Головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський розповів про ключові елементи майбутньої армійської реформи — нові формати контрактів, підвищення грошового забезпечення та механізм звільнення військових під час воєнного стану. Інтерв’ю він дав виданню “Мілітарний”.
Звільнення зі служби під час воєнного стану
Одне з найгостріших питань реформи — можливість звільнення військовослужбовців до завершення бойових дій. Головком розмежував поняття демобілізації та звільнення: демобілізація настає після завершення війни, тоді як звільнення — це механізм, який працює під час війни.
“Це важливе питання, яке відкриває для наших військовослужбовців, так би мовити, світло наприкінці тунелю”, — заявив Сирський.
За його словами, відстрочка від повторного призову залежатиме від того, скільки часу боєць провів на полі бою. Головком пояснив, що механізм звільнення має працювати контрольовано. Головна складність — витримати баланс між ротацією особового складу та боєздатністю армії, адже Росія постійно нарощує чисельність своїх військ.
Тому цей механізм, зі слів Головкома, має бути гнучким і адаптованим до ситуації на полі бою, а також підкріплений відповідним грошовим ресурсом.
За словами Сирського, Міністерство оборони разом із військовим керівництвом уже опрацьовує моделі звільнення, участь в обговоренні ініціативи беруть, зокрема, й самі військовослужбовці.
Короткострокові контракти у ЗСУ
Реформа армії передбачає запровадження короткострокових контрактів. За словами головкома, такий підхід став відповіддю на запити самих військових.
Система матиме три формати:
- 6–9 місяців — для тих, хто звільнився за станом здоров’я та хоче повернутися на службу;
- 10 місяців — для чинних військовослужбовців;
- 2–3 роки і більше — для новобранців за стандартною схемою.
Такий підхід дозволить кожному самостійно обрати формат служби.
Підвищення виплат військовим
Сирський заявив, що мінімальне грошове забезпечення військовослужбовців планують встановити на рівні 30 тисяч гривень, як і анонсував раніше президент України Володимир Зеленський. Глава держави також зазначав, що військові на передовій зможуть отримувати суттєво вищі виплати залежно від участі в бойових діях, досвіду та ефективності виконання завдань.
Головком підтвердив, що додаткові виплати отримуватимуть військові, які виконують бойові завдання. Передусім ідеться про бійців механізованих, штурмових, десантних і піхотних підрозділів.
Раніше українські ЗМІ повідомляли, система додаткових бойових виплат може бути передбачена у форматі “10/20/40”. Вона охоплює доплати за перебування на позиціях, ударно-пошукові дії та участь у наступальних операціях.
Міноборони та Генштаб планують завершити підготовку контрактної моделі до кінця травня 2026 року та затвердити всі зміни постановами Кабміну. Варто зауважити, що поки частина положень реформи не закріплена в законопроєктах чи урядових постановах, вона може змінитися до моменту ухвалення фінальних документів.
Старт реформи в українській армії
1 травня 2026 року президент Володимир Зеленський оголосив про початок нового етапу реформування армії. За його словами, ключові рішення вже погоджені, а практична реалізація реформи розпочнеться у червні.
Він доручив військовому командуванню та міністру оборони погодити деталі з бойовими командирами та підготувати доповідь із конкретними кроками.
Серед інших запланованих змін, за інформацією ЗМІ, запланована трансформація територіальних центрів комплектування (ТЦК) в “Офіси резерву+” з чітким розподілом функцій. У новій структурі хочуть розділити функції мобілізації та соціального супроводу військових.
Офіси комплектування займатимуться обліком військовозобов’язаних, рекрутингом і плануванням мобілізації. Окремі підрозділи відповідатимуть за оформлення компенсацій пораненим, допомогу родинам загиблих та інші соціальні питання. У Міністерстві оборони також розглядають можливість цифровізації частини процесів.
Водночас питання участі поліції у мобілізаційних заходах залишається дискусійним. У Національній поліції вже заявляли, що залучення правоохоронців до мобілізаційних процесів негативно впливає на імідж відомства.
За інформацією джерел у владі, озвучених у медіа, реалізація змін потребуватиме значного фінансування. Лише підвищення виплат військовим може коштувати державному бюджету щонайменше 60 мільярдів гривень до кінця 2026 року.
