Відносини Угорщини та Словаччини з Україною виглядають складнішими на тлі того, що Київ зупинив транзит продукції російської нафтової компанії “Лукойл”. Річ у тому, що обидва сусіди неабияк залежні від нафти РФ. І ця ситуація може навіть перерости в судову тяганину.
Про те, чому Україна зупинила транзит російської нафти та до яких наслідків це рішення може призвести – в матеріалі видання “Політаналіз”.
Енергетична зброя Росії
Не секрет, що Росія використовує енергоресурси як зброю, вдаючись до тиску на країни Європи та намагаючись вплинути на міжнародну політику.
Постачання значної кількості нафти й газу до європейських країн створює залежність від енергетичних ресурсів країни-терористки та дозволяє Москві маніпулювати цим. Наприклад, ворог скорочував транзит до Європи після введення санкційних обмежень проти нього.
Після початку війни з Росією у 2014 році та повномасштабного вторгнення агресора у 2022-му, питання залежності від російських енергоресурсів ставало дедалі помітнішим для партнерів України. Коли РФ зменшила постачання до Європи, ЄС спробував замінити російське пальне відновлювальною енергією та більшою кількістю газу від інших постачальників.
У квітні 2023 року директор Європейського департаменту Міжнародного валютного фонду Альфред Каммер заявив, що від початку повномасштабної війни в Україні, Європі вдалось скоротити свою залежність від російського газу з 40% до 10%. Він розповів, що європейський ринок все більше наповнюється альтернативами газу та нафти Росії.
Також є чимало країн, які зрештою планують повністю відмовитись від енергоносіїв ворога. Як приклад, прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала нещодавно стверджував, що його країна виступає за повну заборону використання російських енергетичних ресурсів в ЄС. Ба більше, Прага планує подолати свою залежність від нафти агресора вже до середини 2025 року завдяки розширенню Трансальпійського нафтопроводу.
Також позицію Праги розділяє Берлін. До початку повномасштабної війни “Газпром” забезпечував близько 60% споживання газу в Німеччині. Втім, наразі ж ці потреби покриваються Норвегією.
Припинення транзиту трубопроводом "Дружба"
Україна ввела санкційні обмеження проти однієї з найбільших нафтових компаній Росії “Лукойл” ще у 2018 році. Втім, тоді санкції лише забороняли росіянам виводити власний капітал з нашої країни, а також брати участь у приватизації майна чи торгувати ним.
Лише у червні 2024-го Рада національної безпеки і оборони (РНБО) розширила обмеження, внаслідок чого Україна припинила транзит нафти російської компанії через нафтопровід “Дружба”. Водночас глава українського “Нафтогазу” Олексій Чернишов пояснив, що обсяги транзиту залишились на тому ж рівні.
Головною ціллю такого кроку України є перекриття ключового джерела фінансів для Російської Федерації, яка використовує гроші за нафту для підкріплення своєї воєнної машини.
Варто також зазначити й те, що “Дружба” є одним з найбільших нафтопроводів у світі. Його довжина складає близько 5,5 тисяч кілометрів. Нафтопровід бере початок у російському Альметьєвску, проходить через Самару і Брянськ до білоруського Мозиря.
Реакція Будапешта
Голова міністерства закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що рішення щодо припинення транзиту нафти “Лукойл” є нібито “незрозумілим та неприйнятним”. За його словами, Угорщина та Словаччина залежні від нафтопроводу “Дружба”, у зв’язку з чим заборона транзиту нібито ставить під загрозу довгострокову безпеку постачання нафти до обох країн.
Він додав, що Будапешт вже звернувся до Києва із закликом розв’язати це питання. Також він пригрозив обговорити це під час засідання голів МЗС країн ЄС. Він назвав “дивакуватим” те, що Україна, яка прагне стати членом політичного блоку, ставить під загрозу енергопостачання Угорщини та Словаччини.
Пізніше Сіярто поскаржився на те, що його країна, нібито, не може отримати необхідну кількість нафти без пального з Російської Федерації через те, що для цього немає інфраструктури. Також він звинуватив Україні в “порушенні” Угоди про асоціацію з ЄС й заявив про процедуру консультацій, під час яких Європейська комісія буде повинна представляти інтереси члена політичного блоку.
Якщо з Києвом не вдасться домовитись, Сіярто погрожує арбітражним судом та правом ЄС відмовитись від виконання зобов’язань за вищезгаданою угодою.
Міністр також заявив, що Угорщина блокуватиме програму фінансування військової підтримки Києва у розмірі 6,5 мільярдів євро в рамках Європейського фонду миру до тих пір, поки Україна не відновить транспортування нафти.
Реакція Братислави
Премʼєр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, який обговорював питання санкційних обмежень проти “Лукойлу” з українським колегою Денисом Шмигалем, заявив, що Братислава може зірвати постачання дизельного палива до нашої країни.
Припинення транзиту прокоментував і голова Міністерства оборони Словаччини Роберт Каліняк. Він назвав дії України “безвідповідальними” та додав, що Київ, нібито, “багато чим ризикує”.
Президент Словаччини Пітер Пеллегріні, своєю чергою, почав погрожувати “невизначеними взаємними заходами”, а також нагадав, що його країна допомагає українському сусіду реверсом газу та електроенергією.
“Якщо ситуація не покращиться, нам доведеться реагувати”, – висловився він.
Як розповів премʼєр-міністр України Денис Шмигаль, протягом останніх тижнів він неодноразово мав перемовини зі словацьким колегою. Зокрема під час діалогу сторони порушили питання енергетичної безпеки. Він відзначив, що:
- Україна й надалі наполягатиме на необхідності відмовитись від нафти Росії;
- Київ залишається надійним транзитером для країн, які цінують верховенство права, а також свободу;
- санкції, яку були введені РНБО, не створюють загрози для Словаччини та Європи, у зв’язку з чим Україна не планує їх скасовувати;
- Київ не очікує шантажу з боку Братислави, оскільки вона є її надійним партнером;
- саме Росія створює загрозу енергетичній безпеці країн.
Також Шмигаль додав, що Київ та Братислава домовились провести міжурядову зустріч, які пройде у жовтні. Тоді ж сторони продовжать свій діалог.
Реакція Брюсселя
Варто пояснити, що в рамках шостого пакета санкцій ЄС, який було ухвалено ще у 2022 році, обмеження також торкнулись імпорту й транзиту сирої нафти з Росії до країн блоку. Втім, тоді, нафта, яка надходила через трубопровід “Дружба”, не потрапила під санкції, оскільки Словаччина, Угорщина та Чехія найбільше залежали від неї.
У червні 2023 року ЄС ухвалив 11-й пакет обмежень, який включав заборону на транспортування нафти північною гілкою трубопроводу “Дружба” до Німеччини та Польщі. Такий крок не зачепив південну гілку, яка йде у бік Угорщини. Тоді ж Братиславі та Будапешту вдалось досягти для себе “виняток”.
25 липня поточного року речник Єврокомісії (ЄК) Олаф Гілл заявив, що орган ухвалить рішення щодо ситуації з транзитом після розгляду фактів.
У ЄК не розкрили подробиць засідання Комітету з питань торговельної політики, яке проходило напередодні з ініціативи Братислави й Будапешта. Як відзначив Гілл, це була “закрита зустріч”.
Дипломати ЄС, які спілкувались із “Радіо Свобода” на умовах анонімності, вважають малоймовірним те, що Угорщина та Словаччина зможуть самотужки зупинити постачання енергоресурсів до України. Вони нагадали, що після повномасштабного вторгнення українська енергосистема стала частиною мережі Європи. Відповідне рішення було ухвалене на рівні політичного блоку. Наразі ж порушується питання про посилення можливостей імпорту до України та Молдови з 1700 МВт до 2200 МВт.
Як пише Financial Times, європейський комісар з торгівлі Валдіс Домбровскіс заявив, що Брюссель потребуватиме додаткового часу для того, щоб зібрати докази й загалом оцінити ситуацію.
Під час зустрічі торгових представників країн-членів ЄС, 11 країн також виступили на підтримку Домбровскіса, й жоден з членів блоку не став на бік Угорщини й Словаччини.
Один з дипломатів зауважив, що торговельна угода з Києвом також включає положення щодо безпеки, яке може дозволити зрив постачань.
Будапешт знайшов “юридичну лазівку”
Помічник Орбана Ґерґелі Гуляш звинуватив Київ у тиску на Будапешт та Братиславу. За його словами, рішення України нібито пов’язане з тим, що Угорщина та Словаччина не бажають допомагати українцям захищатись від російської агресії, оскільки обидві країни “виступають за мир і припинення вогню”.
Водночас Гуляш впевнений у тому, що рішення для цього питання буде знайдене до вересня. Він натякнув на те, що Угорщина знайшла “юридичну лазівку”, яка дозволить продовжити транзит нафти російських терористів через тих, кого “не зачіпають санкції”.
Варто додати, що пальне “Лукойлу”, які проходило через територію України, становлять до 30% імпорту нафти до Угорщини.
Угорщина звинувачує в зупинці транзиту ЄС
Тим часом Сіярто вже звинуватив Європейську комісію у тому, що вона “нічого не зробила” за тиждень, відколи до неї по допомогу звернулись Угорщина та Словаччина. Голова відомства припустив, що ЄС занадто слабкий для того, щоб захистити інтереси своїх членів або ж саме блок, а не Київ “придумав все це”.
Зокрема Сіярто закликав Європейську комісію та її президентку Урсулу фон дер Ляєн розповісти про те, чи просив Брюссель Україну зупинити транзит нафти. Якщо ж ні, тоді чому “Єврокомісія не вживає жодних заходів”.
Проте 1 серпня FT повідомило, що торговий комісар ЄС Валдіс Домбровскіс закликав проводити диверсифікацію економіки, “відходячи від російського викопного палива”. Брюссель закликає Угорщину і Словаччину відмовитися від нафти РФ і шукати альтернативні джерела.