Французькі ВМС затримали в Атлантичному океані підсанкційний російський танкер Tagor, а міністри внутрішніх справ ЄС обговорять продовження тимчасового захисту для українців, яким наразі користуються 4,33 млн осіб.
Ці та інші головні політичні новини 1 червня 2026 року – в підбірці видання "Політаналіз".
Франція затримала російський танкер Tagor
Військово-морські сили Франції 31 травня затримали в Атлантичному океані підсанкційний російський нафтовий танкер Tagor. Операцію провели у міжнародних водах за підтримки кількох партнерів, зокрема, Великої Британії.
Про це повідомив президент Франції Емманюель Макрон у своєму акаунті в соцмережі Х. За його словами, дії французьких військових повністю відповідали нормам міжнародного морського права.
Макрон наголосив, що судна, які обходять міжнародні санкції та сприяють фінансуванню російської війни проти України, не повинні безперешкодно працювати на морських маршрутах. Він також зазначив, що такі танкери часто порушують базові правила навігації та створюють ризики для довкілля й безпеки судноплавства.
Раніше, на початку травня, берегова охорона Швеції затримала підсанкційне судно біля узбережжя Треллеборга. Тим часом Румунія та Болгарія працюють над створенням безпекового хабу для контролю перевезень у Чорному морі, який допоможе виявляти маршрути так званого тіньового флоту Росії.
США скорочують кошти на розслідування злочинів РФ в Україні
Скорочення фінансування з боку адміністрації президента США Дональда Трампа поставило під загрозу низку програм, які займаються документуванням та розслідуванням воєнних злочинів Росії в Україні. Через нестачу коштів частина проєктів уже зіткнулася з труднощами, а деякі міжнародні експерти припинили роботу на території України.
Як повідомляє Reuters, проблеми з фінансуванням торкнулися більшості з понад 40 організацій, які збирають докази російських злочинів та допомагають у судових процесах. За даними джерел агентства, десятки іноземних фахівців, які працювали над документуванням доказів безпосередньо на місцях бойових дій, більше не відвідують Україну після скорочення американської підтримки.
Колишня пані посол США з питань глобального кримінального правосуддя Бет ван Шаак заявила, що зменшення допомоги може позбавити багатьох постраждалих від війни можливості домогтися справедливості. За інформацією Reuters, скорочення фінансування вплинуло приблизно на половину американських проєктів, спрямованих на розслідування воєнних злочинів РФ.
У Державному департаменті США наголосили, що Вашингтон прагне перекласти більшу частину фінансового навантаження на європейських союзників та інших партнерів, але продовжує підтримувати Україну, зокрема через програми з розслідування воєнних злочинів і притягнення винних до відповідальності. За даними Офісу генерального прокурора, від початку повномасштабного вторгнення українські правоохоронці відкрили понад 230 тисяч проваджень щодо воєнних злочинів російської армії.
Заява президента Румунії щодо російських БпЛА
Президент Румунії Нікушор Дан заявив, що Росія має змінити тактику ударів по Україні, щоб уникнути інцидентів на території Румунії. Про це він сказав в інтерв’ю програмі Weekend на телеканалі BBC.
Дан зазначив, що за останні два роки в Румунії зафіксували близько 20–30 інцидентів, пов’язаних із дронами, частина з яких падала поблизу або на території країни. За його словами, останній випадок стався близько місяця тому і стосувався дрона з вибухівкою, яка не здетонувала.
Президент Румунії заявив, що “це стає загрозою для румунських громадян”. Він зазначив, що під час ударів по українських містах біля Дунаю російська сторона має враховувати безпеку Румунії. Дан також припустив, що у разі повторних інцидентів може бути висланий російський посол.
Водночас у цьому інтерв’ю Дан не згадав про необхідність припинення російських ударів по Україні, що викликало критику в румунському суспільстві. Раніше, під час розмови з президентом України Володимиром Зеленським, він заявляв, що Росія має зупинити атаки.
Президент Ірану подав заяву про відставку
Президент Ірану Масуд Пезешкіан направив лист про відставку до Офісу верховного лідера країни, заявивши, що цивільний уряд фактично усунули від ухвалення ключових рішень. Про це повідомляє Iran International із посиланням на джерела, обізнані з ситуацією.
Він також заявив, що вакуум влади дозволив жорстким угрупованням у складі Корпусу вартових ісламської революції посилити контроль над ключовими сферами управління країною. За його словами, за таких умов він позбавлений можливості реалізовувати законні президентські повноваження та просить негайно звільнити його з посади.
Наразі невідомо, чи буде відставку прийнято. Однак зміст листа, за оцінкою джерел, свідчить про безпрецедентний розкол на найвищому рівні іранської влади — на тлі багатомісячного протистояння між цивільним урядом і силовими структурами.
Події розгортаються у складний дипломатичний момент: США та Іран нещодавно узгодили проєкт 60-денного меморандуму щодо режиму припинення вогню та ядерної програми, однак президент Трамп повернув документ на доопрацювання, вимагаючи змін до узгодженого тексту.
ЄС обговорить майбутнє тимчасового захисту для українців
У четвер, 4 червня, міністри внутрішніх справ країн ЄС на засіданні Ради ЄС обговорять можливе продовження тимчасового захисту для українців, а також подальші варіанти їхнього легального перебування в Євросоюзі. Водночас остаточних рішень цього дня ухвалювати не планують, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на посадовців ЄС.
За словами європейських чиновників, дискусія має стати етапом формування політичної позиції щодо майбутнього механізму тимчасового захисту. Після обговорення Європейська комісія має представити свої пропозиції, які стануть основою для подальших рішень держав-членів.
Наразі Єврокомісія ще не подала офіційних пропозицій, однак у Раді ЄС уже підготували аналітичну записку з можливими сценаріями. Серед них — як продовження чинного режиму, так і його звуження за географічними або персональними критеріями, включно з дискусійною ідеєю обмеження для чоловіків призовного віку, які прибувають після ухвалення нових правил.
Станом на березень 2026 року тимчасовим захистом у ЄС користувалися 4,33 млн українців, найбільше — у Німеччині, Польщі та Чехії. Водночас окремі країни вже посилюють національні підходи. Зокрема Данія розглядає обмеження для частини регіонів і чоловіків, а Норвегія змінила правила для новоприбулих чоловіків призовного віку, які більше не отримують колективного захисту.
