Керівник Офісу президента Кирило Буданов вважає реалістичним завершення гарячої фази російсько-української війни до листопада 2026 року. Про це він заявив під час форуму “Архітектура безпеки” у Києві, пише BBC Україна. Також посадовець повідомив про підготовку до нових переговорів за участю американської сторони та висловив переконання, що процес дипломатичного врегулювання триває попри відсутність публічних результатів.
Заява Буданова пролунала на тлі чергової масштабної російської атаки по українських містах, під час якої окупанти запустили чи не найбільшу за війну кількість “Цирконів”.
Завершення гарячої фази війни
Під час форуму Буданов підтримав оцінку президента Володимира Зеленського щодо можливості припинення активних бойових дій до листопада. За його словами, завдання якнайшвидше завершити війну залишається не лише політично необхідним, а й цілком досяжним.
Водночас він визнав, що Росія може не погодитися на компромісні рішення. Попри це, за словами керівника ОП, нині з’явилися ознаки, які свідчать про формування передумов для припинення бойових дій.
Конкретних деталей щодо таких ознак Буданов не навів, однак наголосив, що розвиток подій останніх місяців дає підстави для обережного оптимізму.
Переговори зі США
Окрему увагу посадовець приділив міжнародним контактам. Він підтвердив, що найближчим часом представники США мають відвідати як Київ, так і Москву для проведення консультацій. За словами Буданова, українська сторона вже готується до відповідної зустрічі. Він також заперечив твердження про нібито зупинку переговорного процесу.
Керівник ОП зазначив, що значна частина дипломатичної роботи відбувається непублічно, тому суспільство не бачить багатьох деталей. Сам факт майбутнього візиту американських представників до Києва він назвав свідченням того, що переговорний процес триває.
На його переконання, подальша результативність переговорів залежатиме від готовності всіх сторін виконувати взяті на себе зобов’язання.
Буданов також прокоментував ситуацію з обміном військовополонених між Україною та Росією. Раніше президент США Дональд Трамп повідомляв про досягнення домовленості щодо обміну у форматі “1000 на 1000”. Цю інформацію підтверджував і президент України Володимир Зеленський. Однак наразі сторони провели лише один етап обміну, під час якого 15 травня в Україну повернулися 205 захисників.
За словами Буданова, російська сторона не вперше не виконує домовленості або реалізує їх лише частково. Попри це, він очікує продовження обмінів уже найближчим часом.
Вплив ударів України по території Росії
Одним із чинників, який може впливати на позицію Кремля, Буданов назвав зміну настроїв усередині Росії через регулярні атаки безпілотників.
На його думку, російське суспільство виявилося неготовим до того, що війна безпосередньо торкнеться території РФ. Вибухи, робота протиповітряної оборони та пошкодження цивільної інфраструктури створюють для росіян нову психологічну реальність.
Буданов вважає, що частина російської еліти усвідомлює погіршення ситуації в країні. Йдеться не лише про економічні проблеми, а й про ризики для стабільності політичної системи.
Саме загроза внутрішній стабільності, на його переконання, може підштовхнути Кремль до пошуку дипломатичних рішень. Керівник ОП зазначив, що військовим шляхом Росія не змогла досягти поставлених цілей, тому переговори залишаються одним із небагатьох реалістичних сценаріїв.
Масована атака РФ по Україні у ніч на 2 червня 2026 року
Заяви про перспективи переговорів пролунали напередодні масштабної атаки Росії по території України. У ніч проти 2 червня російські війська випустили по Україні 656 безпілотників різних типів і 73 ракети. Основною ціллю удару став Київ, однак атаки також зазнали Дніпро, Харків, Запоріжжя, Полтавська область та інші регіони.
Серед застосованого озброєння Повітряні сили зафіксували вісім гіперзвукових ракет “Циркон”, 33 балістичні ракети “Іскандер-М” та 27 крилатих ракет Х-101.
Українська ППО знищила або подавила 602 безпілотники та 40 ракет. Водночас зафіксували влучання 33 ударних дронів, трьох крилатих ракет і трьох десятків балістичних цілей на десятках локацій.
Начальник управління комунікацій Повітряних сил Юрій Ігнат заявив, що Росія вперше за час війни застосувала одразу найбільшу кількість “Цирконів” під час однієї атаки. Частину з них окупанти запустили вже після завершення основної хвилі ударів.
Наслідки атаки 2 червня
За даними Міністерства внутрішніх справ, унаслідок обстрілу загинули близько 20 людей, понад 100 отримали поранення.
Найбільших руйнувань зазнали Київ, Дніпро та Харків. У столиці рятувальники працювали на 29 локаціях майже в усіх районах міста. Загинули шестеро людей, понад 60 звернулися по медичну допомогу. Серед постраждалих є трирічна дитина.
Російські ракети та дрони пошкодили житлові будинки, комунальні об’єкти, автосалон, навчальні заклади, автозаправні станції та іншу цивільну інфраструктуру.
У Дніпрі жертвами удару стали 11 людей, серед них дитина. Також загинув майор служби цивільного захисту Антон Ярмоленко, який прямував на виклик під час атаки. Ще 35 людей отримали поранення, кількох мешканців вважають зниклими безвісти.
У Харкові пошкодження отримали житлові будинки та промислові об’єкти, постраждали понад десять людей.
Президент Володимир Зеленський після атаки заявив, що масштаб удару вкотре демонструє потребу України у додаткових засобах протиракетної оборони.
Глава держави наголосив, що країні необхідні нові поставки ракет для систем Patriot, а Європа потребує власних спроможностей для перехоплення балістичних ракет.
На тлі рекордної комбінованої атаки та заяв про активізацію дипломатичних контактів українська влада продовжує одночасно роботу за двома напрямками — посилення оборони та пошук можливостей для припинення бойових дій.
