Наразі російський диктатор Володимир Путін втратив всі переваги, які він отримав, підтримавши у 2015 році режим Башара Асада в Сирії. Однак, якщо очільнику Кремля вдасться підкорити Україну, то ситуація кардинально зміниться. Про це пише Foreign Affairs.
Нещодавне стрімке падіння режиму Асада, залишеного без підтримки РФ, продемонструвало всьому світу, що Путін поглинений Україною. І заради перемоги у війні проти України очільник Кремля готовий пожертвувати всім.
За лічені дні Володимир Путін втратив весь капітал, зароблений впродовж дев’яти років, коли на прохання Асада він відправив російський контингент до Сирії.
У 2015 році, надаючи допомогу Асаду, Путін переслідував кілька цілей:
- вивести Росію з міжнародної ізоляції, в якій вона опинилася після анексії Криму в 2014 році;
- зміцнити вплив Москви на Близькому Сході, який суттєво поменшав після розпаду Радянського Союзу;
- утвердити Росію як глобальну державу, здатну підтримувати своїх союзників і припинити спроби повалення дружніх урядів.
"Інтервенція в Сирії також дозволила Росії взяти на себе роль захисника християн на Близькому Сході – роль, від якої, на думку Путіна, відмовилися занепалі західні держави, і місія, яка ідеально вписується в бажання Путіна представити Росію як останній бастіон християнських цінностей в Європі", – пише видання.
На думку журналістів, Путін, підтримавши Сирію у 2015 році, суттєво зміцнив геополітичну позицію Росію.
Що отримала Москва через підтримку Асада
Як пише видання, в основі російської інтервенції було послання до менших країн, які не мають тісних зв’язків із західними державами. Підтримкою Асада Росія надсилала меседж: приєднуйтесь до нас, і ми захистимо вас від зміни режимів за підтримки Заходу. Протягом десятиліття це послання здавалося правдоподібним.
Запобігши поваленню Асада у 2015 році Росія додала позитивний штрих до свого іміджу. Якщо раніше її сприймали як торговця зброєю та фахівця з будівництва атомних електростанцій, то відтепер стали розглядати як експортера безпеки. Країни Африки, Центральної Азії й, меншою мірою, Латинської Америки знайшли здатність Москви захистити союзний режим від внутрішньої турбулентності та повалення обнадійливою.
Країни Перської затоки з повагою поставилися до демонстрації Москвою військової сили в складному конфлікті, яким раніше було важко керувати. Асада відновили в Лізі арабських держав, почастішали контакти на високому рівні між Росією та країнами Перської затоки, зросла торгівля між Росією та Об’єднаними Арабськими Еміратами, а Саудівська Аравія та Росія почали координувати нафтову політику.
Після швидкого краху режиму Асада всі досягнення РФ, отримані внаслідок підтримки сирійського диктатора, було знецінено.
Що втратив Путін, пожертвувавши Сирією
Успіх повстанців у Сирії демонструє обмеженість безпекових та економічних пропозицій Росії союзникам по всьому світу. Москва успішно допомогла Башару Асаду відновити військовий і політичний контроль над більшою частиною країни, але виявилася нездатною завдати вирішального удару по опору в довгостроковій перспективі. З огляду на це, як припускає Foreign Affairs, інші російські клієнти можуть дійти висновку, що не можуть покладатися на Москву.
"Видовище швидкого краху російського союзника може змінити їхню готовність приєднатися до Росії за рахунок відносин із Заходом", – йдеться в матеріалі.
Раніше здатність Росії надавати військову силу своїм союзникам означала, що її спецслужби були потрібні як на Близькому Сході, так і в Африці. Однак падіння Асада, ймовірно, знизить цей попит.
Однак поки ще зарано стверджувати, що Путін все програв. Вирішальним стане завершення війни в Україні. Якщо Україна не зможе відбити російську агресію, то Росія посилить свою експансію. Вона намагатиметься захопити Грузію, або іншу територію. І після цього Путін знов позиціюватиме себе як сильного гравця та надійного покровителя. Однак, як підкреслює видання, наразі такі надії Москви виглядають марними.
