Правоохоронці затримали керівників поліції Івано-Франківської, Тернопільської та Житомирської областей за щомісячні хабарі у 20 тисяч доларів за “кришування” інтернет-контенту, у Пекіні Володимир Путін та Сі Цзіньпін підписали понад 20 угод і декларацію про багатополярний світ.
Ці та інші головні політичні новини 20 травня 2026 року – в підбірці видання "Політаналіз".
Корупція в Нацполіції: топпосадовці погоріли на порнобізнесі
У Національній поліції викрили корупційну схему, пов’язану з отриманням хабарів за “кришування” діяльності осіб, які створювали та поширювали контент відвертого характеру на інтернет-платформах. За даними слідства, посадовці за винагороду обіцяли не реагувати на незаконну діяльність і не притягувати причетних до відповідальності.
У межах розслідування правоохоронці затримали начальника ГУНП в Івано-Франківській області, його заступника, першого заступника начальника поліції Тернопільщини, заступника начальника поліції Житомирщини. Також серед затриманих — водій автогосподарства ДУ “Центр обслуговування підрозділів МВС”, якого слідство вважає посередником у передачі коштів. 20 травня слідчі дії одночасно проводяться у трьох обласних управліннях Нацполіції.
За інформацією генпрокурора Руслана Кравченка, щомісячна “абонплата” для керівництва регіонального підрозділу поліції становила 20 тисяч доларів, ще 5 тисяч доларів отримував посередник. Для конспірації учасники схеми використовували умовні позначення та спілкувалися через месенджери. Слідство задокументувало кілька епізодів передачі хабарів, зокрема отримання 45 тисяч доларів у лютому та 25 тисяч доларів у квітні 2026 року.
Посередника затримали під час отримання чергового траншу у 25 тисяч доларів. Одному з правоохоронців уже повідомили про підозру за ч. 4 ст. 368 ККУ — одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осіб. За словами Кравченка, мета операції — встановити всіх причетних посадовців та дати правову оцінку діям керівників поліції, які могли забезпечувати прикриття незаконної діяльності.
Збіднений уран в уламках російської ракети на Чернігівщині
На уламках російської ракети, якою вночі проти 7 квітня атакували Чернігівську область, зафіксували підвищений радіаційний фон, повідомила СБУ. Йдеться про фрагменти ракети Р-60 класу “повітря — повітря”, яку росіяни встановлюють на модифіковані ударні дрони “Герань-2” для ураження української авіації.
Уламки виявили поблизу селища Камка. Під час радіаційної розвідки біля фрагментів безпілотника з ракетою рівень гамма-випромінювання становив 12 мкЗв/год. Це суттєво перевищує природний фон і може становити загрозу для здоров’я людей.
За даними служби безпеки, дослідження показали, що в бойовій частині ракети містилися елементи зі збідненого урану, зокрема ізотопи Уран-235 та Уран-238. Співробітники СБУ разом із підрозділами ДСНС і Сил оборони привели бойову частину у безпечний стан та транспортували її до місця зберігання радіоактивних відходів. За фактом використання такого озброєння відкрито кримінальне провадження за статтею про воєнні злочини.
У СБУ закликали громадян не наближатися до уламків ракет, дронів чи інших боєприпасів, особливо якщо вони пошкоджені або згорілі, оскільки це може призвести до поширення радіоактивного пилу. У разі виявлення таких предметів українців просять відійти на безпечну відстань і повідомити про знахідку СБУ, ДСНС або поліцію.
Саміт у Пекіні: Путін і Сі Цзіньпін підписали декларацію
У Пекіні відбулися переговори лідера Китаю Сі Цзіньпіня та глави Кремля Володимира Путіна, під час яких сторони заявили про намір посилити стратегічну координацію та підписали низку документів про співпрацю. За даними ЗМІ, це вже 25-й візит Путіна до Китаю за час його перебування при владі в Росії. Сторони, зокрема, підписали декларацію “про становлення багатополярного світу та міжнародних відносин нового типу”, а також домовилися продовжити Договір про добросусідство, дружбу та співробітництво.
Під час зустрічі Сі Цзіньпін назвав відносини Китаю та Росії “острівцем спокою серед хаосу”. Він заявив, що в умовах глобальної турбулентності країни мають посилювати взаємодію. Китайський лідер також прокоментував конфлікт на Близькому Сході, зазначивши, що якнайшвидше завершення війни допоможе зменшити перебої в енергопостачанні, ланцюгах поставок і міжнародній торгівлі.
Путін зі свого боку заявив, що “тісний зв’язок” Москви та Пекіна є одним із ключових стабілізуючих факторів у світі. Він також наголосив на поглибленні координації в межах ООН, БРІКС, G20 та Шанхайської організації співробітництва, а також підтвердив намір взяти участь у саміті АТЕС у Шеньчжені в листопаді. За словами глави Кремля, відносини між РФ і КНР “вийшли на безпрецедентно високий рівень”, а ключовим напрямом економічної співпраці залишається енергетика.
За даними медіа, сторони підписали близько 20 угод у різних сферах, а також домовилися продовжити безвізовий режим до кінця 2027 року. Однією з тем переговорів, як пишуть ЗМІ, міг стати проєкт газопроводу “Сила Сибіру-2”, який Москва вважає важливим для переорієнтації експорту газу після втрати європейського ринку через повномасштабне вторгнення РФ в Україну. Зустріч відбулася через кілька днів після візиту до Китаю президента США Дональда Трампа і стала для Пекіна можливістю підкреслити власну роль глобального геополітичного гравця.
Повітряна тривога в Литві: евакуація Науседи та уряду
Міноборони Литви оголошувало повітряну тривогу після фіксації безпілотника біля повітряного простору країни з боку Білорусі, повідомляє LRT. Для столиці Вільнюса запроваджували червоний рівень попередження. Через це президента Гітанаса Науседу та співробітників його офісу спрямували в укриття, аналогічне розпорядження пролунало у будівлі Сейму та для прем’єрки Інги Ругінене. НАТО розпочало операцію з патрулювання повітряного простору над Балтійським регіоном.
Офіційні повідомлення не уточнювали, чи перетнув безпілотник державний кордон і де саме він перебував. У поліції назвали інцидент подібним до тих, що днями фіксувалися у Латвії та Естонії, а попередження громадян у таких випадках — стандартною безпековою процедурою.
Інцидент стався на тлі серії подібних подій у балтійському регіоні. У прикордонних з Росією районах Латвії того ж дня вдруге поспіль оголошували повітряну тривогу. 19 травня в Естонії вперше збили безпілотник з винищувача — найімовірніше, то був заблукалий український ударний дрон.
Економіка майбутнього: Кабмін планує 15-річний план розвитку
Кабінет міністрів України розробляє стратегію економічного розвитку “Економіка майбутнього”, розраховану на 15 років. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Стратегія передбачає підвищення середніх темпів зростання ВВП до 6% на рік, продуктивності праці — з 1,3% до 5%, а частки інвестицій у ВВП — з довоєнних 16% до 24–30% щорічно. Документ розробляється спільно зі Світовим банком та іншими міжнародними партнерами.
В основу стратегії покладено стандарти ЄС та побудову конкурентної інвестиційно привабливої економіки з сильними інституціями. Пріоритетними секторами визначено оборонні технології, енергетику, аграрний сектор, транспорт, машинобудування, ІТ та критичні мінерали. П’ять ключових компонентів документа — приватна ініціатива, залучення інвестицій, розвиток інституцій, наближення до норм ЄС та збереження економічної свободи. Однією з цілей також є повернення 3,1 млн українців з-за кордону.
Заявлені темпи зростання є амбітними на тлі історичних показників. За даними Світового банку, востаннє Україна демонструвала зростання понад 6% на рік у 2007 році. А після криз 2008–2009, 2014–2015 і 2022 років ВВП не відновлювався швидше ніж на 4–5% на рік. Для порівняння, у першому кварталі 2026 року ВВП скоротився на 0,5% у річному вимірі, хоча у квітні темпи падіння сповільнилися до 0,2%.
Наступним кроком стане відбір флагманських інвестиційних проєктів стратегії, які будуть представлені на Конференції з відновлення України у Гданську 25–26 червня.
