Президент Франції Емманюель Макрон у вирішальний момент став на бік країн, які виступали проти використання заморожених російських активів для допомоги Україні, фактично зірвавши відповідну ініціативу Євросоюзу.
Цю інформацію повідомляє видання Financial Times, посилаючись на власні джерела.
Втрата ключового союзника
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц до останнього намагався переконати європейських лідерів використати близько €210 млрд заморожених активів РФ для підтримки України. Втім, у фінальний момент він усвідомив, що втратив ключового союзника — Макрона.
Протягом кількох тижнів перед самітом у Брюсселі французький президент публічно не заперечував німецьку пропозицію. Однак у закритих розмовах його команда висловлювала сумніви щодо її законності.
За даними видання, Франція може не витримати фінансового навантаження, якщо виникне потреба швидко повертати кошти Росії у разі негативних судових рішень. Державний борг країни вже сягнув €3,482 трлн, або понад 117% ВВП.
У таких умовах, пише FT, позиція Макрона фактично “поховала ідею” прямої передачі заморожених активів Україні. Раніше проти цього кроку виступили також Бельгія, де зосереджена значна частина цих коштів, та Італія.
Розкол з Берліном
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, навпаки, активно просував цю ініціативу. Один із високопоставлених дипломатів ЄС у коментарі FT заявив, що Макрон “зрадив Мерца”, усвідомлюючи політичну ціну такого рішення.
“Макрон зрадив Мерца, і він знає, що за це доведеться заплатити”, — сказав співрозмовник видання.
За словами співрозмовника, французький лідер не мав іншого вибору, окрім як підтримати позицію прем’єр-міністерки Італії Джорджа Мелоні і фактично “сховатися за її спиною”.
Зміна ролей
FT вказує, що ця ситуація демонструє нову динаміку у відносинах між Німеччиною та Францією. Після приходу до влади Мерца Берлін став діяти більш напористо, тоді як Париж у другій половині президентського терміну Макрона опинився скутим через борги та політичну нестабільність.
Такий дисбаланс, за оцінкою видання, зруйнував перспективи масштабного перезавантаження франко-німецького механізму, який у минулому був рушієм ключових політичних проривів у ЄС.
Суперечки між Парижем та Берліном
Розбіжності між Парижем і Берліном не обмежуються темою російських активів. FT зазначає, що Мерц наполягав на швидкому підписанні торговельної угоди між ЄС і країнами Меркосур, переговори щодо якої тривають уже чверть століття.
Втім, Макрон за підтримки Мелоні домігся відтермінування підписання. Це пов’язано з протестами французьких фермерів, які побоюються зростання конкуренції з боку південноамериканських виробників.
Ще одним каменем спотикання стала спільна франко-німецько-іспанська програма розробки винищувачів FCAS. Ключові учасники — Dassault Aviation та Airbus — не можуть узгодити розподіл ролей і лідерство в проєкті.
За інформацією FT, у Берліні дедалі частіше розглядають альтернативні партнерства у сфері бойової авіації. Німецька сторона побоюється, що Париж зацікавлений насамперед у фінансуванні, а не в рівноправній співпраці.
Заморожені активи РФ
18–19 грудня у Брюсселі відбувся саміт, одним із ключових питань якого стало майбутнє заморожених російських активів на суму близько €210 млрд, зосереджених у країнах Європейського Союзу. Саме ці кошти розглядали як основу для так званого “репараційного кредиту” для України.
Втім, через юридичні та фінансові ризики країни ЄС не змогли дійти згоди щодо використання активів РФ як прямого забезпечення такого кредиту. У результаті Євросоюз погодив виділення Україні €90 млрд на 2026–2027 роки, але у формі позики під гарантії бюджету ЄС.
Президентка Європейська комісія Урсула фон дер Ляєн пояснила, що фінансування здійснюватиметься шляхом запозичень ЄС на ринках капіталу. За її словами, Україна повинна буде повернути ці €90 млрд лише після того, як Росія виплатить репарації.
До цього моменту заморожені російські активи залишатимуться заблокованими на території Європейського Союзу.
