Наприкінці серпня 2024 року Росія здійснила наймасованішу повітряну атаку проти України від початку повномасштабного вторгнення. Під удар також потрапила гребля Київської гідроелектростанції (ГЕС), попри те, що лише за пару тижнів до цього в Кремлі звинувачували Київ у планах нібито підірвати конструкцію.
Про те, чи існує загроза руйнування станції, та до яких наслідків це може призвести – у матеріалі видання "Політаналіз".
Захарова про Київську ГЕС
12 липня речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова заявила, що Київ нібито планує зруйнувати дамби Київської ГЕС, а також Канівського водосховища. За її словами, це необхідно українській владі для того, щоб "вигадати історію, яку нав’язуватимуть міжнародній спільноті зі звинуваченнями проти Росії у скоєнні воєнних злочинів". Мовляв, таким чином Київ матиме змогу отримати ще більше військової допомоги від західних партнерів.
В українському Центрі протидії дезінформації (ЦПД), коментуючи слова Захарової, заявили, що Російська Федерація й надалі намагається дестабілізувати ситуацію, а також хоче залякати українців новими терактами, аби примусити до поступок. Водночас у ЦПД зауважили, що країна-терористка не має можливості й засобів для знищення дамб біля Києва й Канева.
На виступ Захарової відреагувало й МЗС України. У відомстві зазначили, що не може бути жодної мети або мотиву зруйнувати власну ж інфраструктуру й створювати загрозу для своїх громадян. У разі атак проти дамб Київської ГЕС чи Канівського водосховища відповідатиме за це лише Росія.
Підрив Каховської ГЕС
Перш ніж повернутись до Київської ГЕС, вартувало б також нагадати про російський теракт на Каховській гідроелектростанції. Греблю станції було зруйновано у ніч на 6 червня 2023 року, внаслідок чого масив води з водосховища почав стрімко топити десятки населених пунктів на обидвох берегах Дніпра (один з берегів перебуває під контролем України, інший же – тимчасово окупований терористами).
Кремль, у звичній для нього манері, одразу почав звинувачувати в руйнуванні дамби Україну. В Росії заявили, що нібито Сили оборони завдали удару ракетами по тій частині дамби, де знаходились балки для перекриття водопропускного отвору. Українська сторона, своєю чергою, стверджувала, що підрив здійснили саме російські терористи, які й контролювали ГЕС на той момент. Зрештою версію Києва пізніше підтримав New York Times після підсумків власного розслідування.
Російська псевдоадміністрація у Херсонській області стверджувала, що рівень води в районі Нової Каховки на піку був вище за нормальні показники на 11 метри, а деякі з населених пунктів були затоплені повністю. Внаслідок ворожого теракту в області постраждала територія площею 600 квадратних кілометрів.
На лівому березі Дніпра були затоплені 35 населених пунктів. Одними з найпостраждаліших були Гола Пристань й Олешки, в яких мешканці містечок рятувались від води на дахах будинків та очікували на допомогу волонтерів. Водночас порятунок гальмувало те, що ворог пізніше закрив доступ останнім до затоплених регіонів нібито через "карантин".
Росія офіційно заявила, що внаслідок підриву дамби ГЕС загинули щонайменше 59 осіб. Водночас ЗМІ вважають, що жертв на тимчасово окупованих територіях може бути більше, втім Кремль вирішив приховати цю кількість, щоб уникнути засудження щодо неефективності рятувальної операції.
Внаслідок катастрофи на підконтрольних Україні територіях:
- 32 людини загинули;
- 28 – отримали поранення;
- 39 вважаються зниклими безвісти.
Загалом з підтоплених територій було евакуйовано майже 4 тисячі людей, а також сотні домашніх тварин.
Як реагували у світі
Голова Міністерства енергетики Сполучених Штатів Америки Дженніфер Ґренголм заявляла, що Вашингтон слідкує за тим, чи здатний прорив дамби завдати шкоди безпеці тимчасово окупованій Запорізької АЕС та назвала прорив дамби гуманітарною трагедією.
Спікер МЗС Китаю Ван Веньбінь стверджував про "серйозну стурбованість" з боку Пекіну та закликав "всі сторони дотримуватися міжнародного гуманітарного права".
Президент Туреччини Реджен Тайїп Ердоган пізніше переговорив з президентом Володимиром Зеленським й диктатором Володимиром Путіним. Обидвох він закликав створити міжнародну комісію для розслідування "інциденту".
Тим часом Литва, Латвія й Естонія назвали руйнування дамби "воєнним злочином".
"Росія є терористичною державою, і її потрібно зупинити", – заявив Едгарс Рінкевичс, який на той момент обіймав посаду голови МЗС й додав, що партнери повинні посилити свою допомогу Україні, а також притягнути воєнних злочинців до відповідальності.
Президент Зеленський, своєю чергою, заявив, що РФ навмисно підірвала ГЕС, щоб спробувати затягнути український контрнаступ на цьому напрямку й ускладнити звільнення територій для наших воїнів. Також він нагадав, що за рік до катастрофи українські чиновники попереджали світ про те, що ворог мінує греблі станції. Зокрема про останнє говорили окремі іноземні партнери.
Обстріл України 26 серпня 2024
У ніч на 26 серпня 2024-го російські терористи, як і згадувалось вище, вдались до наймасштабнішого обстрілу по об’єктах критичної інфраструктури нашої країни. В той день ворог застосував ракети різних типів, а також безпілотні літальні апарати (БпЛА). Загалом було запущено 236 засобів повітряного нападу, серед яких 127 ракет (Х-47М2 "Кинджал", "Іскандер-М"/KN-23, Х-101, "Калібр"), а також 109 ударних дронів типу Shahed-131/136.
До відбиття повітряної атаки Сили оборони залучили усі наявні засоби. Протиповітряній обороні (ППО) вдалось знищити:
- 102 ракети;
- 99 ударних БпЛА.
Під час обстрілу одне з влучень припало на Київську ГЕС. Інформацію пізніше підтвердив голова ЦПД Андрій Коваленко.
Чи існує загроза підриву Київської ГЕС
Як розповів Коваленко, внаслідок терористичного обстрілу загрози руйнування греблі ГЕС немає, оскільки це неможливо зробити ракетами. За його словами, випадок з Київською станцією не варто порівнювати з Каховською ГЕС, оскільки останню було підірвано зсередини. Він зауважив, що Росія навмисно інформаційно використовує цю тему, що нагнітати паніку.
Також у липні, після заяви Захарової, в інтерв’ю Forbes Ukraine генеральний директор ПрАТ “Укргідроенерго” Ігор Сирота розповідав, що найбільші гідроелектростанції України неможливо зруйнувати ззовні, окрім як скинути на них декілька авіаційних бомб. Втім, для реалізації останнього російським терористам довелось би залетіти вглиб території України, що є малоймовірним сценарієм.
Сирота додав, що у 2023 році ворогу вдалось підірвати Каховську ГЕС зсередини завдяки тому, що вони її контролювали та завезли туди сотні кілограмів вибухівки.
28 серпня, коментуючи нещодавній удар по греблі станції, голова "Укргідроенерго" заявив, що загрози прориву дамби немає. На той момент продовжувався розбір завалів, а оцінити технічні наслідки обстрілу та скільки часу буде необхідно для відновлення було неможливо. Зокрема він розповів, що ГЕС працює "в тому режимі, у якому може" та додав, що від початку повномасштабної війни Росія понад 130 разів била по гідрогенерації України, у зв’язку з чим сьогодні немає жодної станції, яка б не зазнала пошкоджень.
Тим часом член комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Сергій Нагорняк відзначав, що сама дамба станції не зазнала суттєвих ушкоджень, втім, постраждали об’єкти, які видають електроенергію у мережу.
"Для їх відновлення потрібен певний час, аби їх демонтувати, зробити оцінку і відновити, встановити нове обладнання, яке теж потрібно і привезти і замовити”, – пояснив він.
Декан факультету природничих наук Києво-Могилянської академії Євген Хлобистов також назвав неможливим руйнування греблі ГЕС за допомогою ракет. За його словами, для відповідного сценарію росіянам довелось би ракетами здійснити кілька прямих влучень, що "вже в галузі фантастики".
Що буде в разі підриву Київської ГЕС
Водночас "Укргідроенерго" має різні моделі реагування на випадок, якщо ворогу вдасться зруйнувати греблю. Ці сценарії повинні допомогти запобігти великим підтопленням. Як пояснював Сирота, в найгіршому випадку черговий російський терор може призвести до затоплення підвалів в деяких районах Києва, які прилеглі до Дніпра. Зокрема ГЕС певний час не матиме можливості генерувати електроенергію, а також подавати прісну воду.
Водночас у разі значного пошкодження може відбутися спрацювання водосховища, через що найближчі до станції населені пункти залишаться без води. Зрештою, наслідків, які були після підриву Каховської ГЕС, не буде, оскільки тоді ворог зруйнував майже усю станцію, а також 12 водозливних затворів.
"Це був дуже великий протік. Такого ракетними ударами досягти неможливо”, – додав голова "Укргідроенерго".
Євген Хлобистов також відзначав, що водосховища не є настільки значними, щоб викликати катастрофу. Він зауважив, що ймовірність підтоплення деяких територій існує, але й вони не будуть критичними. Найгірший випадок ймовірно призведе до дефіциту електроенергії, що також не буде катастрофічним.
Додамо, що на початку повномасштабної війни у Національній академії наук (НАН) змоделювали один із сценаріїв розвитку подій у разі пошкодження Київської ГЕС. Як розповіли вчені, згідно з розрахунками найбільше постраждає північ Києва. Йдеться про Труханів, Венеційський і Долобецький острови, мікрорайони Оболонь і Троєщина й декілька котеджних містечок на лівому березі столиці. Зокрема на півдні підтопити може Осокорки, Позняки, Бортниці й шматочок Голосіївського району.
За словами вчених, у разі руйнування Київської ГЕС, вода підійматиметься поступово протягом 8 годин. Водночас у випадку з частковим пошкодженням йтиметься про 23 години, що достатньо для вжиття заходів відповідними службами.