Ігорю Коломойському СБУ оголосила нову підозру у справі, яка стосується фінансових махінацій “ПриватБанку”. Це провадження доповнює масштабний перелік справ проти олігарха, серед яких — розкрадання мільярдів гривень, відмивання активів через підконтрольні офшори та навіть організація замовного вбивства.
Нова підозра Ігорю Коломойському
Служба безпеки України та Офіс генерального прокурора 1 травня оголосили нову підозру Ігорю Коломойському. Правоохоронці не назвали ім’я фігуранта напряму, однак обставини справи вказують на бізнесмена та “ПриватБанк”. За даними слідства, йдеться про схему заволодіння коштами фінустанови на сотні мільйонів гривень.
Слідчі встановили, що у 2014 році підозрюваний разом із пов’язаними особами міг незаконно отримати понад 100 млн грн. Для цього він використав механізм виведення кредитних ресурсів із подальшим маскуванням фінансових операцій під легальні.
Підконтрольні компанії оформлювали кредити без належного забезпечення та без реальної економічної діяльності. Надалі кошти проходили через мережу юридичних і фізичних осіб, що створювало ілюзію законного обігу.
Частину грошей, за версією слідства, перевели на особисті рахунки організаторів під виглядом виконання договорів. Зокрема, у грудні 2014 року значні суми надійшли на рахунок підозрюваного від підконтрольної компанії.
Слідчі оцінили збитки банку у понад 100 млн грн. Остаточний обсяг шкоди ще уточнюють. За попередніми даними, схема використовувала кредитні ресурси банку через механізм так званого “перекредитування”.
Слідство вважає, що до реалізації оборудки долучилися службові особи банку, керівники підконтрольних підприємств та інші фізичні і юридичні особи, які забезпечували транзит коштів й документальне оформлення операцій.
Слідчі Служби безпеки України та прокурори Офісу генерального прокурора повідомили підозру за ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (шахрайство). Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі.
Справи за участі Коломойського
Перші офіційні обвинувачення правоохоронці висунули Коломойському у 2023 році. Тоді у вересні Служба безпеки України повідомила, що правоохоронці оголосили йому підозру як фактичному власнику великої фінансово-промислової групи.
Підозру сформували за матеріалами СБУ та Бюро економічної безпеки України. Слідчі інкримінували бізнесмену шахрайство та легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхом.
За даними слідства, у 2013–2020 роках він легалізував понад 500 млн грн, використовуючи інфраструктуру підконтрольних банків і виводячи кошти за кордон. Підозру вручили під час обшуків. Прокурори заявили про намір клопотати про арешт з альтернативою застави.
Перед цим, на початку липня, правоохоронці провели обшуки у межах справ щодо “Укртатнафти” та “Укрнафти”. Слідство досліджує розтрату нафтопродуктів на 40 млрд грн та ухилення від митних платежів.
Справа про 9,2 млрд грн ПриватБанку
7 вересня 2023 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосила підозру Коломойському та п’ятьом колишнім працівникам “ПриватБанку” у заволодінні понад 9,2 млрд грн.
Слідство встановило, що у січні–березні 2015 року фігуранти реалізували план із фінансування офшорної компанії та збільшення частки у статутному капіталі банку. Для цього вони створили зобов’язання банку виплатити понад 9,2 млрд грн за нібито зворотний викуп облігацій за завищеною ціною.
Частину коштів — понад 446 млн грн — фігуранти легалізували через фінансові операції та зарахували на особистий рахунок. Далі ці гроші внесли до статутного капіталу банку для виконання вимог фінансового оздоровлення. Решту коштів учасники схеми використали на власний розсуд.
Слідчі інкримінували учасникам статті 191, 209 та 366 Кримінального кодексу України залежно від їх ролі.
Незаконне заволодіння 5,8 млрд грн
15 вересня 2023 року Служба безпеки України, Бюро економічної безпеки України та Офіс генерального прокурора оголосили Коломойському ще одну підозру у справі “ПриватБанку”.
Слідчі заявили, що у 2013–2014 роках він заволодів 5,8 млрд грн. Для цього створив організовану групу з працівників банку. Учасники схеми оформлювали фіктивні внески готівки, яких банк фактично не отримував.
Після цього такі "внески" зараховували на особистий рахунок як реальні безготівкові кошти. Надалі підозрюваний бізнесмен використовував їх на власний розсуд, видавав позики, обслуговував кредити підконтрольних компаній, виводив за кордон і переводив у готівку.
Слідчі інкримінували дії за низкою статей, зокрема щодо незаконних операцій із платіжними інструментами, заволодіння майном та легалізації доходів.
Справа про замах на вбивство
Найважче обвинувачення стосується подій 2003 року у Феодосії. Поліція зібрала докази того, що Коломойський, діючи з мотивів особистої помсти, замовив замах на юриста Сергія Карпенка, який відмовився сприяти у скасуванні рішень акціонерів металургійного заводу. На адвоката напали члени банди, жорстоко побили потерпілого та поранили ножем, однак лікарі врятували йому життя.
Правоохоронці встановили, що конфлікт виник через корпоративні рішення акціонерів підприємства, які завадили реалізації бізнес-інтересів підозрюваного. Після відмови адвоката змінити рішення він залучив виконавців через свого охоронця.
Станом на травень 2026 року суд продовжує тримання бізнесмена під вартою саме в межах цього провадження. Санкція статті передбачає до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.
Нещодавно суд не задовольнив клопотання Коломойського про закриття кримінальної справи щодо замовного вбивства юриста. Також йому продовжили строк тримання під вартою до 27 квітня.
Інші судові процеси та санкції проти Коломойського
Загалом у судах України та за кордоном розглянули понад 240 справ, пов’язаних із націоналізацією “ПриватБанка”. У Лондоні триває процес за позовом банку до колишніх власників, зокрема Коломойського та Геннадія Боголюбова, щодо відшкодування збитків.
5 березня 2021 року Сполучені Штати Америки запровадили санкції проти Коломойського та членів його родини.
12 лютого 2025 року Рада національної безпеки та оборони України також застосувала санкції. Вони передбачають блокування активів, обмеження участі у приватизації та інші економічні заборони. Служба безпеки України пояснила запровадження санкцій загрозами державній безпеці.
