Росія оснащує КАБи турбореактивними двигунами з Китаю, – FT

Поділитися:

Російська авіабомба КАБ. Фото: ДСНС України
Російська авіабомба КАБ. Фото: ДСНС України

Російські реактивні КАБи, які раніше називали "тупі бомби", після модернізації перетворилася на дешевий аналог крилатих ракет. Росіяни оснащують їх турбореактивними двигунами з Китаю.

Про це пише видання Financial Times.

Внаслідок вдосконалення керовані авіабомби можуть долати відстань до 200 км. Раніше вони мали дальність польоту до 80 км і використовувалися переважно поблизу лінії фронту. У жовтні армія РФ вперше застосувала КАБи для ударів по Полтавській, Одеській та Миколаївській областях, які до цього вважалися недосяжними для такого типу зброї.

У матеріалі розповідається, що на цих боєприпасах може бути встановлений турбореактивний двигун китайського виробництва, який можна придбати на Alibaba за 18 000 доларів. Про наявність цієї деталі свідчать непідтверджені офіційно фотографії КАБ, яка у жовтні впала на Полтавщині.

Український військовий експерт Павло Нарожний каже, що нова російська бомба є "дешевою заміною крилатої ракети". За його словами, ворог націлює їх на "ті самі цілі: енергетичну інфраструктуру та військові об’єкти".

Ще однією моделлю з реактивним двигуном, яка використовується ворогом, є "Гром-1Е".

Речник Повітряних сил України Юрій Ігнат розповів, що льотні характеристики бомби можна "приблизно порівняти" з характеристиками крилатої ракети. Однак, додав він, "наразі ці авіаційні керовані бомби не мають широкого застосування, ворог випробовує їх у бойових умовах". За його словами, конкретні характеристики двигунів ще не повністю відомі.

Як вдосконалювали КАБи

Як пише видання, модернізувати звичайні авіаційні бомби вагою від 250 кг до 350 тонн росіяни почали у 2023 році. Вони стали встановлювати крила та систему наведення на ці "тупі бомби". Внаслідок цього боєприпаси стали планувати десятки кілометрів, перш ніж влучати у цілі. Після їхніх вибухів залишалися кратери шириною до 20 метрів та глибиною до 6 метрів.

Оснащення КАБів реактивними двигунами – це остання модернізація. Реактивність бомб збільшує їхню точність, але має певні обмеження, йдеться в матеріалі.

Експерт з ракет з Університету Осло Фабіан Гоффман вказує, що використання реактивних двигунів має свої недоліки. За його словами, модернізувати таким чином можна боєприпаси з корисним навантаженням до 250 кг. Бомба також може бути запущена в реактивний режим лише протягом частини польоту, що дасть їй прискорення, перш ніж вона долетить до цілі.

Позитивним моментом для агресора є те, що носії КАБів – російські винищувачі Су-34, можуть робити пуски подалі від лінії фронту, зазначив Гоффман.

"Головна перевага для Росії, схоже, полягає в тому, що вони можуть запускати бомби ще далі за лінією фронту, що робить літаки, що їх доставляють, менш вразливими для українських засобів ППО", – вказав експерт.

Можливість протидіяти

Гоффман вказав, що сама концепція цих бомб не є чимось особливим. Як приклад, він навів американську розробку – реактивну ракету JDAM, тобто системи наведення Joint Direct Attack Munition, які перетворюють некеровані снаряди на високоточні боєприпаси.

В українських Повітряних силах кажуть, що реактивні КАБ можна заглушити засобами радіоелектронної боротьби чи збити зенітними ракетами. Однак, зауважує видання, засобів ППО мало, оскільки Україна вже намагається перехопити масовані хвилі атак безпілотників та ракет з боку Росії, які здійснюються майже щоночі та спричиняють відключення електроенергії в Києві та інших містах.

До того ж Росія модернізувала свої балістичні ракети, які тепер здатні уникати навіть перехоплювачів Patriot. Згідно з аналізом, проведеним FT, рівень перехоплення російських ракет знизився з 37% за літо до лише 6% у вересні.

Ольга Тодорова
Ольга Тодорова

Українська журналістка з досвідом роботи в медіа більше 15 років. Спеціалізується на суспільно-політичній аналітиці, питаннях економіки, міжнародній політиці. Зосереджена на роботі з першоджерелами, вважає, що цифри подекуди більш красномовні ніж слова. Чітко відслідковує тренди і за наявних фактів робить аналітичні та прогнозні матеріали.

Залишити коментар

Введіть коментар
Введіть ім'я

Останні новини

Санкції проти РФ: Естонія попросила ЄС скоротити список на 2 позиції

Європейський Союз на прохання Естонії викреслив з нового найбільшого...

Угода за спиною Європи: США та Росія обговорюють "Північний потік"

Постачання російського газу до Європи газопроводами «Північний потік» можуть...

Південна Корея відкликала свого посла з України: які наслідки протесту

Міністерство закордонних справ Південної Кореї 8 жовтня відкликало посла...

Індія запропонувала Україні та Росії перемир’я з трьох частин, – ЗМІ

Індія запропонувала Україні та Російській Федерації (РФ) домовитися про...

США можуть висунути нові звинувачення Мадуро та його дружині, – CNN

Сполучені Штати Америки (США) можуть висунути нові звинувачення проти...

Напад дронів РФ на Польщу: безпілотники мали польські SIM-карти

Польща завершила розслідування справи про вторгнення приблизно 30 російських...

Угорщина розблокувала відкриття двох кластерів для вступу України до ЄС, – Сибіга

Угорщина скасувала вето на відкриття кластерів 2 "Внутрішній ринок"...

Публікації

Персони

Малюк Василь

Колишній голова Служби безпеки України

Кулеба Дмитро

Колишній міністр закордонних справ України

Експертні

Як Укр Армо Тех посилює артилерійський хребет України

Я хотів би поговорити про українську артилерію та про...

Від бронемашин до 155-мм снарядів: чому алюміній стає питанням національної безпеки

Нещодавно видання ПолітАналіз писало про значення алюмінію для оборонної...

Дрони, гроші і геополітика: навіщо Україні Перська затока?

Війна в Перській затоці стала шансом для України продемонструвати...

Вибори-2026: що криється за інсайдом Financial Times?

Ймовірна підготовка української влади до виборів, про які повідомили...