахстану

Кривонос Семен

Директор Національного антикорупційного бюро України

Рахманін Сергій

Нардеп IX скликання

Експертні

Дрони, гроші і геополітика: навіщо Україні Перська затока?

Війна в Перській затоці стала шансом для України продемонструвати...

Вибори-2026: що криється за інсайдом Financial Times?

Ймовірна підготовка української влади до виборів, про які повідомили...

Чого очікувати в 2026 році?

Україна і світ у 2026 році переживатимуть руйнування старого...

Нафта, зброя, хаос: як конфлікт Ізраїлю та Ірану перекроїть війну в Україні?

Гаряча фаза війни між Ізраїлем та Іраном, котра спалахнула...