Президент Зеленський оголосив реформу армії та зростання виплат військовослужбовцям, ЗСУ уразили літаки на аеродромі Шагол за 1700 кілометрів від території України, а Пекін допомагає РФ обходити санкції.
Ці та інші головні політичні новини 1 травня 2026 року – в підбірці видання "Політаналіз".
Реформа Збройних Сил України
Президент Володимир Зеленський оголосив про старт реформи армії, яка передбачає зміну підходів до комплектування підрозділів Сил оборони та управління особовим складом. Про це глава держави повідомив у соцмережах, зазначивши, що ключові рішення вже погоджені, а реалізація реформи розпочнеться у червні.
За словами президента, одним із пріоритетів стане посилення контрактної системи, що дозволить встановити чіткі строки служби та вже цього року розпочати поетапне звільнення військових, мобілізованих раніше. Зеленський також доручив військовому командуванню та міністру оборони узгодити деталі змін із бойовими командирами та підготувати доповідь із конкретними кроками, включно з новими контрактами та графіком підвищених виплат.
Окремий акцент у реформі зроблять на грошовому забезпеченні. Президент поставив завдання суттєво підвищити виплати військовим за принципом справедливості — залежно від участі в бойових діях, досвіду та ефективності. Мінімальний рівень для тилових посад має становити не менше 30 тисяч гривень, тоді як для військових на передовій виплати зростуть у кілька разів. Для піхотинців передбачають спеціальні контракти з винагородою на рівні 250–400 тисяч гривень залежно від виконання завдань.
Раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський підписав наказ про обов’язкову ротацію військових на передовій, а в Міністерстві оборони заявляли про підготовку змін до системи мобілізації, умов служби та грошового забезпечення для окремих категорій військовослужбовців.
Удар по російському аеродрому за 1700 км від України
Сили безпілотних систем ЗСУ завдали удару по російській авіації на аеродромі “Шагол” у Челябінській області. Внаслідок атаки безпілотників уразили кілька винищувачів Су-57 та винищувач-бомбардувальник Су-34, повідомив Генеральний штаб ЗСУ у Facebook.
За даними військових, удар відбувся 25 квітня. Наразі ступінь пошкоджень авіаційної техніки уточнюється.
У Генштабі зазначили, що цілі розташовувалися на відстані близько 1700 кілометрів від території України.
Інших деталей щодо операції у відомстві поки не розкривають.
Переговори про вступ України до ЄС
Наполегливі вимоги президента Володимира Зеленського щодо швидкого вступу України до ЄС спричинили зростання напруженості у відносинах із європейськими столицями. Про це повідомляє Financial Times з посиланням на джерела.
За даними видання, відмова лідерів ЄС прискорити інтеграцію викликала розчарування в Києві. Франція та Німеччина запропонували поетапний сценарій, який передбачає поступовий доступ України до механізмів Євросоюзу в обмін на виконання реформ. Водночас повноправне членство в такому форматі може зайняти щонайменше десять років.
Зеленський публічно відкинув ідею “символічного” членства та, за інформацією джерел, доручив дипломатам не обговорювати проміжні варіанти з партнерами, наполягаючи виключно на повному вступі. Під час неформального саміту на Кіпрі європейські лідери намагалися стримати ці очікування, наголосивши, що процес буде складнішим і тривалішим.
Водночас у ЄС заявляють про уповільнення реформ в Україні, зокрема у сферах верховенства права та антикорупції, а також вказують на затримки із впровадженням необхідного законодавства. Попри це, дипломати визнають тиск на українське керівництво в умовах війни, підкреслюючи, що Євросоюз наразі залишається ключовим партнером Києва.
Відносини Китаю та США
Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї під час телефонної розмови з державним секретарем США Марко Рубіо закликав Вашингтон “зробити правильний вибір” у питанні Тайваню. У Пекіні наголосили, що це необхідно для розвитку двосторонньої співпраці та підтримання глобальної стабільності, повідомляє Reuters із посиланням на МЗС КНР.
Розмова відбулася 30 квітня, за кілька тижнів до запланованої зустрічі президента США Дональда Трампа з лідером Китаю Сі Цзіньпіном у Пекіні. Ван Ї підкреслив, що питання Тайваню зачіпає ключові інтереси Китаю та залишається “найбільшим джерелом ризику” у відносинах між двома державами.
За його словами, США мають дотримуватися взятих зобов’язань і сприяти відкриттю нових можливостей для співпраці. Він також закликав обидві сторони зберігати стабільність у відносинах, готуватися до контактів на найвищому рівні, розширювати взаємодію та врегульовувати суперечності.
Це перша відома публічна розмова між главами зовнішньополітичних відомств після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану. Водночас між країнами зберігається крихке перемир’я у сфері торговельних мит, досягнуте під час зустрічі Трампа і Сі в Південній Кореї у жовтні 2025 року.
Постачання технологій до Росії
Росія забезпечує понад 90% імпорту підсанкційних технологій через Китай, що свідчить про посилення залежності Москви від Пекіна на тлі війни проти України. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на обізнані джерела.
За даними агентства, ще торік цей показник становив близько 80%, однак зріс через посилення контролю з боку Європейського Союзу над каналами постачання санкційних товарів. Водночас обсяги імпорту не розкриваються. Джерела зазначають, що Росія використовує китайську підтримку для нарощування виробництва озброєння, зокрема ракет і безпілотників.
ЄС намагається обмежити доступ РФ до критичних технологій — напівпровідників, електроніки та іншого обладнання — і вже ввів санкції проти компаній у різних країнах, зокрема в Китаї, які допомагали обходити обмеження. Однак ці заходи не зупинили постачання. За інформацією Bloomberg, Пекін також надавав Москві геопросторову розвідку, супутникові знімки та безпілотники.
Водночас більшість країн ЄС утримується від жорсткіших санкцій проти Китаю через ризик відповідних кроків. Пекін заявляє, що не визнає односторонніх обмежень і підтримує “нормальні торговельні відносини” з Росією, водночас публічно декларуючи нейтральну позицію щодо війни РФ проти України.
